АСЕАН та питання безпеки людини

В останні роки безпека людини стала одним із ключових питань АСЕАН, оскільки основним духом АСЕАН є «орієнтація на людей та потреби людей», що також є метою та рушійною силою процесу розбудови Співтовариства АСЕАН.

Делегати беруть участь у діалоговій сесії з Міжурядовою комісією АСЕАН з прав людини (AICHR), 11 липня. (Фото: Туан Ань)

Питання «безпеки людини» в процесі розвитку АСЕАН

З моменту свого створення безпека людини була одним із ключових питань АСЕАН та однією з цілей побудови Співтовариства АСЕАН (Співтовариства АСЕАН). АСЕАН прийняла концепцію «безпеки» під час Холодної війни, хоча в Бангкокській декларації слово «безпека» прямо не згадувалося.

У той час регіональна співпраця у сфері безпеки наголошувала на співпраці у військовій галузі, зберігаючи при цьому принцип національного суверенітету та принцип невтручання, як це передбачено Договором про дружбу та співробітництво (ТАС) 1976 року.

Зі зміною концепцій безпеки, нинішня політика АСЕАН зосереджена не лише на традиційних концепціях безпеки, а й на нетрадиційних, хоча цей зміст чітко не викладений у Хартії АСЕАН.

Отже, питання безпеки людини не є суто питанням безпеки, а також включає політичні , економічні, соціальні та культурні питання. Це включено до положень статті 8 Хартії АСЕАН про принцип загальної безпеки.

Крім того, стихійні лиха вважаються важливою проблемою безпеки людини в регіоні Південно-Східної Азії. У Плані Політичного та безпекового співтовариства АСЕАН (APSC) згадка про концепцію нетрадиційної безпеки міститься в розділі 9 глави про характеристики та елементи APSC.

Питання ліквідації наслідків стихійних лих чітко згадується у другій статті, яка стосується згуртованого, мирного та стійкого регіону зі спільною відповідальністю за всеохопну безпеку.

Однією з найважливіших віх у боротьбі зі стихійними лихами в АСЕАН після оприлюднення Хартії АСЕАН стало прийняття Угоди АСЕАН про ліквідацію наслідків стихійних лих та реагування на надзвичайні ситуації (AADMER) у 2009 році, хоча вона була запроваджена ще у 2005 році.

Для виконання цієї функції АСЕАН створила Координаційний центр АСЕАН з гуманітарної допомоги у сфері ліквідації наслідків стихійних лих (Центр АГА), який розпочав свою роботу у листопаді 2011 року з функцією координації ліквідації наслідків стихійних лих в АСЕАН.

В останні роки, через необхідність розбудови Співтовариства АСЕАН, країни-члени блоку також поступово коригували свої підходи до безпеки, розглядаючи людський фактор як один з основних компонентів національної безпеки та сприяючи регіональній та світовій інтеграції.

Це відображено в Хартії АСЕАН, прийнятій у листопаді 2007 року, та в національних програмах розвитку країн-членів.

Прийняття Хартії АСЕАН, яка наголошує на питанні безпеки людини, як зазначено в заяві: «Дотримання принципів демократії, верховенства права та належного управління, повага та захист прав людини та основоположних свобод» (у розділі 9 преамбули), та створення органу з прав людини відповідно до цілей та принципів Хартії АСЕАН щодо сприяння та захисту прав людини та основоположних свобод, продемонстрували поступове утвердження АСЕАН ролі безпеки людини.

Зародження AC та підтвердження мети побудови орієнтованої на людей та людиноцентричної спільноти є найяскравішим свідченням важливості питань безпеки людини для цілей розвитку АСЕАН.

Перешкоди «шляху АСЕАН» у вирішенні проблем безпеки людини

АСЕАН спочатку була створена для забезпечення безпеки регіону Південно-Східної Азії, а не для інтеграції економічних секторів її держав-членів чи створення наднаціональних організацій. АСЕАН надалі зміцнювала співпрацю в галузі оборони та безпеки, зокрема, через декларацію про зону миру, свободи та нейтралітету (ZOPFAN) у 1971 році, а також, по-друге, на Балійській конференції 1976 року, яка створила ТАК.

АСЕАН прагне створити регіональну безпеку та оборонну стабільність шляхом посилення співпраці в соціальній, економічній та культурній сферах. У той час регіональна співпраця у сфері безпеки зосереджувалася на військовій співпраці, зберігаючи при цьому принципи невтручання та національного суверенітету, викладені в ТАС 1976 року.

Принципи національного суверенітету та невтручання, викладені в ТАС, стали правовою основою механізмів АСЕАН у вирішенні питань у Південно-Східній Азії, а також у взаємодії з державами-членами.

Цей механізм АСЕАН називається «Шлях АСЕАН», який є основою культури безпеки АСЕАН та включає кілька елементів, а саме: суверенну рівність, незастосування сили, невтручання АСЕАН у двосторонні конфлікти, тиху дипломатію, взаємну повагу та толерантність.

Сама концепція Шляху АСЕАН – це принцип, що розвинувся та виник із традиції вирішення проблеми країн Південно-Східної Азії, особливо в Індонезії, а саме принципу обговорення та консенсусу.

Можна побачити, що принцип національного суверенітету та невтручання лежить в основі «Шляху АСЕАН». Цей принцип рішуче впроваджується країнами-членами АСЕАН у регіоні Південно-Східної Азії.

У деяких випадках, таких як у відносинах між країнами або під час вирішення конфліктів, що виникають на території країни-члена АСЕАН, цей принцип вважається досить ефективним орієнтиром для запобігання виникненню конфліктів у відносинах між цими країнами.

Однак, коли йдеться про вирішення питань безпеки людини в Південно-Східній Азії, особливо реагування на стихійні лиха, застосування принципів національного суверенітету та абсолютного невтручання в Південно-Східній Азії країнами-членами АСЕАН все ще стикається з певними труднощами.

Хоча АСЕАН глибоко усвідомлює роль «безпеки людини» в регіоні, вона стикається з ключовим викликом щодо забезпечення безпеки людини, яким є «Шлях АСЕАН» з його основними принципами «державного суверенітету» та «невтручання».

Слабкістю «Шляху АСЕАН» як «Механізму АСЕАН з ліквідації наслідків стихійних лих у Південно-Східній Азії» є принцип, згідно з яким держава несе основну відповідальність за управління стихійними лихами, що відбуваються в певному районі країни. Держава несе остаточну відповідальність за захист своїх громадян, які постраждали від стихійних лих, шляхом забезпечення реалізації прав людини.

Однак принцип абсолютного державного суверенітету та невтручання згідно з «Шляхом АСЕАН» не допоможе вирішити проблеми безпеки людини, особливо у випадку великих стихійних лих на національних кордонах, а також коли виникають збройні конфлікти, з якими країна не може або не бажає впоратися.

На це також впливає різниця в перспективах та цілях між концепцією «Шлях АСЕАН» та концепцією безпеки людини, що відображається в низці моментів, таких як:

(i) «Шлях АСЕАН» наголошує, що об’єктом безпеки є суверенні національні держави, а в деяких випадках і «народи» Південно-Східної Азії. З іншого боку, «безпека людини» наголошує на окремій особі;

(ii) «Шлях АСЕАН» визначає національну державу як належного гаранта та виконавця безпеки, тоді як «безпека людини» визначає світову спільноту як гаранта безпеки;

(iii) «Шлях АСЕАН» сприяє поступовій та добровільній співпраці держав для досягнення всеохопної безпеки, тоді як «безпека людини» пропагує рішучі короткострокові та середньострокові дії зі співпрацею однієї держави з іншою або без неї.

Делегати, які взяли участь у 37-му засіданні Міжурядової комісії АСЕАН з прав людини, що проходило з 22 по 26 травня на Балі, Індонезія. (Джерело: asean.org)

Перспектива АСЕАН щодо безпеки людини

Хоча АСЕАН стикається з певними перешкодами у вирішенні питань безпеки людини, вона також має великий потенціал у сприянні безпеці людини в регіоні. Наприклад, АСЕАН може використовувати механізми співпраці під керівництвом АСЕАН у регіоні для сприяння співпраці з партнерами з питань безпеки людини.

Типовим прикладом є те, що коли спалахнула пандемія Covid-19, АСЕАН також досягла відносного успіху у сприянні співпраці з партнерами у реагуванні на пандемію та відновленні після неї.

Крім того, АСЕАН може сприяти своїм установам у забезпеченні безпеки людини. Наприклад, установою АСЕАН, яка має повноваження реагувати на стихійні лиха в регіоні, є Центр гуманітарної допомоги АСЕАН (AHA).

Крім того, також необхідно посилити роль Генерального секретаря АСЕАН (прояв АСЕАН як незалежної міжнародної організації, відмінної від її країн-членів) у надзвичайних гуманітарних ситуаціях.

Наразі роль Генерального секретаря АСЕАН залишається під контролем держав-членів і обмежується роллю координатора гуманітарної допомоги у реагуванні на стихійні лиха. Генеральний секретар АСЕАН може відігравати більш активну роль у забезпеченні безпеки людини в регіоні Південно-Східної Азії.

Наприклад, Генеральний секретар АСЕАН може оперативно та у співпраці з іншими сторонами прийняти рішення про звернення та отримання гуманітарної допомоги для країн-членів, які постраждали від стихійних лих, у випадках, коли останні не можуть або не бажають реагувати. Це робиться лише як форма забезпечення реалізації прав людини жертв стихійних лих.

Крім того, АСЕАН може й надалі сприяти ролі Міжурядової комісії АСЕАН з прав людини (МКПЛ), створеної в жовтні 2009 року як консультативний орган АСЕАН. Комісія сприяє та захищає права людини та регіональну співпрацю з прав людини між членами АСЕАН.

Безпека людини є одним із ключових питань для АСЕАН, особливо для майбутнього розвитку орієнтованого на людей та зосередженого на людях Співтовариства АСЕАН. АСЕАН повинна надати пріоритет забезпеченню самодостатності, продовольчої безпеки та безпеки в регіоні за допомогою інноваційних рішень для досягнення всебічної безпеки людини.

Водночас, питання безпеки людини також є одним із важливих напрямків, до яких прагне В'єтнам згідно з Резолюцією 13-го Національного з'їзду партії. У орієнтирах національного розвитку на період 2021-2030 років наша партія визначила: «Зміцнення управління соціальним розвитком, забезпечення соціального прогресу та рівності, стійкість соціальної політики, особливо соціального забезпечення, соціального забезпечення та безпеки людини».

Серед шести ключових завдань XIII терміну Конгресу – завдання «Пробудження прагнення до розвитку процвітаючої та щасливої ​​країни; збереження та просування культурних цінностей і сили в'єтнамського народу у справі розбудови та захисту Вітчизни та міжнародної інтеграції; впровадження належної соціальної політики, забезпечення соціального забезпечення та безпеки людини; покращення якості життя та індексу щастя в'єтнамського народу»...

Таким чином, з'ясування питання безпеки людини для АСЕАН сприяє зміцненню зв'язку між В'єтнамом та АСЕАН у досягненні спільних цілей розвитку регіону.

Слабкістю «Шляху АСЕАН» як «Механізму АСЕАН з ліквідації наслідків стихійних лих у Південно-Східній Азії» є принцип, згідно з яким держава несе основну відповідальність за управління стихійними лихами, що відбуваються в певному районі країни. Держава несе абсолютну відповідальність за захист своїх громадян, які постраждали від стихійних лих, шляхом забезпечення дотримання прав людини. Однак принцип абсолютного державного суверенітету та невтручання в рамках «Шляху АСЕАН» не буде успішним у вирішенні питань безпеки, особливо у випадку великих стихійних лих на національних кордонах, а також коли виникають збройні конфлікти, з якими країна не може або не бажає впоратися.

(*) Інститут досліджень Південно-Східної Азії

(**) Академія народної безпеки

Джерело: https://baoquocte.vn/asean-voi-van-de-an-ninh-con-nguoi-237570.html