Шлях до того, щоб китайські університети стали доступні всьому світу

Китайські університети різко піднялися у світовому рейтингу, два з яких наблизилися до першої десятки, випередивши багато американських та британських університетів, що пояснюється щедрими державними інвестиціями.

У 2012 році у Всесвітньому рейтингу університетів Times Higher Education (THE) було представлено лише 10 китайських університетів. Але з 2020 року до нього приєдналися та потрапили понад 80 китайських університетів, а у 2022 році – 97.

Зі зростанням рейтингу QS також зростає кількість китайських університетів. Наприклад, у період 2021-2024 років кількість навчальних закладів зросла з 51 до 71.

Що стосується рейтингів, китайські університети значно піднялися. Серед них найбільше піднялися Університет Цінхуа та Пекінський університет. Як і в рейтингу THE , Університет Цінхуа піднявся з 71-го місця у 2012 році на 12-те цього року. Аналогічно, Пекінський університет піднявся з 49-го місця на 14-те.

Той факт, що два китайські університети наближаються до десятки найкращих університетів світу, є помітним моментом у цьогорічному рейтингу THE . Ці два навчальні заклади навіть перевершили такі університети, які часто опиняються на вершині, як-от Університет Джонса Гопкінса в Пенсильванії, Колумбійський університет або Корнеллський університет у США.

У першій 200 Китаю представлено 13 шкіл. У першій 400 Китай має 30 представників, що вдвічі більше, ніж у 2021 році.

Рейтинги університетів групи C9 – елітної групи, яку вважають «Лігою плюща» Китаю, у рейтингу THE за період 2012-2024 років виглядають так:

Університет	2012 рік	2014 рік	2016 рік	2018 рік	2020 рік	2022 рік	2024 рік
Тхань Хоа	71	50	47	30	23	16	12
Пекін	49	45	42	27	24	16	14
Шанхайський рух	301-350	301-350	301-350	188	157	84	43
Фудань	226-250	201-225	201-250	116	109	60	44
Чжецзян	301-350	301-350	251-300	177	107	75	55
Харбінський технологічний інститут	350-400	-	501-600	501-600	401-500	501-600	168
Наука і технології Китаю	192	201-225	201-250	132	80	88	57
Нанкін	251-275	251-275	251-300	169	144	105	73
Транспорт Сіаня	-	-	501-600	501-600	501-600	401-500	251-300

У світовому рейтингу університетів QS китайські університети також зберігають високі позиції. Станом на 2024 рік Пекінський університет посідає 17-е місце, Цінхуа – 25-е, Чжецзян – 44-е, а Шанхайський Цзяотун – 51-е.

За даними THE , покращення рейтингу китайських університетів пояснюється щедрою політикою державного фінансування, а також прагненням до інтернаціоналізації, реформи освіти та дослідницьких інновацій.

Доцент доктор Май Нгок Ань з Національного економічного університету розповів, що з 2019 року він та двоє його колег, доцент доктор До Тхі Хай Ха та доктор Нгуєн Данг Нуй, досліджують розвиток університетів у Китаї.

За даними дослідницької групи, план будівництва університетів світового класу в Китаї готувався з 1995 року та включав три основні програми: Проект 211 (1995), Проект 985 (1998) та Світовий клас 2.0 (2017).

З 1984 по 1993 рік уряд Китаю інвестував 910 мільйонів юанів (майже 3 120 мільярдів донгів) у будівництво 81 лабораторії національного рівня. Крім того, в рамках Проекту 211 понад 17 мільярдів юанів було вкладено в 100 ключових університетів для покращення якості.

До 1998 року Китай реалізував проект 985. Пекінський університет та Університет Цінхуа були першими двома університетами, які брали участь у цьому проекті протягом трьох років поспіль (починаючи з 1999 року) з бюджетом близько 1,8 мільярда юанів на рік. Після цього інвестиції отримали ще 7 університетів. Ця група називається C9, отримала загальні інвестиції близько 14 мільярдів юанів.

У 2000 році ще 30 шкіл отримали інвестиції від уряду Китаю із загальним бюджетом 18,9 мільярда юанів, з яких дві третини було витрачено на розвиток інфраструктури та обладнання для навчання та досліджень.

У 2017 році Міністерство освіти Китаю оголосило про програму «Світовий клас 2.0» – національну програму, спрямовану на досягнення подвійної мети: розвитку вищих навчальних закладів світового класу та навчання світового класу.

Це є основою для реструктуризації університетів, інвестування в залучення талановитих фахівців та покращення якості викладання та досліджень.

Дослідницька група навела приклад Університету Фудань у Шанхаї. Цей навчальний заклад був включений до списку ключових інвестицій за Проектом 211 з 1994 року, а потім до Проекту 985 у 1999 році. Завдяки значним інвестиціям цих двох програм, навчальний заклад було реструктуризовано в багатопрофільний навчальний заклад, що підвищило його міжнародний характер. У 2018 році навчальний заклад залучив 278 нових старших співробітників, включаючи лауреатів Нобелівської премії та технічних експертів. У 2019 році Університет Фудань відкрив кампус у Будапешті (Угорщина), керував низкою дослідницьких центрів соціальних та гуманітарних наук у країнах, що спеціалізуються на китаєзнавстві, співпрацював з Лондонською школою економіки та політичних наук (Велика Британія) та розпочав програми співпраці з Гарвардською медичною школою (США)... Завдяки такому методичному процесу інвестування, того ж року навчальний заклад увійшов до топ-43 (згідно з таблицею QS) та топ-104 (згідно з таблицею THE) провідних університетів світу.

«Завдяки послідовності в національній політиці, а також наявності довгострокового та послідовного плану інвестування в залучення вітчизняних університетів до участі у світових рейтингах, Китай встановив цілі, дорожні карти та інвестиції, ефективно інтегруючи їх у багато великих інвестиційних програм», – прокоментувала дослідницька група доцента Май Нгок Аня.

Студенти їдуть на велосипедах до лекційної зали Університету Цінхуа. Фото: Університет Цінхуа — Студенти їдуть на велосипедах до лекційної зали Університету Цінхуа. Фото: *Університет Цінхуа*

Багато міжнародних науковців мають подібні пояснення. Деякі дослідження, опубліковані в престижних міжнародних журналах, підкреслюють, що вищезгадані китайські проекти сприяли розвитку університетів. Цілком очевидно, що більшість дослідницьких результатів Китаю належить університетам, які беруть участь у цих проектах (близько 57,5% публікацій Web of Science, згідно з даними Національного бюро статистики Китаю за 2019 рік ).

Тим часом, наукові дослідження є критерієм з найбільшою вагою в більшості сучасних світових рейтингів університетів. Середній бал за цим критерієм китайських університетів у цьогорічному рейтингу THE зріс на 12 процентних пунктів порівняно з минулим роком.

Деніс Саймон, експерт з Китаю з Університету Дюка Куньшаня в провінції Цзянсу, позитивно оцінює шанси китайських університетів потрапити до десятки найкращих. За його словами, розвиток Китаю є родзинкою 21 століття, тому не дивно, що система вищої освіти країни продовжує вдосконалюватися.

Однак він також попередив, що хоча китайські університети дуже сильні, школи поза межами 25 найкращих у країні зазнали явного зниження якості, на відміну від США, де студенти отримують освіту світового класу приблизно у 100 школах.

«Китай має бути дуже обережним, щоб не створити роздвоєну систему освіти, де буде лише кілька елітних університетів, а решта — це переважно школи середнього класу», — сказав Деніс.

Наразі в Китаї є майже 2700 навчальних закладів, які пропонують університетські ступені та вище, але лише понад 140 шкіл користуються спеціальною інвестиційною політикою. Пан Дені зазначив, що країна повинна масштабно інвестувати в освіту, інфраструктуру та бібліотеки, щоб зменшити поточну нерівність.

Дуонг Там

Посилання на джерело