Комуна Тай Фу була утворена шляхом об'єднання всієї природної території та населення комун Ан Бінь, Мі Фу Донг та Тай Фу. Це були три комуни, які відповідали новим передовим сільським стандартам округу Тхоай Сон, колишньої провінції Ан Зянг .
Спираючись на досягнення, партійний комітет комуни Тай Фу продовжує свій шлях розбудови нової сільської місцевості. Після об'єднання нова комуна Тай Фу є суто сільськогосподарською територією; це є викликом, але також і силою комуни у прагненні до побудови чистого та зеленого сільського господарства .
Протягом року вся комуна посадила три посіви рису, досягнувши 100% плану із загальною площею 24 675 гектарів, середньою врожайністю 6,5 тонн/га та загальним виробництвом 160 388 тонн. З них площа, засіяна високоякісним рисом, становила 21 468/22 443 гектари, що досягло 88% від цільового показника. Основні сорти рису включали: Дай Тхом 8, OM 5451, OM 18, Нанг Хоа 9 та японський рис... Середня вартість виробництва на гектар сільськогосподарських угідь досягла 230 мільйонів донгів.
Одночасно комуна Тай Фу бере участь у реалізації проекту «1 мільйон гектарів високоякісного спеціалізованого вирощування рису з низьким рівнем викидів, пов’язаного із зеленим зростанням». До 2026 року комуна прагне вирощувати 3730 гектарів високоякісного рису, сприяти застосуванню високих технологій, встановлювати зв’язки споживання продукції, розробляти продукти OCOP та підвищувати ефективність кооперативної діяльності.
Сьогодні, повертаючись до Тай Фу, можна побачити новий ритм життя в цьому районі, який колись був сповнений труднощів, але тепер поступово змінюється. Біля придорожнього чайного кіоску фермер Фан Тхань Туан сидить, потягуючи чай, відпочиваючи після годин роботи в полі.
Пан Туан поділився тим, що зимово-весняний урожай приніс високу врожайність, але низькі ціни, тому фермери все ж отримали невеликий прибуток. Він планує продовжувати займатися сільським господарством цього літньо-осіннього сезону. Розповідаючи про комуну Тай Фу, він розповів, як ця місцевість розділена багатьма каналами та водними шляхами від інших комун. Пан Туан згадував: «У минулому тут було мало будинків, лише один солом'яний будинок кожні кілька кілометрів. Тому вранці можна було побачити людей на полях, але до полудня села були безлюдними».
З часом район Тай Фу перетворився; родючі сільськогосподарські угіддя приваблювали фермерів з інших місць, формувалися житлові райони, люди активно переїжджали, виникали школи та ринки, а сільські дороги були забетоновані для задоволення потреб розвитку.
Яскравим прикладом цього у 2025 році є синхронізований розвиток сільської транспортної інфраструктури. Серія нових мостів, відкритих за рахунок фінансування соціальних внесків, допомогла зменшити торговельні перешкоди у віддалених районах.
Серед визначних прикладів – міст Надії 421 (міст Хунг Лой) загальною вартістю 600 мільйонів донгів, міст Кхуонг Нгок 16 вартістю понад 800 мільйонів донгів та міст Фу Туєн 2 вартістю 340 мільйонів донгів. Ці нові мости не лише допомагають студентам безпечніше подорожувати під час сезону дощів, але й полегшують транспортування сільськогосподарської продукції безпосередньо на поля вантажівками, що сприяє зниженню виробничих витрат та збільшенню вартості сільськогосподарської продукції.
Крім того, багато сільських доріг було модернізовано та забетоновано, що створило більш сучасний та привабливий вигляд. Дорога довжиною 1 км на південь від каналу Ланг у селі Фу Хоа, яка отримала понад 2,1 мільярда донгів інвестицій з Національної цільової програми нового розвитку сільських районів, сприяла зміні обличчя сільської місцевості.
Для переважно сільськогосподарських районів зрошення вважається «кров’ю життя» виробництва. Місцева влада та населення зосередилися на днопоглибленні великомасштабної системи каналів та канав на полях, щоб проактивно забезпечити водні ресурси для виробництва. Тільки за минулий рік у селах Тан Фу, Тан Донг, Фу Тхань, Фу Хіеп тощо було розчищено понад 15 км каналів та канав, що створило сприятливі умови для сільського господарства та реагування на зміну клімату.
Окрім змін у інфраструктурі, Тай Фу також зазнав значної зміни у сільськогосподарському менталітеті його мешканців. Від моделі монокультурного вирощування рису багато домогосподарств сміливо перейшли на вирощування культур з вищою економічною цінністю.
Уся комуна зараз перевела 286 гектарів під вирощування овочів та 194 гектари під вирощування фруктових дерев. Яскравим прикладом є пан Фам Чі Там, який проживає в селі Фу Тхуан. З 2,5 гектарів низьковрожайних рисових угідь він сміливо перейшов на посадку дуріанових дерев, перемежовуючи їх з іншими фруктовими деревами. З понад 700 дуріанових дерев у перший сезон збору врожаю він зібрав близько 7 тонн фруктів, які торговці придбали безпосередньо у ферми за ціною 80 000 донгів/кг.
За словами пана Тама, щоб збільшити доходи, фермери повинні змінити свій виробничий менталітет, сміливо застосовувати науку і технології та вийти на ринок. Його модель відкриває новий перспективний напрямок для місцевих фермерів.
Згідно з резолюцією партійного комітету комуни, у 2026 році Тай Фу прагне досягти середнього темпу зростання вартості продукції на рівні 10,2%; середньої вартості сільськогосподарських угідь у розмірі 240 мільйонів донгів/гектар/рік; та середнього доходу на душу населення у розмірі 98 мільйонів донгів/особу/рік.
Пан Ле Хонг Дан, заступник секретаря партійного комітету та голова Народного комітету комуни Тай Фу, зазначив, що місцева влада завжди розглядає задоволеність людей як міру ефективності роботи. Уся політична система втілює девіз «стукати у кожні двері», підтримуючи людей у цифровій трансформації, вирішуючи адміністративні процедури, піклуючись про соціальне забезпечення та розвиваючи виробництво.
Протягом свого розвитку Тай Фу не лише зосереджувався на економіці, але й приділяв особливу увагу збереженню традиційних культурних цінностей, вважаючи їх важливою духовною основою громади.
54-річний фермер Фан Тхань Ут згадує, що через тісний зв'язок з вирощуванням рису його предки збудували в комуні Храм Бога землеробства та Храм Богині Землі, щоб молитися за сприятливу погоду та щедрий врожай. Ці духовні та культурні цінності сільської місцевості були продовжені та плекані наступними поколіннями.
У період опору французькому вторгненню з 1945 по 1954 рік Храм Пані Землі став місцем зустрічей та центром постачання та транспортування необхідних продуктів харчування та провізії для революції. Він також служив ключовим пунктом зв'язку для кур'єрів під час опору французам.
Храм Пані Землі, визнаний історичною реліквією провінційного рівня у 2023 році, наразі є важливим культурним та духовним центром для місцевих жителів. Щороку в третій місяць за місячним календарем у храмі проводиться щорічний фестиваль посадки рису, не лише для молитви за національний мир і процвітання та щедрий врожай, але й для навчання молодого покоління революційним традиціям.
Храм бога землеробства Тай Фу, заснований у 1938-1939 роках, також є самобутнім культурним символом сільськогосподарських громад дельти Меконгу. Існуючи вже майже століття, храм є не лише місцем поклоніння за сприятливої погоди, а й свідком новаторства та розвитку батьківщини поколіннями фермерів Тай Фу.
Джерело: https://nhandan.vn/doi-thay-vung-dat-tay-phu-post964166.html
Коментар (0)