Газа – випробування людської совісті.

Коли допомога перетворюється на приманку, а їжа — на життєву пастку, людяність — основна цінність людства — доведена до своєї межі серед полум'я війни.

Люди шикуються в чергу, щоб отримати продовольчу допомогу в Рафаху, сектор Газа.

Мирні переговори щодо конфлікту в секторі Газа продовжують заходити в глухий кут. Щодня бомби та обстріли забирають життя мирних жителів, зокрема жінок та дітей.

Менш ніж за 10 днів у середині червня 2025 року понад 200 палестинських мирних жителів загинули, стоячи в черзі за допомогою в секторі Газа, який мав би стати останнім притулком на все життя.

Це не просто трагедія конфлікту, а й болісний сигнал тривоги для цивілізованого світу : чи не спотворюються гуманітарні принципи систематично в тіні війни?

За даними Управління ООН з координації гуманітарної допомоги (УКГП), лише з 16 по 24 червня щонайменше 231 мирний житель загинув, а майже 600 інших отримали поранення під час отримання допомоги в пунктах розподілу продовольства та медикаментів у Газі – районах, позначених як «гуманітарні коридори», далеко від зон прямих бойових дій.

Більшість жертв становили жінки, діти та люди похилого віку. Неодноразові напади не можна виправдати «оперативними помилками».

Згідно з Женевськими конвенціями 1949 року – основою міжнародного гуманітарного права – будь-який напад на цивільне населення та гуманітарні об’єкти суворо заборонений. Коли райони, що мають позначку Організації Об’єднаних Націй, стають військовими цілями, це є не лише порушенням міжнародного права, а й образою світової совісті.

У Газі пакет хліба, пляшка чистої води чи кілька таблеток — речі, які мали б бути символами людяності, — тепер стали ціною, за яку платять життями. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Агентства ООН з допомоги палестинським біженцям і організації роботи (БАПОР), багато мирних жителів загинули, намагаючись потрапити до центрів допомоги, лише щоб отримати ці предмети першої необхідності.

Ці «безпечні зони» стали мішенями для обстрілів, де надія задушена артилерійським вогнем та криками страждань. Гуманітарна допомога перетворилася на холоднокровну пастку – форму насильства, яка не лише забирає життя, а й руйнує волю та гідність палестинців.

Це вже не «побічний ефект» війни, а стратегія психологічного терору, що використовує розраховане насильство для зламання опору цілої нації.

Серед відчайдушних натовпів продовжує проливатися кров. І хоча життя приносять у жертву за мішок рису чи пігулку, реакція міжнародної спільноти здебільшого обмежується знайомими фразами: «висловлення стурбованості», «заклик до стриманості» та «продовження пильного спостереження за ситуацією».

Слова, покликані підтримувати мир, тепер втрачають силу та значення перед обличчям реальності, де гуманітарне право відкрито порушується. Напади на коридори допомоги більше не є випадковостями, а навмисною стратегією, яка кидає виклик усій міжнародній правовій системі.

3 червня 2025 року Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав до незалежного розслідування та вимагав від Ізраїлю відновити безумовну гуманітарну допомогу. Але й донині кровопролиття триває, навіть після закликів на найвищому рівні.

Настирливе питання все ще висить у повітрі:

Чи класифікують людські життя?

Чи дитина в Газі менш гідна життя, ніж дитина в Європі чи Америці?

Якщо мовчання й надалі пануватиме, то цивілізація, якою так пишається людство, б'є тривогу – не через бомби та кулі, а через байдужість.

Немовля так і не доторкнулося до буханця хліба, як він зник назавжди. Мати знепритомніла серед голодного натовпу, все ще тримаючи свою дитину на руках. Вони були не просто «другорядними жертвами», а живими свідками занепаду людської моралі в наш час.

Газа, посеред спустошення та руїн, стає дзеркалом, що відображає світову свідомість.

Родичі сумують на похороні жертви, яку застрелили під час очікування на допомогу біля лікарні Аль-Шифа, 24 червня 2025 року. (Джерело: Reuters)

До трагедії в Газі В'єтнам неодноразово рішуче виступав на міжнародних форумах, висловлюючи глибоку стурбованість щодо жертв серед цивільного населення, особливо серед жінок і дітей; та закликаючи до припинення застосування сили та суворого дотримання міжнародного права та міжнародного гуманітарного права.

В'єтнам підтверджує свою підтримку рішення про створення двох держав, де Палестина та Ізраїль співіснують мирно та безпечно в межах визнаних кордонів. Він також наголошує на центральній ролі Організації Об'єднаних Націй у забезпеченні своєчасного та безумовного доступу до гуманітарної допомоги.

Це не просто зовнішньополітична позиція, а моральна декларація нації, яка пережила війну та розуміє цінність миру.

Сьогодні Газа — це не просто обложене місце, це сигнал тривоги для всього світу. Коли людство перетворюється на зброю, а мовчання маскується холодною дипломатією, кожна хвилина зволікання — це удар у сумління.

Діяти заради людства — це не вибір, а обов'язок. Або світ говорить за життя, або смерть говорить за нього!

Джерело: https://baoquocte.vn/gaza-phep-thu-luong-tri-nhan-loai-320899.html