«Бенкет кривавого місяця 8» – це ремейк фільму «Один шматок мертвих » , японського кінофеномену, який зібрав близько 27 мільйонів доларів при бюджеті 25 000 доларів завдяки новаторському сценарію, креативному підходу та захопливій презентації.
У В'єтнамі версію фільму режисера Фан Зіа Нят Ліня (продюсером був Чарлі Нгуєн) було перероблено, щоб вона стала гумористичною, сатиричною історією про вітчизняну кіноіндустрію, безпосередньо торкаючись таких проблем, як «погані фільми», критика та упередження щодо в'єтнамських кінематографістів.
Газета VietnamPlus провела інтерв'ю з режисером Фан Зіа Нят Лінем, щоб зрозуміти точку зору, що стоїть за фільмом.
Фільм був однозначно "неприємним для перегляду".
– Чому ви обрали саме «One Cut of the Dead»? Які аспекти оригінального сценарію вам сподобалися?
Режисер Фан Зіа Нят Лінь: У 2018 році мені випала нагода подивитися фільм «One Cut of the Dead» на японському кінофестивалі. Перші 30 хвилин були досить незручними, але потім було повно сюрпризів.
Мені дуже сподобалася структура оповіді у фільмі: спочатку все починається з непорозуміння щодо того, що відбувається, потім поступово веде до розуміння причин, що призводить до кумедного сміху, і до кінця фільм залишає мене переповненим емоціями та відчуттям радості життя.
Фільм розкриває мовчазні зусилля цілої команди, непомітні для сторонніх. Це боротьба не лише в кіноіндустрії, а й у багатьох інших професіях, які потребують командної роботи.
По-друге, це історія про батька та сина. Старші покоління можуть чіплятися за старі погляди та способи ведення справ, але молодші покоління прагнуть інновацій та самоствердження. Зрештою, два покоління підтримують одне одного, доповнюючи та рухаючись вперед разом.
– Що спонукало вас взяти на себе роль режисера?
Режисер Фан Джіа Нят Лінь: Коли ми почали над цим працювати, ми з Чарлі хотіли бути продюсерами, бо Чарлі був зайнятий роботою над «Героїчною кров’ю 2», а я — над « Червоним номером». Зрештою, оскільки зйомки фільму ще не розпочалися, а Чарлі все ще був зайнятий, я став режисером.
Насправді, я багато разів відмовлявся від режисури цього фільму. По-перше, я пообіцяв собі, що більше не зніматиму рімейк. По-друге, це буде мій п'ятий фільм. Раніше я брався за проекти, коли випадала така можливість, але тепер я хочу, щоб кожен фільм, який я знімаю, був особистим і історією, яку я справді хочу розповісти.
Чарлі наголосив, що суть фільму «One Cut of the Dead» полягає в історії батька та сина. «Я міг би це зробити, але в мене ще немає дітей, тому я відчував, що історія недостатньо особиста. Потім я подумав про це та спробував адаптувати її».
Я сам пережив багато злетів і падінь у своїй кар'єрі кінорежисера, тому вирішив зняти цей фільм про себе, свою любов до кіно та в'єтнамське кіно. Займаючись кіновиробництвом багато років, я був свідком багатьох речей, що відбувалися на ринку, але раніше я не бачив, щоб хтось про це говорив.
Я тоді сказав знімальній групі: «Якщо ви погодитеся дозволити мені зрежисувати цей фільм, я впевнений, що багато людей почуватимуться некомфортно».
«Спочатку я посміявся з себе».
– Яким був ваш намір створити фільм, який так сатирично висловлює думку про ваших колег та ринок?
Режисер Фан Зіа Нят Лінь: Я ні до кого не маю жодної злої волі; я просто висловлюю щирий, відвертий та прямий погляд на в'єтнамське кіно. Я вклав частинку себе в кожного персонажа фільму.
Наприклад, перший рядок, який я написав у сценарії, був самознущанням: «Чому б не зняти ремейк замість оригінального фільму?» Або я назвав головного героя Фан Хю Тамом, якого прозвали Там ОК, але його донька розкритикувала його кіновиробництво за те, що воно було водночас невишуканим і ненормованим.
Я вважаю, що якщо глядачі будуть ганятися лише за модними фільмами, вони втратять можливість побачити справді унікальний фільм, як цей. Не знаю, чи він застарів, але я вірю у вічні, довговічні цінності, і я вирішив зробити все можливе для цього проєкту. У глибині душі я вірю, що багато кінематографістів завжди прагнуть зробити все можливе.
– Ви хвилюєтеся, що перебільшену акторську гру в рімейку вважатимуть фарсовою комедією?
Режисер Фан Зіа Нят Лінь: Кінцева мета — розсмішити глядачів. У фільмі також представлено багато різних комедійних стилів, і мені пощастило працювати з таким різноманітним складом комічних акторів.
Особисто я вважаю, що разом актори створили картину, яка була водночас насиченою та хаотичною – ідеально відображаючи загальний характер фільму.
Цей фільм хаотичний, від сюжету та стилю акторської гри до костюмів та поєднання східних та західних декорацій. У певному сенсі він дуже в'єтнамський. Але замість того, щоб сміятися з цього, я хочу прийняти його.
Наприклад, у цьому фільмі багато хто каже, що я насміхаюся з Лі Хая, але насправді це не так . Можливо, тільки у В'єтнамі є восьмисерійний серіал, як-от «Lat Mat», де жодна з частин не пов'язана одна з одною, і глядачі повністю це приймають, тож у чому проблема? Я вважаю його надзвичайно цікавим.
– Протягом вашої кінокар’єри ви отримували багато відгуків про свої фільми та коментарів щодо вашого стилю кіновиробництва. Як ви поставилися до цих критичних реакцій та зауважень? Чи вважали ви, що вас неправильно зрозуміли?
Режисер Фан Зіа Нят Лінь: У минулому, щоразу, коли я стикався з подібною ситуацією, я відчував великий смуток, іноді навіть розчарування аж до депресії. Я думав: «Я не мав цього на увазі, то чому це було інтерпретовано зовсім інакше?»
Мої друзі називають мене «режисером суперечок». Один друг, якому я читав гороскоп, також сказав: «Тобі судилося бути суперечливим». Мені треба навчитися приймати це, щоб почуватися спокійніше. Я вірю, що кожен, хто зрозуміє фільм, зрештою зрозуміє мене.
Було багато статей та коментарів про фільм «Дівчина з вчорашнього дня» , які мене засмутили. Часом я реагувала негативно, і це коштувало мені багатьох стосунків. Я розумію, що те, що я кажу публічно, стосується не лише однієї людини, а багатьох.
Потім вийшов «Чонг Ті». Коли виникла суперечка, мене, як режисера, попросили виступити публічно. Хоча, вважаю, я говорив дуже м’яко, пізніше це переросло в набагато більшу кризу.
Потім я зрозумів, що чим більше я намагався пояснити, тим менше це було корисним. Я приймаю всю похвалу та критику. Дехто любить цей фільм, дехто ненавидить той. Є фільми, які мають касовий успіх, навіть фільми, що отримали нагороди, і все одно їх критикують, то чому я повинен бути звільнений від критики?
Чи несправедливо ставляться глядачі до в'єтнамських фільмів?
– Чи є якийсь аспект в’єтнамського кіно, який, на вашу думку, заслуговує на більш справедливе ставлення?
Режисер Фан Зіа Нят Лінь: Так, саме так в'єтнамські глядачі порівнюють світове кіно з вітчизняним, не лише зараз, а завжди.
Голлівуд щороку знімає сотні фільмів, і ті, що показують у В'єтнамі, – це всі блокбастери з величезними бюджетами, зняті найталановитішими людьми. Порівнювати в'єтнамські фільми з цими, на мою думку, дещо несправедливо.
Однак це також мотивує в'єтнамських кінематографістів невпинно працювати. Як наслідок, хоча колись в'єтнамські фільми були невдалими на внутрішньому ринку, зараз ми домінуємо у в'єтнамських прокатних чартах.
Кожен мріє зняти фільм, який буде водночас розважальним, художнім і водночас економічно ефективним. Вирішити цю проблему – нелегке завдання.
Але я думаю, що всі в'єтнамські кінематографісти, особливо молоді, мають спільне прагнення: створити цікавий фільм, який водночас є багатогранним, глибоким і містить приховані послання, щоб глядачі могли дивитися його, плачучи та сміяючись разом з ним.
Дякую, що поділилися.
Джерело: https://www.vietnamplus.vn/dao-dien-phan-gia-nhat-linh-toi-chap-nhan-so-minh-thi-phi-post1107764.vnp
Коментар (0)