Цей інцидент не був новим, але поява співака N.Đ.C. (сценічний псевдонім Đ.V.), який брав активну участь у багатьох заходах проєкту, швидко вивела цю історію на перший план. Він часто ділився інформацією про програму, а також стверджував, що його поїздки у високогір'я з "Nuôi Em" (Виховання дітей) надихнули його на написання пісні, яка була використана як лейтмотив проєкту. За словами співака, прибуток від пісні також був переданий на благодійність.
Музика, візуальне оформлення та вплив відомого артиста допомогли «Nuoi Em» («Підніміть її») отримати ширше визнання та залучити підтримку спільноти. Як наслідок, багато людей автоматично почали розглядати співака C. як «посла» проєкту. Однак, коли виникли питання щодо фінансової прозорості, співак висловився на своїй особистій сторінці, заявивши, що він просто людина, яка бере участь із благодійним серцем, а не представляє та не входить до складу керівної ради проєкту.
Чи це правильно, чи ні, ще належить з'ясувати, очікуючи офіційних відповідей від відповідних сторін, а можливо, навіть висновків від влади, якщо це необхідно. Однак ця історія знову нагадує про старий смуток митців, які ненавмисно чи навмисно ставлять власну славу у скрутне становище. «Nuoi Em» (Виховання її) може все ще діяти, і внески все ще можуть бути, але його охоплення точно не буде таким самим, як коли задіяний відомий митець, надихаючи інших музикою та візуальними ефектами.
Отже, митець несе відповідальність не лише перед собою, а й перед своєю спільнотою шанувальників та суспільством. На жаль, у багатьох випадках все «прояснюється» лише після того, як настає криза. Коли довіра вже під питанням, запізнілі пояснення навряд чи збережуть свою первісну цінність. Якби ролі були чітко визначені з самого початку: в якій якості був задіяний митець і чи займався він фінансовим управлінням, можливо, публіка не потрапила б у стан «непорозуміння».
Справа «Виховання дітей» зрештою завершиться конкретними та прозорими висновками. Але уроки стосуються не лише митців. Будь-яка людина, яка має серце до громади, заслуговує на повагу. Однак добре серце не означає відсутність чіткої правової бази. Благодійність — це справа серця, але управління та експлуатація ресурсів — це питання відповідальності та закону. А коли виникають ризики, найбільшої шкоди завдається довірі громадськості до справжньої благодійної діяльності.
Джерело: https://www.sggp.org.vn/de-long-tot-khong-bi-ton-thuong-post828017.html






Коментар (0)