Газа – випробування людської совісті

Коли допомога перетворюється на приманку, а їжа — на життєву пастку, людяність — основна цінність людства — доведена до своєї межі серед полум'я війни.

Люди шикуються в чергу, щоб отримати продовольчу допомогу в Рафаху, сектор Газа.

Мирні переговори щодо конфлікту в Газі продовжують заходити в глухий кут. Щодня бомби та снаряди продовжують забирати життя мирних жителів, включаючи жінок та дітей.

Менш ніж за 10 днів у середині червня 2025 року понад 200 палестинських мирних жителів загинули, стоячи в черзі за допомогою в секторі Газа, який мав би бути останнім притулком.

Це не лише трагедія конфлікту, а й болісне попередження цивілізованому світу : чи не спотворюються гуманітарні принципи систематично в тіні війни?

За даними Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП), лише з 16 по 24 червня щонайменше 231 мирний житель загинув, а майже 600 інших отримали поранення під час отримання допомоги в пунктах розподілу продовольства та медикаментів у Газі – районах, які були створені як «гуманітарні коридори», далеко від безпосередньої зони бойових дій.

Більшість жертв становили жінки, діти та люди похилого віку. Повторні напади не можна виправдовувати «оперативними помилками».

Згідно з Женевськими конвенціями 1949 року – наріжним каменем міжнародного гуманітарного права – будь-який напад на цивільне населення та гуманітарні об’єкти абсолютно заборонений. Коли визначені ООН райони стають військовими цілями, це є не лише порушенням міжнародного права, а й образою світової совісті.

У Газі пакет хліба, пляшка чистої води чи кілька таблеток – речі, які повинні бути символами людяності – стали ціною життя. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Агентства ООН з допомоги палестинським біженцям і організації роботи (БАПОР), багато мирних жителів загинули, намагаючись потрапити до пунктів допомоги, щоб отримати предмети першої необхідності.

«Пояси безпеки» стали мішенями для вогню, де надія задушена снарядами та криками. Гуманітарна допомога перетворилася на холоднокровну пастку – форму насильства, яка не лише забирає життя, а й руйнує волю та гідність палестинців.

Це вже не «побічний ефект» війни, а стратегія психологічного тероризму, що використовує розраховане насильство для зламання опору цілої нації.

Серед відчайдушних натовпів досі проливається кров. І хоча кожне життя обмінюється на мішок рису чи пігулку, реакція міжнародної спільноти все ще здебільшого обмежується знайомими фразами: «висловлення стурбованості», «заклик до стриманості», «продовження пильного спостереження за ситуацією».

Мова, розроблена для підтримки миру, тепер безсила та втрачає сенс перед обличчям реальності, де гуманітарне право відкрито порушується. Напади на коридори допомоги більше не є випадковостями, а навмисною стратегією, яка кидає виклик усій міжнародній правовій системі.

3 червня 2025 року Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав до незалежного розслідування та вимагав від Ізраїлю відновити гуманітарну допомогу без жодних умов. Але досі кров пролилася, навіть після звернення на найвищому рівні.

Пекуче питання все ще висить:

Чи засекречують людські життя?

Чи дитина в Газі менш гідна життя, ніж дитина в Європі чи Америці?

Якщо мовчання продовжиться, то цивілізація, якою пишається людство, б'є на сполох – не через бомби, а через байдужість.

Немовля помирає, навіть не встигаючи доторкнутися до буханця хліба. Мати падає посеред голодного натовпу, все ще міцно тримаючи дитину на руках. Вони не є «побічними збитками», а живими свідками занепаду людської моралі в наш час.

Газа, серед спустошення та руїн, стає дзеркалом світової свідомості.

Родичі сумують на похороні жертви, яку застрелили, чекаючи на допомогу біля лікарні Аль-Шифа, 24 червня 2025 року. (Джерело: Reuters)

З огляду на трагедію в Газі, В'єтнам неодноразово рішуче висловлювався на міжнародних форумах, висловлюючи глибоку стурбованість щодо жертв серед цивільного населення, особливо серед жінок і дітей; та закликаючи до припинення застосування сили та суворого дотримання міжнародного права та міжнародного гуманітарного права.

В'єтнам підтвердив свою підтримку рішення про створення двох держав, де Палестина та Ізраїль співіснують у мирі та безпеці в межах визнаних кордонів. Він також наголосив на центральній ролі Організації Об'єднаних Націй у забезпеченні своєчасного та безумовного доступу до гуманітарної допомоги.

Це не просто зовнішньополітична позиція, а моральна декларація нації, яка пережила війну та розуміє цінність миру.

Сьогодні Газа — це не просто місце в облозі, це сигнал тривоги для всього світу. Коли людство перетворюється на зброю, а мовчання маскується холодною дипломатією, кожна хвилина зволікання — це удар у сумління.

Діяти заради людства — це не вибір, це обов'язок. Або світ говорить за життя, або смерть говорить за нього!

Джерело: https://baoquocte.vn/gaza-phep-thu-luong-tri-nhan-loai-320899.html