«Глядачі сидять у темряві»: Нове життя Чі Фео, Чі Дау...

«Аудиторія, що сидить у темряві», опублікована видавництвом «Кім Донг» у середині червня, вважається сміливим експериментом молодої авторки Хієн Транга.

Книга складається з 12 оповідань, з однаковим мотивом відомих персонажів в'єтнамської літератури (більшість з яких мають уривки в програмі загальної літератури), таких як: Чі Фео, Чі Дау, Сюань Ток До, Хуан Цао, Труонг Ба...

Хієн Транг написав збірку оповідань з концепцією: «Література може пройти через незліченну кількість життів, безперервно народжуючи сенс, безперервно рівномірно дихаючи, навіть коли автор помер».

Вона вважає, що саме люди, які сидять у темряві серед глядачів, спостерігаючи за головними героями у світлі сцени, з їхніми емоціями сміху та сліз, їхніми поясненнями та розумінням, додають життєвої сили літературі, допомагаючи вигаданим персонажам продовжувати жити іншим життям.

Những khán giả ngồi trong bóng tối: Cuộc đời mới của Chí Phèo, chị Dậu... - 1 — Обкладинка книги «Аудиторія сидить у темряві» (Фото: видавництво Кім Донг).

Розповідь про відомих персонажів зосереджена на персонажах, яких немає в оригінальному творі: Чі Фео розповідається словами племінника, якого прокляла його родина ( «Прокляття села Ву Дай» ); Сюань Ток До розповідається словами Короля Пекла ( Сюань Ток До жартує над Королем Пекла).

Двоє дітей через слова пасажира нічного поїзда ( Діти, народжені з ночі ); Чионг Ба через історію душі м'ясника ( Момент воскресіння душі м'ясника ); портрет в'язня камери смертників Хуань Цао, що постає через спостереження катова, який відрубав йому голову ( В'язень камери смертників, що без голови)...

За словами автора, література має величезну скриньку сировини для похідних творінь. Навіть майстри-оповідачі іноді беруть з неї готові продукти, щоб продовжити різьблення.

Саме тому народився «Глядачі, що сидять у темряві» – збірка знайомих персонажів в’єтнамської літератури, представлених у новому світлі, з новою перспективою та новими думками.

Хієн Транг сказав, що найскладнішим під час написання цієї книги був вибір стилю для кожної історії.

«Ми точно не можемо імітувати історію Нам Цао про Чі Фео та вчителя Тху; ми не можемо імітувати історію То Хоая про Мі; і ми точно не можемо імітувати історію Нгуєн Туана про Хуан Цао. Бо тоді який сенс писати більше?» — сказала вона.

Тому вона вирішила «переїхати в дальній куток», поки не змогла побачити Чі Фео, Міо чи Чі Дау крізь південноамериканський магічний реалізм Габріеля Гарсії Маркеса; побачити тишу та самотність двох дітей крізь модернізм мандрівників, таких як Гюстав Флобер.

Пізніше вона побачила хитрість Сюань Ток До крізь сатиру Михайла Булгакова; Хуань Цао крізь жахи фентезі готичної літератури та сюрреалізму.

Хієн Транг, 30 років, живе та пише в Ханої . Вона посіла третє місце на шостому літературному конкурсі для 20-річних зі збіркою оповідань «Мрія про мандрівку по зів’ялій траві».

Деякі опубліковані книги: «Оголена дівчина та червона скрипка» (2015); «Втрачена юність та мої книги» (2016); «Сон про блукання по зів’ялій траві» (2018); «Під нічними карнизами, незнайомці» (2020); «Зникнення Шопена» (2022); «Чому ми кохаємо...» (2022).

Посилання на джерело