В'єтнамці у Фінляндії дозволяють своїм дітям природним чином засвоювати рідну культуру.

Одружена та живе стабільним життям у Гельсінкі, Фінляндія, До Тхі Біч Ханг досі пам'ятає про збереження свого культурного коріння та навчає в'єтнамської мови свого 9-річного сина Антоні Еріка.

Збережіть в'єтнамську мову для своїх дітей

Пані До Тхі Біч Ханг Ханг працює у фінській компанії з освітніх технологій; є співзасновницею та президентом Організації культури, мови та співробітництва В'єтнаму у Фінляндії. З моменту народження сина Антонія вона безпосередньо навчала його в'єтнамської мови. Коли він пішов у перший клас, вона віддала його до класу в'єтнамської мови, організованого містом Гельсінкі, щоб він мав більш систематичне навчальне середовище.

Пані Хан сказала, що існує багато книг, газет та онлайн-документів про в'єтнамську мову за кордоном. Однак навчання в'єтнамської мови дітям за кордоном також стикається з багатьма труднощами. Чим старшою стає дитина, тим більше вона думає рідною мовою. Знання, отримані в школі, не можуть бути природним чином виражені в'єтнамською мовою, особливо знання з історії, географії, літератури тощо. Іноді в'єтнамські вчителі викладають усі рівні разом, і деякі старші діти можуть не відчувати ентузіазму. Тим часом життя дуже насичене, тому не всі батьки наполегливо регулярно навчають своїх дітей в'єтнамській мові.

За словами пані Ханг, мова – це культура. Тому, щоб діти самостійно вивчали в'єтнамську, їм потрібно розуміти сенс вивчення мови, а не лише тому, що «цього вимагають батьки». Антоні, який народився у Фінляндії, виховувався у багатомовному середовищі. Оскільки він міг говорити, Антоні дуже природно знав, як розмовляти в'єтнамською зі своєю матір'ю та фінською зі своїм батьком. Просто пізніше розмовляти в'єтнамською стало складніше через брак словникового запасу. Середовище для його практики в'єтнамської мови порівняно з його друзями в країні також було набагато обмеженішим. Однак пані Ханг все ж наполегливо навчала свою дитину в'єтнамській та розмовляла зі нею щодня.

Коли Ентоні було 5 років, він любив активний відпочинок і йшов за своєю матір'ю, куди б вона не йшла, тому вона навчила його в'єтнамської мови, починаючи з назв знайомих предметів та повсякденних справ. Коли він трохи підріс, вона навчила його і пояснила легкою для розуміння мовою, що якби він знав в'єтнамську, то зрозумів би, що кажуть його бабуся з дідусем та родичі, і всі б його краще розуміли.

Збереження культури — це збереження коріння

Робота пані Хан пов'язана зі співпрацею між Фінляндією та В'єтнамом. Вона сказала синові, що якби він знав англійську, фінську та в'єтнамську мови, то мав би можливість працювати, як його мати, у майбутньому. Коли син почав любити дивитися новини, пані Хан часто розповідала йому про події, що відбуваються у В'єтнамі, такі як визволення Півдня та возз'єднання країни 30 квітня, а також Національний день 2 вересня. Вона також показувала йому відео про історію та країну В'єтнам і розповідала про дядька Хо.

У Фінляндії Ентоні також познайомився з в'єтнамським тетом завдяки роботі своєї матері, яка загортала коржі чунг, та вживанню в'єтнамського свята тет, яке його мати приготувала для його бабусі й дідуся, щоб вони насолоджувалися ним вдома. Пані Ханг також познайомила батька та бабусю й дідуся Ентоні з в'єтнамською культурою, щоб члени родини у Фінляндії могли зрозуміти Ентоні та продовжувати заохочувати його вивчати в'єтнамську мову.

Пані Хан також намагається регулярно брати Ентоні до В'єтнаму, щоб він відвідував його бабусю та дідуся та відвідував місця, про які йому розповідала мати, такі як Палац Незалежності, мавзолей дядька Хо, будинок на палях дядька Хо, Музей військових залишків, Музей військової історії та Музей Хо Ши Міна . Пані Хан не змушує сина любити свою країну чи в'єтнамську культуру, але через такі історії та заходи вона розуміє, що її син природно любить і засвоює в'єтнамську культуру. Він також може розповісти своїм бабусі та дідусеві про місця та історичні уроки, де він був або про які чув. Люблячи культуру, Ентоні також любить в'єтнамську мову та бачить сенс у вивченні в'єтнамської мови.

Як людина, яка цінує збереження свого коріння, пані Хан сподівається, що її син завжди буде старанно вивчати в'єтнамську мову, любити в'єтнамську мову та бути пов'язаним зі своїм корінням. Вона також сподівається, що незалежно від того, де він живе, він завжди буде звертатися до своєї батьківщини, любити В'єтнам, розуміти та зберігати добрі цінності нації. Для неї знання в'єтнамської мови для її сина — це не просто знання іншої мови, а й місток, який допомагає йому зв'язатися з родиною, бабусею та дідусем, а також з в'єтнамською ідентичністю в його серці.

Джерело: https://phunuvietnam.vn/nguoi-viet-o-phan-lan-cho-con-ngam-van-hoa-nguon-coi-mot-cach-tu-nhien-238251208155340705.htm