Люди Хюе не їдять у великих мисках, все, що вони їдять, має бути маленьким і помірним.

Зліва направо: автор Ву Тхань, художник -кулінар Нгуен Тхі Пхієн, лікар і художник Тхан Тронг Мінь - Фото: HO LAM

Вранці 25 травня в кав'ярні «Museum Coffee» відбулася дискусія на тему «Придорожня кухня Хюе» за участю лікаря, художника Тхан Чонга Міня, кулінарного викладача Нгуєн Тхі Фхієн та пана Ву Тхе Тханя — автора книги «Придорожня кухня Хюе» .

Розмова точилася навколо цікавих історій про смак та кулінарний дух мешканців Хуе. Як харчуються жителі Хуе? Який дух відчувається в їхніх стравах?

Чому мешканці Хуе їдять лише заради аромату та квітів?

Письменник Нгуєн Туан якось зазначив, що жителі Хуе люблять їсти очима. Але хоча вони використовують усі свої органи чуття для засвоєння поживних речовин, вони їдять лише заради аромату та квітів, як вони часто кажуть про себе.

У книзі «Вулична їжа Хюе» автор Ву Тхань написав:

Обкладинка книги «Вулична їжа Хюе»

«Після 1975 року мені довелося йти працювати копати канали, щоб інтелектуали знали, що означає «праця — це славно».

У групі був друг на ім'я Х'ю, який робив усе повільно та говорив повільно. Під час їжі він неквапливо діставав хустку, щоб витерти посуд та палички для їжі.

Я посміхнувся: «Тепер, коли ми тут, як ми можемо бути чистими?» Він неквапливо відповів: «Навіть якщо рис, змішаний з рисом, несмачний, чисту миску все одно буде легше проковтнути». Він справді має королівську манеру поведінки в будь-яких ситуаціях!

Цікаво, чи цей неквапливий стиль якось впливає на відчуття «трохи всього» у сільських стравах Хюе?...

З точки зору сайгонця, пан Ву Тхе Тхань сказав, що жителі Хюе їдять трохи всього. Наприклад, коли він вперше їв рис з мідіями в Хюе, йому довелося з'їсти 3 або 4 миски, щоб наїстися. Для нього рис з мідіями був настільки смачним, що це неможливо описати словами.

«Коли я прибув до Хюе, то з'їв свою першу миску рису з мідіями у вуличного торговця. Рис був такий смачний, що я думав, що людям, які готуються до іспитів, достатньо з'їсти лише 2 чи 3 миски, щоб їхні думки залишалися «ясними» на всю ніч».

Лектор і кулінарний майстер Хюе Нгуєн Тхі Фхієн розповів, що мешканці Хюе гостинні. На кожну річницю смерті вони готують від 20 до 30 страв, потроху з кожної, щоб обслужити більше гостей.

Що стосується торгівлі, то торти Хюе менші за ті, що на Півдні, тому навіть ті, хто має обмежений бюджет, можуть насолоджуватися ними.

Вулична їжа в Хюе пробуджує старі спогади

Автор Ву Тхе Тхань сказав, що писав про вуличну їжу в Хюе, бо його мати також була вуличною торговицею. Для нього їжа також пов'язана зі спогадами про родичів та родину.

Дитячі спогади лікаря та художника Тхань Чонг Міня також пов'язані з їжею та містом Хюе.

«Мій будинок стоїть на скелястій скелі. Там багато вуличних торговців. Щодня після обіду моя мама часто замовляє суп з локшиною Нам Фо для своїх дітей, коли вони голодні. Потім ми часто піднімаємося на велосипедах на гору Нгу Бінь, щоб поїсти бань бео».

«Окрім історії смаку, придорожні закусочні в Хюе також нагадують мені про незабутні спогади минулої епохи», – зізнався пан Мінь.

Читачка з Хюе прийшла на ток-шоу, щоб розповісти, що книга « Вулична їжа Хюе» нагадала їй та її друзям багато дитячих спогадів про рідне місто:

«Коли я був дитиною, о 15:00 чи 16:00 ми часто ходили їсти тофу та рис з мідіями на вуличні кіоски. Кожна порція була трохи схожа на це».

Люди Хюе не їдять у великих мисках чи тарілках. Що б вони не їли, це має бути невеликою кількістю та помірною порцією.

Багато людей також кажуть, що мешканці Хюе не харчуються поза домом. У минулому дівчата з Хюе, які їли поза домом або на вулиці, не схвалювали.

З точки зору автора Ву Тханя, він відчував гумор:

«Спочатку я назвав цю книгу «Вулична їжа Хюе ». Деякі друзі з Хюе в Сайгоні сказали мені, що використовувати слово «тротуар» не підходить для Хюе, бо раніше дівчата з Хюе не їли поза домом, їхні батьки це забороняли».

Найбільше я купувала його у вуличного торговця та приносила додому, щоб поїсти. Це, мабуть, була правда, дівчата Хюе традиційно були стриманими, зі строгими сімейними традиціями у своїй мові, принаймні моє покоління, не такими простими та прямолінійними, як дівчата на Півдні, думаючи про це, я все ще трохи вагалася.

Коли я запитав своїх друзів у Хюе, де можна купити смачну їжу, вони мені детально розповіли. Одна жінка навіть сказала, що цю страву зазвичай доводиться готувати на ринку Ан Куу, щоб отримати смак Хюе. «Секретність» часто приходить з вмінням, і це трапляється лише з тими, хто вже мав досвід, і з тими, хто не мав досвіду.

Джерело: https://tuoitre.vn/nguoi-hue-khong-an-chen-to-to-an-chi-mo-cung-phai-nho-nho-vua-vua-20240525143908239.htm