Сільський будинок на палях, розташований біля в'їзду в село Дак Асель, є домівкою родини пана Дінь Хмуня. Посеред будинку він урочисто встановив вівтар дядька Хо. На дерев'яній стіні завжди акуратно висить портрет дядька Хо.
«Хоча дядько Хо ніколи не був у Центральному нагір’ї, ми завжди відчуваємо до нього велику близькість. Чим важче, тим більше нам його не вистачає. Чим більше нам його не вистачає, тим більше ми повинні жити добре та дотримуватися своєї партійної присяги», – зазначив пан Хмунь.

Спогади про роки опору досі яскраві в пам'яті пана Хмуня. У 1974 році, коли держава мобілізувала матеріали для будівництва мавзолею дядька Хо, він та мешканці комуни Сон Ланг, незважаючи на небезпеку, пішли глибоко в ліс, щоб вибрати міцні, прямі дерев'яні стовбури, схожі на серця народу Бахнар, відправленого до столиці. «Вночі світло смолоскипів мерехтіло, як яскраві зірки, в лісі. Люди, які йшли лісом, відчували тепло в серцях, ніби дядько Хо був поруч з ними», – згадував пан Хмунь, його очі сяяли.
Старійшина села Хмунь не лише зберігає образ дядька Хо у своєму серці, але й живе сповна революційними ідеалами. Як давній член партії, він ніколи не пропускав і не запізнювався на жодні збори партійного осередку. На зборах села він завжди слухає, записує думки та прагнення селян, дає пропозиції та вирішує практичні проблеми.
Коли пана Дінь Ван Куя обрали секретарем партійного осередку та головою села Дак Асель, староста села Хмунь першим висловився на підтримку. «Якщо у нас є досвід, ми ним поділимося, якщо у нас є сила, ми допоможемо, але майбутнє села має будуватися молодим поколінням. Молоді люди тепер вміють читати й писати, вміють користуватися технологіями та піклуватися про своїх людей... Це добре», – впевнено сказав пан Хмунь. Це не лише довіра, а й довгострокове бачення, пов’язане з реальністю старости села.
Пан Куй сказав: Партійний осередок села Дак Асель налічує 26 членів партії. Пан Хмунь є духовною опорою партійного осередку. Він завжди супроводжує, ділиться досвідом, допомагає людям зрозуміти та довіряти, тому все в селі узгоджується з мешканцями села.
Село Дак Асель колись було революційною базою, де було багато труднощів у житті. Завдяки наполегливим зусиллям пана Хмуня та сільських кадрів, люди сміливо змінили структуру сільськогосподарських культур, застосували науку та технології у виробництві, розводили корів для розведення, садили рис, каву, маракуйю, перець, макадамію... Наразі в селі є лише 3 бідні та 7 майже бідних домогосподарств зі загальної кількості 109 домогосподарств.
Колись одна з найбідніших родин у селі, родина Дінь Ван Лука жила за рахунок найманої праці та не мала землі для виробництва. Побачивши це, пан Хмунь порадив: «Якщо ти бідний, ти повинен наполегливо працювати, щоб покращити себе. Коли ти працюєш за наймом, ти повинен цінувати цінність праці. Якщо у тебе є гроші, відкладай їх, і одного дня у тебе буде краще життя». Слухаючись сільського старійшини, пан Лук та його дружина завжди наполегливо працюють. На сьогоднішній день його родина не лише врятувалася від бідності, має міцний будинок, а й купила землю для вирощування 8 сао кави та 2 сао рису.

Пан Хмунь не лише «в’язень» партійної роботи, але й «охоронець вогню» традиційної культури. Завдяки його пропозиції, у селі Дак Асель існує молодіжна команда гонгів та ксуанів, що налічує 45 учасників. Команда бере участь у виступах під час сільських та місцевих свят, сприяючи збереженню джерел культури бахнар від втрати. Звук гонгів та мелодій ксуанів не лише пробуджує культурні цінності, але й виховує національну гордість у молодого покоління, пробуджуючи усвідомлення успадкування ідентичності.
Крім того, пан Хмунь також закликав селян побудувати модель громадського туризму, пов'язану з традиційною культурою. Завдяки цьому люди навчилися підтримувати чистоту довкілля та впевнено спілкуватися. Сільські фестивалі завжди вирують звуками гонгів, народними піснями, билинами та молодими людьми, які виступають у ролі екскурсоводів, вітаючи гостей з міста, які бажають відвідати його та відчути щось нове.
Пані Дінь Тхі Тоай поділилася: «Я майже все своє життя прив’язана до цього села. Чути звуки гонгу під час фестивалю робить мене дуже щасливою. Завдяки пану Хмуню, який нагадує, зберігає, а потім мобілізує своїх дітей та онуків, краса народу бахнар залишається недоторканою донині».
У розмові з журналістами пан Дінь Сюань Пхієт, секретар партії, голова Народної ради комуни Сон Ланг, зазначив: «Незважаючи на свій похилий вік, пан Хмунь завжди «стоїть попереду», коли селу потрібна підтримка. Він не лише престижна людина, але й втілення класу революціонерів Центрального нагір’я, які є вірними, непохитними та відданими партії та народу».
Джерело: https://baogialai.com.vn/gia-lang-dinh-hmunh-sat-son-niem-tin-voi-dang-post329445.html






Коментар (0)