Прекрасніша за пісню про кохання

QTO - Одного дня, коли пан Фан Дінь Донг чергував біля маяка, він зустрів музиканта Хоанг Хіепа. Розмовляючи з музикантом, пан Донг вилив своє серце і душу, щоб зізнатися у своїй любові до дружини та дітей, які все ще були на іншому боці річки Бен Хай. Можливо, з того моменту, глибоко в серці талановитого музиканта, тексти пісень, сповнені любові до пар та любові до країни, резонували з тривалою, ніжною ностальгією...

Станьте «прототипом» пісні про кохання

У книзі «Музика і життя» під редакцією Ле Зіанг-Луу Нят Ву (видавництво Hau Giang General, 1989) є стаття, написана музикантом Хоанг Хіепом у 1987 році, в якій згадуються «доленосні стосунки» між музикантом та «прототипом» пісні «Cau ho ben bo Hien Luong» (слова написано у співавторстві з Данг Зіао), паном Фан Дінь Донгом (нар. 1915) у селі 9, комуни Зіо Хай (нині комуна Бен Хай).

У 1956 році музикант Хоанг Хіеп приїхав з Ханоя працювати до Віньліня, живучи на прикордонному посту, розташованому приблизно за сто метрів від мосту Хієн Луонг..., потім він переїхав до Куа Тунг, щоб жити з рибалками в рибальській групі. Саме в той час музикант Хоанг Хіеп зустрів пана Донга. На відміну від прибережних жителів, які люблять голосно розмовляти, жити відкрито та завжди розмовляти, пан Донг був тихим і мало посміхався. Окрім завдання виходити в море, щоб ловити морепродукти, пану Донгу також було доручено охороняти маяк. Одного дня, побачивши пана Донга, який готувався піднятися на місце, де стояв маяк, музикант Хоанг Хіеп попросив дозволу піти за ним.

Маяк Куа Тунг, колишній маяк, де музикант Хоанг Хіеп почув, як пан Фан Дінь Донг розповідав про біль розлуки з родиною - Фото: SH

Музикант Хоанг Хіеп та пан Донг мовчки дивилися на океанські хвилі.

Раптом пан Донг поділився: «Мій будинок знаходиться прямо біля тополиного гаю з найвищими деревами… Я також збирався на Півночі вже більше 2 років… Я приїхав сюди, залишивши там дружину та дітей… Тому я приїхав сюди не лише для того, щоб виконати свій обов’язок, а й щоб озирнутися на своє рідне місто. Кілька разів я бачив, як хтось, схожий на мою дружину та дітей, виходить з дому на пляж, щоб купити рибу, щоб принести на ринок. Мені хотілося крикнути вголос, але як я міг кричати… Одного разу, якраз на світанку, я стояв тут, коли почув постріли. Потім я побачив дим, що піднімався прямо в моєму районі. Товаришу, спробуйте уявити, що я відчував у той час? Я намагався всіма способами дізнатися, як зараз мій будинок, дружина та діти. Але не було жодного способу»…

«За мить ми тихо повернулися до групи. І моя пісня «Cau ho ben bo Hien Luong» почалася з тієї ночі», – поділився музикант Хоанг Хіеп у книзі «Музика і життя» за редакцією Ле Зіанг-Луу Нят Ву, видавництво Hau Giang General Publishing House, 1989 рік.

Історія кохання «північного чоловіка - південної дружини»

Невеликий будинок доньки колишнього доглядача маяка розташований глибоко в провулку, затіненому зеленими та фруктовими деревами, в селі Хоа Лі, комуна Куа Тунг. Пані Фан Тхі Хоа, дочка пана Фан Дінь Донга, тихим голосом розповіла, що її батько «возз'єднався» з її матір'ю та братами в потойбічному житті 19 років тому (у 2006 році). Війна розлучила їх, і вони не могли жити разом, тому вічний сон зблизить їх.

Пані Фан Тхі Хоа розповідає про свого батька, «прототип» пісні про кохання – Фото: SH

У 1954 році пан Донг попрощався з дружиною та дітьми, щоб перегрупуватися на Північ. У день від'їзду пана Донга його дружина була вагітна їхньою третьою дочкою (тепер пані Фан Тхі Хоа). Хоча його перегрупували на Північ, пану Донгу не довелося йти далеко, натомість він взявся за охорону маяка на маяковій станції в Куа Тунг, яка знаходилася лише за кілька ударів човна від його рідного піщаного села.

Одного разу пізно вночі наприкінці 1954 року пан Донг таємно переплив річку Бен Хай, щоб повернутися до свого села, сподіваючись побачити обличчя своєї доньки, яка щойно скрикнула при народженні в таємному підвалі. Він встиг лише поцілувати свою новонароджену доньку в лоб, перш ніж поспішив назад на північний берег, пообіцявши незабаром знову побачити свою дружину та дітей. Але потім минуло довгих 18 років, перш ніж він знову побачив свою єдину доньку, що залишилася…

Після пологів його дружина (мучениця Хонг Тхі Най) продовжила свою революційну діяльність на ворожій території. Щодня вона вдавала з себе торговця рибою, щоб підійти до ворожого посту, розташованого на південному березі річки Бен Хай, щоб зрозуміти ситуацію, а потім наказати нашим військам обстріляти пост артилерією, щоб знищити ворога. Вона героїчно пожертвувала собою, обіймаючи посаду секретаря партійного комітету комуни Гіо Хай, члена партійного комітету району Гіо Лінь.

Перший син пана Донга, Фан Дінь Ан, який обіймав посаду капітана комуни Гіо Хай, також був мучеником. Його другий син, Фан Дінь Чунг, помер через хворобу. У родини пана Донга в піщаному селі на іншому березі річки Бен Хай залишилася лише одна дочка, Фан Тхі Хоа.

Продовжуючи революційні традиції своєї родини, пані Хоа приєдналася до партизанських загонів комуни Гіо Хай, щоб залишитися на землі та захищати село. Протягом 18 років, з дитинства і до того часу, як вона стала «партизанкою» комуни Гіо Хай, образ батька, обличчя якого вона ніколи не бачила по той бік кордону, завжди був у серці пані Хоа.

Після об'єднання країни музикант Хоанг Хіеп одного разу повернувся до Куа Тунга, щоб знайти пана Фан Дінь Донга. У той час там була присутня пані Фан Тхі Хоа. Музикант Хоанг Хіеп сказав, що пісня «Cau ho ben bo Hien Luong» під час свого першого випуску також зіткнулася з деякими «проблемами», оскільки існували думки, що слухати її під час війни було надто сумно... Але пізніше ця пісня стала позачасовою піснею кохання, яка зворушила серця багатьох в'єтнамців. Адже історія, згадана в пісні, розповідає не лише про родину на берегах Хієн Луонг-Бен Хай, а й про розлучення мільйонів сімей на Півночі та Півдні, коли країна була розділена...

Наприкінці 1972 року, перетинаючи річку Бен Хай до комуни Вінь Кім (нині комуна Куа Тунг), щоб прийняти більше військ для боротьби на південному березі, пані Фан Тхі Хоа знову зустріла свого батька в сльозах радості.

Того дня вона стояла та розмовляла з кількома жінками-партизанками з комуни Гіо Хай на землі Вінь Кім, коли підійшов чоловік і мовчки дивився на неї. Побачивши, що незнайомець дивиться на неї, вона відвернулася і подивилася в інший бік. Через кілька хвилин чоловік підійшов до неї зі сльозами на очах і задихано промовив: «Хоа, правда, моя дитино? Це тато... Тато тут, моя дитино...». Після кількох секунд збентеження вона розплакалася і обійняла батька... Досі цей момент глибоко закарбувався в її пам'яті, щоразу, коли вона згадує свого коханого батька.

Сі Хоанг

Джерело: https://baoquangtri.vn/xa-hoi/202511/dep-hon-ban-tinh-ca-0e404db/