Студенти спустошені кібербулінгом

«Ці плітки справді змусили мене пригнітитися, і я не хотіла ходити до школи, це досі зі мною трапляється». Це лише одна з багатьох історій, якими поділилися жертви онлайн-булінгу на фан-сторінці під назвою «Онлайн-булінг – проблема кожного», яка цікавить багатьох людей.

Цифра «Кожна п’ята дитина та підліток зазнає цькування в Інтернеті, тривожно, що 3/4 з них не знають, куди звернутися за допомогою», яку 23 травня озвучила пані Леслі Міллер, заступниця представника Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) у В’єтнамі, на конференції «Діти в цифровому світі – вирішення ризиків та просування можливостей», змушує нас звернути особливу увагу на це питання. Особливо під час літніх канікул, коли діти мають час відпочити та проводити більше часу в Інтернеті.

Онлайн-булінг – поширене явище серед учнів.

Б. знущалися, бо «його обличчя виглядало таким високим»

«У мене є близька подруга ще з початкової школи. Коли ми були в 10-му класі, її цькували, як у школі, так і в інтернеті. Хоча я гралася з нею, група хуліганів нічого мені не зробила, бо я була з цією групою ще до того, як її почали цькувати. Я запитала, чому вони її цькують, а вони сказали: «Я бачила, яке зарозуміле її обличчя, тому я її ненавиділа». У школі вони пильно дивилися на неї, першими торкалися її та знаходили привід, щоб спричинити проблеми. Одного разу вони сфотографували її та опублікували фотографію в соціальних мережах, і люди в цій групі та не пов’язані з нею сторонні люди всі сміялися з неї. Я була дуже засмучена, але нічого не могла вдіяти, бо ця група тусувала з гангстерами», – поділилася учениця на сторінці жертв онлайн-цькування.

Інша мати поділилася історією своєї доньки, яка того року навчалася у 9-му класі. Вона завжди була відмінницею в класі, мала гарну зовнішність, невинний характер і добре ладила з усіма, але її цькували. Одного разу, повернувшись зі школи, вона виявила, що в доньки подряпини на руках, потім вона йшла до своєї кімнати з сумним обличчям, і, що ще більше турбувало, сказала матері: «Я більше не хочу ходити до школи». Зізнавшись зі своєю донькою, вона дізналася, що в класі однокласниці надмірно дражнили її, торкалися її тіла, одного разу навіть блокували та били її, знімали цькування, стригли їй волосся та публікували це в соціальних мережах...

ТЕМНИЙ БІК АНОНІМНОСТІ

Ставши жертвою онлайн-булінгу, студентка Університету соціальних та гуманітарних наук у Хошиміні, НУП розповіла, що на першому курсі вона та учасники її групи створили «сценарій», щоб ображати одне одного у Facebook, аби залучити друзів до перегляду матеріалів курсу. Хоча вони публікували інформацію лише на своїх особистих сторінках, лише через кілька днів дії групи були анонімно розкритиковані різкими, зневажливими словами на сторінці зізнань школи, яка має понад 140 000 підписників.

Форми онлайн-булінгу

За даними ЮНІСЕФ, форми кібербулінгу, які можуть поширені:

Поширення брехні про когось або публікація ганебних фотографій когось у соціальних мережах;

Надсилання образливих повідомлень або погроз через цифрові платформи, видавання себе за когось іншого та надсилання зловмисних повідомлень іншим від їхнього імені;

Видавати себе за когось іншого та надсилати шкідливі повідомлення іншим від його імені або через фальшивий обліковий запис.

ЮНІСЕФ зазначає, що деяким дітям важко розрізняти онлайн-дражнення та кібербулінг. Але якщо ви засмучені або ображені чиєюсь онлайн-поведінкою, яка стосується вас, і ви не можете зупинити цю поведінку, ви можете стати жертвою кібербулінгу.

Туї Ханг

«Зовсім недавно нас також публічно «обезголовили» після зізнання з тієї ж причини. Обидва рази ми залучили велику кількість користувачів мережі, знайомих чи незнайомих, щоб підтримати нас або захистити. Чесно кажучи, це дуже вплинуло на мій дух, змусивши мене сумувати та скептично ставитися до того, чи те, що я зробив, було справді таким неправильним. Відчуття було таке, ніби жарт з моєю родиною став центром уваги всього онлайн-світу», – порівняв П.

Цькування сьогодні відбувається не лише в реальному житті, а й проявляється через соціальні мережі.

За словами студентки, у її випадку акт онлайн-булінгу випливав лише з особистої злоби, і завдяки зізнанню він мав можливість «вибухнути». «Функція анонімності в соціальних мережах, здається, дозволяє будь-кому вчиняти кібернасильство проти інших в ім’я справедливості».

зізналася П. «Досі я не знаю, хто надіслав критику і чи близькі вони мені», – зізналася вона.

Х.Д. (проживає в 7-му районі міста Хошимін) розповіла, що через розбіжності з деякими однокласниками у 10-му класі її додали до чат-групи з родичами, щоб вислуховувати колективні образи. Д. сказала, що школі та родині дуже важко зрозуміти, що їхню дитину цькують в Інтернеті, якщо вона сама не ділиться інформацією, оскільки фізичних ознак немає, і злочинець може легко стерти докази лише кількома клацаннями на екрані.

«Онлайн-булінг – це поширене явище, яке може трапитися з будь-ким і будь-де. Фотографія на особистій сторінці у Facebook, рядок статусу з налаштуванням функції найкращого друга в Instagram або повідомлення одне одному в Messenger, якщо воно не підходить з точки зору одержувача, може бути «викрито» в соціальних мережах. А наслідки відбуваються не лише у віртуальному просторі, а й безпосередньо впливають на реальне життя», – висловив свою думку Д.

ПАНІКА ЧЕРЕЗ ТЕКСТОВІ ПОВІДОМЛЕННЯ ТА ПОРНОГРАФІЧНІ ФОТОГРАФІЇ

Пані Нгуєн Тхі Сонг Тра, голова оргкомітету проєкту статевої освіти S-Project для дітей у провінціях та містах В'єтнаму, досі пам'ятає історію кількарічної давнини, коли вона прийшла поговорити з учнями міжуніверситетської школи в Ханої про проблему сексуального насильства.

В кінці заняття до пані Сон Тра прийшла дівчинка 6-го класу та розповіла історію, яка її налякала. З цікавості та бажання знайти нових друзів дівчинка скористалася Facebook. Не маючи значних знань про користування соціальними мережами, дівчинка не обережно ставилася до прохань дружби від незнайомців і потоваришувала, регулярно листуючись у Facebook зі старшим чоловіком. Коли вони зблизилися, чоловік постійно надсилав їй порнографічні зображення та щодня питав: «Ти вже повернулася зі школи?», «Тебе сьогодні хтось чіпав?»...

Виявлення дітей, які зазнають кібербулінгу

Як розпізнати, чи дитину цькують в Інтернеті? Майстер Вуонг Нгуєн Тоан Тхієн, психолог Міської дитячої лікарні, розповів, що батьки можуть спочатку спостерігати, чи має їхня дитина негативні емоції, страх чи стрес під час користування соціальними мережами.

Однак, не в багатьох випадках цю проблему можна легко розпізнати. Булінг в Інтернеті може негативно вплинути на психічне здоров'я дитини. Батьки можуть звернути увагу на такі 4 фактори:

Думки: Діти часто мають усні думки та скарги щодо погроз, цькування, наклепів, побиття камінням іншими, або самооцінюють себе як неповноцінних, жахливих, сором'язливих...

Емоції: коли виникають тривалі почуття тривоги, смутку, стресу, гніву, особливо під час використання або звернення до соціальних мереж.

Поведінка: діти постійно перевіряють соціальні мережі або раптово припиняють користуватися соціальними мережами, пристроями, підключеними до інтернету (телефонами, комп’ютерами тощо); діти змінюють харчові звички та звички сну; самоушкодження або суїцидальна поведінка.

Супутні фактори: діти часто пропускають школу, відмовляються ходити до школи; успішність знижується.

Туї Ханг

Після цього він надіслав студентці селфі зі своїми інтимними місцями та попросив її зробити фотографії себе та надіслати їх йому. Розгублена, налякана та відчуваючи, що щось не так, дівчина видалила його з друзів, видалила всі повідомлення та не наважилася користуватися Facebook.

За словами засновниці та голови оргкомітету дитячого проєкту статевої освіти S-Project, жертвами сексуального насильства через слова, повідомлення та онлайн-зображення стають не лише дівчата, а й багато учнів та підлітків чоловічої статі.

(продовження буде)

Посилання на джерело: https://thanhnien.vn/hoc-sinh-suy-sup-vi-bi-bat-nat-tren-mang-185230609045957509.htm