Популяризація краси спадщини парчового ткацтва народу Мнонг у Донгнаї

Ремесло ткацтва парчі народу Мнонг у провінції Донгнай було визнано національною нематеріальною культурною спадщиною, але шлях до збереження та популяризації краси цієї спадщини все ще стикається з багатьма перешкодами.

Жінки етнічних меншин (М'нонг) та стієнг (Стіенг) у прикордонній комуні Бу Гіа Мап ( Донг Най ) працюють день і ніч за своїми ткацькими верстатами. Вони не лише тчуть тканини, пронизані етнічною ідентичністю, а й непомітно запалюють вогонь пристрасті для молодого покоління.

* Наслідуючи попереднє покоління, щоб зберегти професію

Ремесло ткацтва парчі народу Мнонг у провінції Донгнай було визнано національною нематеріальною культурною спадщиною, але шлях до збереження та популяризації краси цієї спадщини все ще стикається з багатьма перешкодами.

Пані Тхі Пі От та пані Тхі Тук тчуть парчу.

Фото: K SEND - VNA

Як одна з небагатьох відданих жінок, які мовчки «підтримують вогонь» традиційного ткацтва парчі, пані Тхі Пі От (66 років, етнічна група Мнонг у селі Бу Дот) успадкувала свій талант від матері та почала знайомитися з ткацьким верстатом у віці 12 років. Вона розповідала: «Спочатку я спостерігала, як тче моя мама, а потім повільно наслідувала її приклад. Після годин роботи по дому я знаходила час, щоб посидіти та подивитися, як тче моя мама. Мені подобалися барвисті та фігурні візерунки з парчі, тому я дуже швидко до них наблизилася, просто спостерігаючи за мамою та бабусями, я могла це робити». Багато людей знають її як одну з «багатоталановитих» поколінь з багатьма традиційними заняттями, такими як ткацтво парчі, в'язання та виготовлення рисового вина...

«Щодо традиційних ремесел нації, ті, хто прагне навчитися, знатимуть. Особисто я вже вмію займатися такими ремеслами, як ткацтво, виготовлення кошиків, віяння кошиків... Раніше, чому б не займалися мої батьки, я вчилася з 12-13 років. Я часто спостерігала, як моя мама тче, і поступово опанувала це ремесло», – поділилася пані Пі От.

У минулому народи Стіенг та М'нонг могли ткати лише один або два шматки парчі на рік, оскільки процес вирощування бавовни та прядіння ниток був дуже трудомістким. Парчу виготовляли переважно для сімейного використання, а не на продаж. У минулому три шматки парчі складали разом, щоб зробити ковдру. Буйвола можна було обміняти на ковдру.

У минулому дівчата етнічних груп Стіенг та М'нонг усі вміли ткати, але сьогоднішнє молоде покоління більше не цікавиться цією професією. Якщо не буде нікого, хто б по-справжньому захопився цим ремеслом, професія ткацтва парчі поступово зникне. Сама пані Пі От пишається тим, що вміє ткати та займається цією професією. Коли вона ще буде здоровою, вона сподівається передати це ремесло, а її діти – щоб воно продовжували його використовувати. Вона сказала: «Щоб зберегти традиційне ремесло, я сподіваюся, що влада всіх рівнів підтримуватиме шовкову нитку, щоб вони могли зібрати чимало захоплених молодих людей та відкрити курси ткацтва, допомагаючи їм розвивати етнічне ремесло протягом багатьох поколінь».

Пані Тхі Тук із села Бу Дот, комуни Бу Гіа Мап (Донг Най) є однією з тих, хто досі зберігає цю традиційну професію.

Фото: K SEND - VNA

Так само пані Тхі І Ро (75 років, село Бу Дот) навчила плести парчу своїх двох дочок та невістку. Наразі, хоча вона вже не така спритна, як раніше, пані І Ро все ще плете парчу, коли її здоров'я стабільне, та активно передає свій досвід своїм дітям та онукам. Вона поділилася: «Я не пам'ятаю, коли навчилася плести парчу. Під впливом моїх бабусь та матерів моя пристрасть до парчі передавалася моїм дітям і досі. Я сподіваюся, що мої діти передадуть це ремесло своїм онукам, щоб воно не було втрачене».

Наразі молоде покоління йде слідами попереднього покоління, щоб зберегти ремесло парчі, а саме пані Тхі Тук (39 років) з етнічної групи Стіенг. Вийшовши заміж у селі Бу Дот у 2012 році, побачивши, як її свекруха тче парчу, вона «закохалася» в цю пристрасть і вирішила: «Спочатку навчитися ткати парчу було нелегко. Особисто я, після завершення сімейної роботи, завжди навчалася у своєї свекрухи та жінок у селі. З пристрастю, любов’ю та наполегливістю я вже виткала багато повних та різноманітних парчових виробів», – поділилася пані Тхі Тук.

Стурбована тим, що сучасне молоде покоління більше не цікавиться традиційними ремеслами, окрім постійного навчання у попередніх поколінь, вона закликала молоде покоління зберігати та пропагувати красу своєї етнічної парчі.

* Просування традиційної краси нації

Бу Зіа Мап, що належить до віддаленої прикордонної комуни, має понад 75% населення, що складають етнічні меншини, переважно народи Мнонг та Стіенг, які мають багато унікальних культурних особливостей та обмінів. Заступник голови Народного комітету комуни Бу Зіа Мап Тран Куанг Бінь зазначив, що серед традиційних професій ткацтво парчі є визначною культурною рисою народів Мнонг та Стіенг. Останнім часом місцева влада поступово зберігає та підтримує професію ткацтва парчі. Завдяки Національній цільовій програмі для районів проживання етнічних меншин комуна організовує вистави та відкриває заняття, щоб заохотити молодь Мнонг та Стіенг вивчати та зберігати традиційні професії.

Такі особистості, як пані Тхі Пі От, Тхі Тук... є «світлими плямами», які непомітно зберігають та розвивають ремесло парчового ткацтва в прикордонному районі Донгнай. Завдяки підтримці національних програм та рішень місцевих партійних комітетів ремесло парчового ткацтва не лише зберігається завдяки навчанню молодого покоління, але й орієнтоване на те, щоб стати туристичним продуктом, що сприяє сталому економічному розвитку.

Пані Тхі Тук та пані Тхі І Ро знайомлять туристів з виробами з парчі.

Фото: K SEND - VNA

У нещодавній Резолюції з'їзду партії комуни Бу Гіа Мап підтримка та розвиток парчових виробів були визначені як рішення для розвитку туризму , тим самим розвиваючи економіку для людей. В умовах ринкової економіки традиційні вироби з парчі місцевого населення Мнонг та Стіенг важко конкурують з дешевими товарами масового виробництва. Наразі комуна має програми для просування та просування цифрового економічного розвитку цього продукту.

«Парчі етнічних груп Мнонг та Стіенг все ще стикаються з труднощами в доступі до онлайн-продажів, особливо через такі онлайн-канали продажів, як Shopee або Youtube. Найближчим часом місцева влада продовжуватиме мати рішення для оцифрування цих виробів, допомагаючи традиційним парчам вийти на ринок цифрової комерції», – поділився пан Бінь.

Фактично, вироби з парчі народів Стіенг та М'нонг наразі споживаються переважно в межах села, хутора або зі знайомими, що значно обмежує їхній дохід. Пошук ринків збуту цієї продукції все ще стикається з багатьма труднощами не лише в прикордонній комуні Бу Зіа Мап, але й у багатьох інших населених пунктах Донг Най. Хоча все ще існує багато проблем із доступом до цифрової комерції, зусилля місцевої влади щодо оцифрування продукції відкриють нові можливості, допомагаючи традиційній парчі поширитися далі./.

Джерело: https://chinhsachcuocsong.vnanet.vn/phat-huy-net-dep-di-san-nghe-det-tho-cam-cua-nguoi-mnong-o-dong-nai/73688.html