Захист лісів у Кон Дао

Кон Дао (Ба Ріа - Вунг Тау) славиться не лише своєю особливою системою тюремних реліквій, але й майже неушкодженою різноманітною екосистемою, що поєднує ліс і море. Мати цю «зелену перлину» в її сучасному вигляді - це подорож, якою ми обмінюємося з молоддю лісників, які день і ніч захищають ліс і спостерігають, як черепахи відкладають яйця у безмежному морі та небі.

Міжнародні туристи відвідують Хон Бей Кань, Національний парк Кон Дао

З Хон Бей Канх

Під час цієї поїздки на острів погода була сприятливою, тому нам пощастило відвідати деякі острови в Національному парку Кондао та провести цікаві бесіди з лісниками, які тут пережили дощ, вітер та море. З центру міста Кондао каное мчало по спокійному та блакитному морю близько півгодини, щоб дістатися до острова Затока Кань. Причина, чому його називають Затокою Кань, полягає в тому, що зверху острів має 7 ребер і є одним з небагатьох островів із підземною прісною водою для обслуговування туристів . Це також острів з найбільшою кількістю пляжів, де черепахи відкладають яйця, серед островів Кондао.

Пан Тран Мань Хунг (нар. 1972, з Хатінь ), начальник станції охорони лісів Хон Бей Кань, є людиною з найдовшим досвідом охорони лісів на Кондао – понад 33 роки. З 16 островів лише Хон Тай не був, на решті островів є його сліди відвідування лісів. Згадуючи важкі роки десятиліть тому, пан Хунг сказав: «Тоді найскладнішою справою була прісна вода, нам доводилося носити кожну каністру на острів. Під час сезону бурхливого моря у двох братів було лише 40 літрів води на півмісяця. У нас не було будинку, тому ми були змушені зрубати кожне бамбукове дерево, щоб побудувати намет, і розкласти листя, щоб сховатися від дощу. Транспортних засобів було мало, у всьому Національному парку Кондао їх було лише 1-2, і були випадки, коли керівники, бачачи, як нещасно почуваються брати, носили прісну воду до хатин для персоналу». Потім були роки, коли нам доводилося святкувати Тет на острові, бурхливе море не давало можливості потрапити туди, не було їжі, ми не могли ловити свіжої риби, тому нам доводилося їсти сушену рибу. Важкі роки поступово минули, тепер є достатньо електрики, води та телефонного сигналу, і є більше їжі, але оскільки він звик жити на острові та почувається некомфортно, їздячи на материк, Хунг повертається лише раз чи два на місяць, потім збирає речі та вирушає охороняти острів разом зі своїми братами.

Що стосується пана Тран Дінь Донга (народився у 1980 році, з Куангбіня ), нового лісника, який охороняє острів лише понад 5 років, то волосся цього 45-річного лісника майже посивіло від хвиль. До цього пан Донг також працював лісником у своєму рідному місті, але через складні обставини йому довелося попрощатися з дружиною та дітьми, щоб поїхати на острів, щоб взяти на себе завдання охороняти ліс та бути акушеркою для морських черепах, які відкладають яйця. Сезон відкладання черепах триває з квітня по жовтень щороку, а пік припадає на червень-серпень. Хон Бей Кань – це місце, де припадає 80% від загальної кількості яєць морських черепах на всіх островах, тому робота тут набагато важча, ніж в інших місцях. Тому не спати до 2-3 години ночі, навіть не спати всю ніч, щоб спостерігати, як морські черепахи відкладають яйця, не є чимось незвичним для лісників тут. Бо якщо за черепашачими яйцями не стежити, їх можуть вкрасти, з'їсти тварини або навіть затопити, тому після відкладання яєць їх потрібно терміново транспортувати до місця інкубації... 5 років роботи – це 5 років святкування Тет на острові, робота настільки насичена, що коли в родині якась велика подія, пан Донг приїжджає додому лише 1-2 рази на рік, тому він просто сподівається, що його дружина та діти зрозуміють і поспівчуватимуть його роботі.

До острова Кау

Попрощавшись із «лісовою поліцією» на острові Хон Бей Кань, ми вирушили до острова Хон Кау, з яким пов’язана народна казка про незакінчене кохання між хлопцем на ім’я Трук Ван Кау та Май Тхі Трау у 18 столітті. Трагічна історія змусила хлопця покинути своє село, щоб жити на безлюдному острові, а коли він помер, острів назвали на його честь. Дівчина, від смутку, кинулася на сусідній пляж, який зараз називається пляжем Дам Трау.

Ступаючи на острів Кау, багато туристів вражаються поетичною красою в поєднанні з дрібним білим піском, блакитною морською водою та пишними кокосовими гаями. Він називається островом Кау, але тут мало арекових дерев, переважно кокосові пальми, площею близько 10 гектарів. На острові є стародавня криниця, яка забезпечує прісною водою цілий рік, тому бананові дерева та дерева джекфрута також рясно плодоносять солодкими плодами. Пан Ле Тхань Нам (1994 року народження), рейнджер острова Кау, розповів, що завдяки поєднанню багатьох умов для виживання, острів приваблює досить багато туристів, особливо іноземних гостей.

Острів не тільки гарний, але й має маловідому реліквію – місце, де приблизно у 1930 році утримували низку політичних в'язнів, перш ніж їх перевели до табору Фу Сон. На острові також є кілька дерев Фонг Ба, визнаних деревами спадщини, тому лісники завжди приділяють увагу їх охороні та захисту.

По дорозі назад до центру міста на каное ми почули ще багато історій про захист лісів на острові, деякі сумні, деякі веселі, але всі вони свідчили про зелений колір Кон Дао сьогодні та завтра.

ПХУ НГАН

Джерело: https://www.sggp.org.vn/giu-rung-o-con-dao-post801170.html