Унікальна музична спадщина народу Ба На

Живучи на дерев'яній підлозі, збираючись навколо мерехтливого вогню, коли ви п'яні від сп'яніння, лунає мелодійна музика та пісні народу Ба На, сповнені чарівності та захоплення...

Артисти виступають на традиційних інструментах Бана.

Нещодавно подвір’я Тай Хок спеціального національного місця реліквій Ван Мієу — Куок Ту Зям — привабило багатьох туристів, які хотіли насолодитися музикою Ба На — змістовним заходом, організованим Британською Радою у співпраці з В’єтнамським національним інститутом культури та мистецтв.

У музичному просторі народу Ба На найтиповіші артисти села Мо Хра, комуни Конг Лонг Хонг, району Кбанг, провінції Гіа Лай , створюють історії кохання, сцени важкого, але захопливого трудового життя з яскравими надіями на процвітаюче та повноцінне життя.

Музика в голові, танець у тілі

У повсякденному житті народу Ба На незамінні дерев'яні підлоги, вогнища та кошики з вином. Коли вони п'яні, то починають грати на к'ні, співаючи та погойдуючись під музику, а коли не залишається з ким випити, вони лежать там усю ніч, поки звуки все ще лунають.

Музика Ба На часто виражає кохання пар, а в коханні одна ніч разом занадто коротка, тому пісня «Небо яскраве занадто швидко» народилася з музикою Тінг Нін (або простою мовою Гунг) у виконанні артиста Дінь Ван Міня.

Народ Ба На дотримується матріархальної системи, тому дівчата Ба На часто активно висловлюють любовні пісні хлопцям у селі.

Починаючи з трудового життя, пісня «Експлуатуючи промінь Муонг» розповідає про труднощі першого сезону, зароджуюче кохання в цей час спонукає дівчину висловити свої почуття: «У цей час ти йдеш у поля працювати, рубаєш дерева, щоб будувати хатини, мені тебе дуже шкода».

І коли він їй дуже сподобався, дівчина заспівала пісню , в якій висловила своє бажання вийти за нього заміж: «Ти мені подобаєшся, ти дуже хороший, давай будемо разом, давай будемо любити одне одного, щоб піклуватися про наших дітей у майбутньому, щоб сім'я була повноцінною».

Потім, коли хлопець прийняв його кохання, дівчина продовжувала співати з посмішкою на губах.

Під час солодких мелодій кохання народ Ба На ритмічно виконує свій унікальний танець Тай Нгуєн Соанг. Один крок вперед, два кроки назад, коли спалахує вогонь, і їхні руки сплітаються, утворюючи велике коло, народ Ба На зливається разом, незалежно від віку чи статі.

Незрозуміло, де це почалося і коли було сформовано, але музика та танці пронизали кров хлопців та дівчат Ба На.

Відомо лише те, що народ Ба На передають історію про те, як їхні бабусі й дідусі одружувалися: «чоловік 45 років (45 років), дружина 32 роки (32 роки), народжували дитину 7 років, потім складали ту пісню, потім цей чоловік передавав її іншій жінці, та жінка передавала її бабусі по батьківській лінії, бабусі по материнській лінії, батькові, синові, братові, молодшому братові, коли молодший брат був слабкий, тоді передавали її онукові...». Є пісні, яким до 100 років, які передаються з покоління в покоління.

Під час виступу в Ханої художник Дінь Ван Мінь розповів, що щоразу, коли старійшини села запрошували його сісти разом, він грав музику, вони співали, а потім він сам грав разом: «Я завжди тримаю її в голові, а потім знову репетирую весь твір. Коли в мене є можливість, я його викладаю».

Незалежно від того, чи виступає він у селі, чи за його межами, ці мелодії залишаються в його пам'яті незмінними: «Музика в моїй голові, танець у моєму тілі, незалежно від місця, немає різниці».

Художник Дінь Тхі Мен і художник Дінь Ван Мінь виконують пісню "Exploiting Muong Rays".

«Щоб зберегти його, треба дати йому жити»

Кожна мелодія, текст пісень, виконані на сільських, традиційних інструментах, таких як к'ні, тін нін, бамбукові труби... зберігаються народом ба на з покоління в покоління дуже особливим чином.

Вони записані не в музичних нотах на папері, а через щоденне спілкування та життєву діяльність села, таку як богослужіння, фестивалі, свята нового рису...

Діти росли, оточені мелодійними звуками танців, пісень, інструментів та гонгів, і починали імітувати, танцювати та співати разом. Звуки інструментів та танців поступово пронизували їхні тіла, і коли вони досягали дорослого віку, вони вміли виступати самостійно.

Народ Ба На розташований у досить віддаленому місці району та живе сільськими громадами, майже не контактуючи із зовнішнім суспільством. Тому їхні культурні цінності та звичаї залишаються майже незмінними, не зазнавши впливу іноземних культур та розвитку сучасних інформаційних технологій.

Що ще важливіше, народ Ба На плекає та свідомо зберігає свої традиційні цінності.

Народ Ба На не лише зберігає, але й постійно пропагує ці культурні цінності, складаючи нові пісні, заохочуючи людей ходити до школи, а потім передавати їх своїм дітям та онукам, збагачуючи та поповнюючи культурні скарби для громади та суспільства. Наприклад, «Пісня про парчу» співається під час щоденних занять з плетіння парчі дівчатами Ба На; «Пісня про дорожній рух» закликає людей дотримуватися правил дорожнього руху.

Сестри, діти та онуки передавали одне одному пісні «Подяка партії та державі», «Святкуємо визволення країни», «Святкуємо партію та святкуємо весну» та багато інших пісень на честь великих свят країни.

Музичні інструменти також були вдосконалені для вираження різних жанрів музики та пісень. За словами Міня, раніше Тін Нін мав лише одну струну, але тепер може мати до 13 або 18 струн.

Місцева влада в районі Кбанг наразі проводить багато заходів для підтримки людей у збереженні та розвитку сучасних культурних цінностей.

Пан Дінь Дінь Чі, керівник відділу культури та інформації округу Кбанг провінції Гіалай, поділився: «Під час організації програм та заходів місцева влада завжди включає танцювальні та співочі заходи народу Ба На. Перші 30 хвилин місцевої мистецької програми мають пріоритет для виступу народу Ба На».

Ми також включаємо музику Ба На до позакласних занять у школі. Наразі майже всі жителі села вміють грати на гонгах, і в селі є 24 визнаних майстри.

Розповідаючи більше про план розвитку села етнічної групи Ба На, пан Чі зазначив, що громадський туризм зараз є гарячою темою в цьому районі. Завдяки наявним ресурсам та сприятливим умовам для розвитку туризму, село Мо Хра має великий потенціал для розширення розвитку туризму в майбутньому.

Старійшини села та ремісники справді серйозно ставляться до історії збереження спадщини та виступів. Вони разом обирають відповідні вистави.

Пан Чі наголосив: «Найважливіше для збереження народних пісень Ба На з сильним національним звучанням – це середовище виконання. Якщо ми хочемо зберегти його, ми повинні дозволити йому жити, зробити його тісно пов’язаним із життям, від духовного життя до повсякденної діяльності, їжі та побуту... ми повинні створювати пісні, тісно пов’язані з життям, ритуалами та святами, щоб молоде покоління могло успадковувати це середовище, жити в ньому та дозволяти музиці Ба На природно проникати в їхні тіла».

* * *

Одесит з України не міг приховати своєї радості від того, що є одним із людей, які знайомляться з цією культурою: «Це цікавий досвід, і вже вдруге мене підкорює ця традиційна мелодія. Я знаю, що музика Бана виконується в сільських храмах. Місце, де вони живуть, і зв’язок між духовністю та природою цієї традиційної музики дуже цікавий».

У фінальній пісні глядачів у Храмі Літератури запросили на сцену, щоб долучитися до враження. Вони, взявшись за руки, ритмічно танцювали танець Соанг Тай Нгуєн під музику, незалежно від віку, кольору шкіри чи етнічної приналежності. Усе це зливалося в мелодійну мелодію інструментів Тінь Нін та К'ні...

Джерело