Люди, які «латають» час

Саме вони щороку мовчки сприяють успіху кожної тематичної виставки у В'єтнамському музеї образотворчих мистецтв, але, що ще важливіше, вони зберігають цінність і пам'ять про артефакти та твори мистецтва не лише художників та митців, а й про все в'єтнамське образотворче мистецтво.

Пан Нгуєн Мань Хай почистив картину відомого художника Тран Ван Кана.

Спогади в шарах кольорів

Стара бронзова вивіска біля другого корпусу В'єтнамського музею образотворчих мистецтв у невеликому провулку на вулиці Хоангкау не справляє особливого враження на перехожих. Однак саме тут протягом майже 60 років зберігаються та реставруються сотні й тисячі артефактів і творів мистецтва, і ця робота відбувається щодня, мов тихе дихання В'єтнамського музею образотворчих мистецтв. Там час вимірюється не годинами чи днями, а кожним шаром оживленого кольору, кожна маленька тріщина на поверхні живопису, що латається.

У кімнаті для реставрації олійних картин я мав можливість спостерігати за роботою пана Нгуєн Мань Хая, одного з досвідчених експертів В'єтнамського музею образотворчих мистецтв. За великим столом, що займав більшу частину кімнати, він уважно та ретельно очищав поверхню роботи відомого художника Тран Ван Кана, готуючись до майбутньої виставки. Озираючись навколо, я бачив, що простір, здавалося, був призначений лише для роботи: шафи, полиці, спеціалізовані полиці, осушувачі повітря, великі мікроскопи, прожектори та рамки для картин різних розмірів...

Так само, у кімнаті для реставрації лакових робіт, пан Фан Ту Лонг, заступник начальника відділу реставрації та реставрації образотворчого мистецтва, пояснив мені реставрацію триптиха, над яким він разом з експертом Фам Ван Туаном працювали тут. За словами пана Лонга, це одна з картин, яка була сильно пошкоджена термітами. Їхнє завдання — зняти всю гнилу деревину, видалити її з поверхні картини, а потім замінити матеріал. Ця робота вимагає ретельності, обережності та терпіння, щоб поверхня лакового розпису не пошкодилася. Через великий розмір картини реставрація займає роки, а не кілька днів чи місяців.

Він сказав, що для реставраторів кожен твір тут є національним надбанням, що несе велику культурну цінність. Це виклик у реставраційній роботі, але також відповідальність і честь для Департаменту реставрації та реставрації творів образотворчого мистецтва зокрема, та В'єтнамського музею образотворчого мистецтва загалом.

За словами пана Лонга, до липня 2025 року Відділ реставрації та ремонту образотворчих мистецтв називався Центром збереження та ремонту образотворчих мистецтв, створеним у 2006 році на базі попередників попередніх майстерень та реставраційних груп після заснування В'єтнамського музею образотворчих мистецтв у 1966 році.

Однак, як не дивно, досі у в'єтнамській системі освіти загалом, і в школі образотворчого мистецтва зокрема, не було факультету реставрації. Покоління співробітників та співробітників кафедри реставрації та реставрації творів образотворчого мистецтва здебільшого вивчали образотворче мистецтво, хімію чи біохімію. Окрім професійних знань, вони також навчалися у попередніх поколінь і, що найважливіше, мали безпосередній контакт зі справжніми артефактами та творами мистецтва. Це практичний досвід, якого не може навчити жодна школа, на якому вони можуть зростати та розвивати техніки та навички, передані їхніми старшокласниками.

За словами пана Лонга, у цьому полягає і сила, і складність роботи Департаменту. Адже окрім підтримки безперервності роботи, успадкування та просування завдяки співпраці та підтримці німецьких та японських експертів, фахівець з реставрації та ремонту, окрім ґрунтовного досвіду, також потребує пристрасті до професії. Ця пристрасть проявляється в наполегливості, ретельності та відсутності поспіху в роботі.

Таким чином, незважаючи на невеликий штат, чотири групи: олійний живопис, шовковий папір, скульптура та лак, налічують лише вісім осіб, але протягом багатьох років відділ ремонту та реставрації творів образотворчого мистецтва все ще відповідає вимогам якості та термінів. Цей результат, як підтвердив пан Лонг, окрім фактору хороших людських ресурсів, увага та сприяння керівництва В'єтнамського музею образотворчого мистецтва допомогли їм повністю розкрити свій потенціал.

Людина, яка веде діалог з картинами

З того часу, як співробітники Відділу реставрації та реставрації образотворчих мистецтв разом з австралійською експерткою Керолайн Фрай у 2004 році взяли участь у реставрації картини «Ем Туй» відомого художника Тран Ван Кана, співпраця та навчання експертів зі збереження, реставрації та реставрації образотворчих мистецтв у В'єтнамському музеї образотворчих мистецтв значно розвинулися. Співробітники Відділу зараз можуть пишатися своєю зрілістю не лише завдяки глибоким знанням образотворчого мистецтва, але й тому, що вони справді вправні у збереженні, реставрації та реставрації.

Пан Хай є прикладом. На перший погляд, уродженець Ханоя виглядає молодшим за свої 47 років. Він закінчив факультет органічної хімії Ханойського університету науки і технологій і деякий час працював у відділі техніки реставрації Національного музею історії. У 2004 році його перевели до В'єтнамського музею образотворчих мистецтв для участі в проекті реставрації картини «Ем Тхуй», і досі він займається роботою «паперового лікаря», особливо з олійними фарбами.

Маючи перевагу спеціалізації з хімії, пан Хай є одним із щасливчиків, який бере участь у курсах, навчанні з ремонту та реставрації таких матеріалів, як папір, тканина, дерево, шовк... у В'єтнамському музеї образотворчих мистецтв та за кордоном, зокрема в таких країнах, як Німеччина, Японія, Австралія, Корея чи Індонезія. За його словами, до 2004 року В'єтнам мав труднощі з вирішенням проблеми відшаровування та розтріскування картин. Після проекту Ем Тхуй ситуація дуже швидко змінилася. Якщо в Європі картини можна зберігати 30-50 років, то за нинішнього рівня їх можна зберігати щонайменше 20 років. А проблема В'єтнаму полягає лише у відсутності сучасного обладнання.

Щоб пояснити це чіткіше, пан Хай сказав, що процес збереження, ремонту та реставрації залежить від стану картини. Спочатку вони перевіряють, в якому стані знаходиться картина. Якщо картина сильно пошкоджена, це триватиме тривалий процес, і навпаки. Однак, наскільки пошкоджена картина, вони можуть спостерігати лише на дотик, через лупу або мікроскоп. Тим часом за кордоном вони можуть зробити комп'ютерну томографію та рентгенівські знімки для аналізу кольору. Завдяки цьому вони виявлять, що художник намалював за поверхневим шаром фарби, перш ніж намалювати його. Або з кожним кольоровим блоком. Іноземні експерти аналізують, скільки шарів фарби було намальовано, тоді як такі, як пан Хай, можуть лише здогадуватися.

Щоб компенсувати обмежене обладнання, співробітники відділу реставрації та реставрації творів мистецтва постійно вдосконалюють свої навички та навчаються. Робота вимагає від них майстерності, терпіння та зосередженості. Ближній вечір. У маленькій кімнаті відділу реставрації та реставрації творів мистецтва світло на рамах картин все ще рівномірно горить.

Пан Хай нахилився, ретельно витираючи кожну порошинку, спостерігаючи за кожною маленькою тріщинкою на поверхні олійної фарби, ніби прислухаючись до подиху часу. Кожна картина, що відродилася під його руками, під руками його колег, є частиною повернутої пам'яті, що зберігає неушкодженими цінності в'єтнамського образотворчого мистецтва.

Стаття та фотографії: MANH HAO

Джерело: https://nhandan.vn/nhung-nguoi-va-thoi-gian-post919922.html