Світ у перехідному періоді

2023 рік стане роком для міжнародного порядку, який переживає період сильної та всебічної трансформації з багатьма далекосяжними геополітичними наслідками.

Ілюстративне фото

На шляху до багатополярного світу

Зі зростанням впливу середніх держав розрив у силах між двома наддержавами та іншими впливовими країнами, здається, зменшується. Хоча міжнародні вчені продовжують дискутувати щодо того, чи є сучасний світ багатополярним чи біполярним, багато хто вважає, що неминучою тенденцією в довгостроковій перспективі все ще буде рух до багатополярного світу.

Це пояснюється тим, що однополярні або біполярні держави нестабільні та їх важко підтримувати в довгостроковій перспективі, особливо в епоху глобалізації, де влада, як правило, розпорошується, а не концентрується в одній країні. Зростаюча роль Індії та Індонезії на глобальному Півдні та виклик, який Росія кидає Заходу, очолюваному США, свідчать про зростаюче невдоволення порядком після 1945 року.

Це, ймовірно, створить величезний тиск, щоб змусити країни переглянути чинні норми поведінки, «правила гри» та, в ширшому сенсі, регіональні структури та глобальне управління у недалекому майбутньому.

Однак це не було неминучим результатом, оскільки сучасна історія не бачила справді мирної передачі світового порядку. Європейський концерт народився лише після того, як наполеонівські війни зруйнували весь порядок, що регулював відносини між європейськими державами. Лише після закінчення Другої світової війни Сполучені Штати та Радянський Союз змогли встановити біполярний порядок. Єдиним винятком було вступ Сполучених Штатів в однополярну еру після розпаду Радянського Союзу в 1991 році.

Однак ці дві наддержави запекло та всебічно конкурували одна з одною понад чотири десятиліття до цього, а також опосередковано протистояли одна одній у багатьох великих конфліктах 20-го століття. Тому можна сказати, що ніколи не було справжнього випадку зміни світового порядку без значних подій.

У 2023 році провідні держави продовжуватимуть всебічну конкуренцію, але є деякі ознаки того, що США прагнуть охолодити напруженість як з Китаєм, так і з Росією. На полях нещодавнього саміту АТЕС у Сан-Франциско президент Джо Байден та президент Сі Цзіньпін провели свій перший прямий діалог за рік з моменту зустрічі двох сторін на Балі в листопаді 2022 року. Хоча ця зустріч на високому рівні не призвела до прориву у відносинах між США та Китаєм, обидві сторони також досягли консенсусу з низки важливих питань, зокрема щодо відновлення каналів зв'язку між двома військовими.

Щодо Росії, попри складну воєнну ситуацію в Україні, США все ж вирішили запросити Росію взяти участь у АТЕС, щоб поступово розтопити лід у відносинах. Ще одним примітним моментом є те, що в нещодавніх інтерв'ю колишній начальник штабу армії США Марк Міллі неодноразово повторював свої попередні коментарі про те, що Україна повинна вести переговори з Росією в той час, коли ситуація на полі бою сприятлива, і що цей конфлікт може завершитися лише дипломатичним вирішенням.

Зусилля з управління взаємовідносинами

Загалом, великі держави все ще ставлять на перше місце власні інтереси та прагнуть контролювати своїх опонентів, але все ще докладаються певні зусилля для управління відносинами, запобігаючи переростанню конфліктів у збройні конфлікти. Найближчим часом можна очікувати, що відносини між США та Китаєм значно покращаться (хоча й не якісно), особливо якщо пан Байден переможе на наступних виборах.

Двома іншими ключовими факторами, що впливатимуть на напрямок та ймовірність покращення відносин між США та Китаєм, будуть стан китайської економіки та рішучість США та їхніх західноєвропейських союзників «знизити ризики». Відносини між США та Росією залишатимуться великою невідомістю, оскільки як особисті фактори, такі як пан Путін, так і події на полі бою в Україні, можуть складним чином взаємодіяти та впливати на відносини між США та Росією.

Повільний прогрес контрнаступу української армії майже гарантує, що російсько-український конфлікт не закінчиться найближчим часом. За даними Metaculus, існує лише 1% ймовірність того, що обидві сторони досягнуть угоди про припинення вогню або мирного договору, щоб завершити поточний конфлікт до кінця 2023 року. На думку більшості прогнозистів на цьому сайті, російсько-український конфлікт не закінчиться до третього кварталу 2025 року. Ця оцінка є обґрунтованою, оскільки деякі члени НАТО, такі як Польща та Словаччина, вирішили припинити військову підтримку України, а значна частина політичної спільноти США також ставить під сумнів фінансові та військові зобов'язання США перед Україною.

З огляду на те, що російська економіка поступово стабілізується після першої хвилі санкцій, а підтримка України з боку Заходу зменшується, малоймовірно, що конфлікт закінчиться найближчим часом.

Великим шоком для світу загалом і Близького Сходу зокрема став масштабний напад ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.

Цей інцидент із «Сірим носорогом» порушив процес нормалізації відносин між Ізраїлем та його сусідами в арабському світі, зокрема Саудівською Аравією. Він також може перерости у великомасштабну війну за втручання «Хезболли», Ірану та Сполучених Штатів. Хоча це складний конфлікт, який, ймовірно, тлітиме ще довго, ймовірність ескалації низька.

З економічної точки зору, за даними МВФ, світова економіка продовжуватиме стикатися з тривалими наслідками пандемії Covid-19 та наслідками російсько-українського конфлікту, що призведе до повільного та нерівномірного відновлення. Організація також прогнозує, що зростання світової економіки сповільниться з 3,5% у 2022 році до 3,0% у 2023 році та лише 2,9% у 2024 році (що значно нижче за середнє зростання на 3,8% у період 2000-2019 років). Це зниження більш виражене в розвинених економіках, особливо в єврозоні. Ринки, що розвиваються, та країни, що розвиваються, також стикаються з уповільненням зростання, значною мірою через кризу на ринку нерухомості в Китаї.

Прогнозується, що інфляція, яка є основною проблемою, стабільно знижуватиметься, але залишатиметься вищою за цільовий показник, а глобальна інфляція, як очікується, знизиться до 5,8% у 2024 році. Глобальний контекст ще більше ускладнюється зростанням геополітичної напруженості та протекціонізму, які впливають на торгівлю та сприяють волатильності цін, особливо на сировинні товари.

Ця ситуація посилюється економічними викликами, з якими стикається Китай, та ризиком глибшої кризи з глобальними наслідками. Крім того, високий борг та витрати на його обслуговування, особливо в країнах з низьким рівнем доходу, також становлять значні ризики. Хоча сценарій «жорсткої посадки», можливо, послабився, все ще існує багато геополітичних ризиків, які ускладнюють економічне відновлення загалом та перехід до зеленої економіки зокрема.

Зрештою, одним із найважливіших ключових слів 2023 року є «технології», причому значний прорив відбувся у сфері штучного інтелекту після запуску компанією OpenAI ChatGPT. Це програмне забезпечення швидко стало центром багатьох дискусій, б'ючи тривогу щодо потенційних ризиків, які сфера штучного інтелекту може становити для всього людства як у найближчому, так і в далекому майбутньому.

Технології загалом і штучний інтелект зокрема можуть не лише суттєво змінити баланс сил між країнами, змінити спосіб ведення війни, але й повністю перевернути міжнародний порядок або, в найекстремальнішому сценарії, створити вид, здатний домінувати над людьми. Саме тому у Великій Британії нещодавно пройшов перший саміт зі штучного інтелекту за участю делегатів з 28 країн.

Цей захід показує, що країни розуміють як можливості, так і виклики, які створює штучний інтелект, і що для спрямування траєкторії розвитку технології, одночасно керуючи її найбільш негативними ризиками, потрібні багатосторонні спільні зусилля.

Джерело: https://baoquocte.vn/mot-the-gioi-dang-chuyen-minh-254343.html