
Помітні нові сигнали
Після зустрічі президента США Дональда Трампа та голови Китаю Сі Цзіньпіна в Пекіні кілька нових подій з обох сторін свідчать про тенденцію до більш прагматичного діалогу в двосторонніх економічних відносинах.
Одним із найпомітніших сигналів є співпраця в енергетичній галузі. 19 травня агентство Reuters повідомило, що чотири американські танкери зі зрідженим природним газом (ЗПГ) прямують до Китаю. Це перша пряма поставка ЗПГ між двома країнами протягом другого терміну президента Дональда Трампа. За словами міністра енергетики США Кріса Райта, Китай збільшить імпорт нафти зі США та вважає дві країни «природними торговельними партнерами» в енергетичному секторі.
Аналітики вважають, що цей крок відповідає інтересам обох сторін, оскільки Китай наразі є найбільшим імпортером нафти у світі , тоді як США – провідним світовим виробником нафти. За словами США, Пекін зацікавлений не лише в сирій нафті з узбережжя Мексиканської затоки, але й може збільшити закупівлі нафти з Аляски в майбутньому. Цей крок відбувається на тлі напруженості на Близькому Сході, яка створює більші ризики для поставок з регіону Перської затоки, особливо щодо Ормузької протоки.
Окрім енергетики, позитивні ознаки спостерігаються і в авіаційному секторі. Президент Дональд Трамп оголосив, що Китай погодився придбати 200 літаків Boeing, що потенційно може збільшити загальну кількість замовлення приблизно до 750. Якщо це буде повністю реалізовано, це стане однією з найбільших у світі торговельних угод в авіаційній галузі за останні роки, а також матиме значне символічне значення для економічних відносин між США та Китаєм.
Примітно, що відбулися зміни в сільськогосподарському секторі – колись найбільшому полі битви в торговельній війні між двома країнами. Міністерство торгівлі Китаю підтвердило, що обидві сторони домовилися про стимулювання торгівлі сільськогосподарською продукцією шляхом зниження тарифів, усунення нетарифних бар'єрів та вирішення питань доступу до ринку.
Згідно з останньою інформацією, Пекін відновить імпорт деяких сільськогосподарських продуктів США, таких як соєві боби, пшениця та сорго. Китай також зобов'язався придбати приблизно 12 мільйонів тонн американських соєвих бобів. Це значна подія, оскільки у 2025 році прогнозується скорочення сільськогосподарської торгівлі між двома країнами на 65,7% до приблизно 8,4 мільярда доларів через підвищення тарифів у відповідь. Багато сільськогосподарських продуктів США все ще підлягають додатковому 10% тарифу на китайському ринку. Однак аналітики вважають, що якщо тарифи продовжать знижуватися, потік сільськогосподарської продукції між двома найбільшими економіками світу може поступово відновитися.
Пекін також почав вирішувати деякі технічні проблеми, на які неодноразово скаржився Вашингтон. Китай продовжив реєстрацію 425 американських підприємств з переробки яловичини ще на п'ять років і надав нові дозволи для 77 інших, а також відновив імпорт яловичини з 17 штатів США. Торговельний представник США Джеймісон Грір заявив, що Вашингтон очікує, що Китай закупить американської сільськогосподарської продукції на «десятки мільярдів доларів» протягом наступних трьох років.
Окрім торгівлі товарами, обидві сторони також планують діалоги щодо штучного інтелекту (ШІ), двосторонніх інвестицій, стратегічних корисних копалин, контролю над технологіями та ланцюгів поставок. Пекін також підтвердив, що Генеральний секретар і голова КНР Сі Цзіньпін відвідає Сполучені Штати цієї осені. Якщо візит відбудеться за планом, він може стати однією з найвпливовіших дипломатичних подій, що вплинуть на світову економіку у 2026 році.
Очікування щодо зменшення тиску на світову економіку.
Нещодавні кроки Вашингтона та Пекіна створюють очікування щодо стабільнішого міжнародного торговельного середовища після років нестабільності. Речниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Джулі Козак заявила: «Все, що допомагає послабити торговельну напруженість та зменшити невизначеність, добре як для провідних економік, так і для світової економіки».
Насправді, конкуренція між двома найбільшими економіками світу призвела до менш ефективної міжнародної торгівлі. Підвищення тарифів призвело до зростання вартості товарів, тоді як технологічний контроль та зміни в ланцюгах поставок змусили світовий бізнес інвестувати більше коштів у реструктуризацію виробництва. Це знизило економічну ефективність та сприяло вищій інфляції в багатьох країнах у постпандемічний період.
Тому сигнали з боку США та Китаю щодо відновлення діалогу та полегшення торгівлі в певних сферах розглядаються як фактори, що допоможуть міжнародним ринкам легше дихати. Якщо ці зобов'язання будуть виконані, торгівля сільськогосподарською продукцією, авіацією та енергетикою між двома країнами може значно відновитися, тим самим сприяючи зменшенню тиску на ціни на сировину, транспорт та глобальні ланцюги поставок.
Крім того, відносне «пом’якшення» торговельних відносин також може допомогти зменшити ризик збоїв у глобальних ланцюгах поставок технологій та виробництва. В останні роки багато галузей промисловості, такі як електроніка, автомобілі, акумулятори та напівпровідники, постійно зазнають впливу геополітичної напруженості.
Позитивний вплив може також проявитися на міжнародних фінансових ринках. Нещодавня напруженість між США та Китаєм була одним із факторів, що робить світових інвесторів більш обережними, особливо у виробничому та технологічному секторах. Оскільки обидві сторони сигналізують про повернення до діалогу та співпраці, настрої на ринку можуть стабілізуватися, тим самим підтримуючи міжнародні інвестиційні потоки.
На тлі триваючих близькосхідних конфліктів, які продовжують спричиняти нестабільність на енергетичних ринках, збільшення закупівель Китаєм нафти, газу та сільськогосподарської продукції у США також може сприяти стабілізації світових товарних ринків, особливо з точки зору цін та пропозиції.
Однак аналітики також вважають, що ще зарано говорити про повну «відлигу» між США та Китаєм, оскільки стратегічна конкуренція між двома країнами залишається дуже глибокою. За даними аналітичної компанії S&P Global від 15 травня, Китай наразі все ще запроваджує 25% тариф на американський ЗПГ, що є основною перешкодою для повного відновлення торгівлі ЗПГ між двома країнами.
Крім того, конкуренція у високотехнологічних галузях, таких як напівпровідники, штучний інтелект, акумулятори, електромобілі та телекомунікації, залишається жорсткою. США продовжують зберігати численні обмеження на експорт чіпів та передових технологій до Китаю, тоді як Пекін наполягає на технологічній самостійності. Геополітичні чинники та конкуренція у сфері безпеки також не показують ознак послаблення у короткостроковій перспективі.
Це показує, що нинішнє «охолодження» не означає, що світова торгівля повернеться до ери глибокої глобалізації, як раніше. Тенденції технологічної самостійності, стратегічного протекціонізму та конкуренції в ланцюгах поставок продовжуватимуть існувати. Експерти Світової організації торгівлі (СОТ) вважають, що світ вступає у фазу «контрольованої фрагментації торгівлі», в якій США та Китай продовжуватимуть запекло конкурувати, але намагатимуться уникнути повномасштабної торговельної конфронтації, щоб обмежити негативний вплив на світове економічне зростання.
Тим не менш, навіть період відносного «охолодження» є позитивним знаком для світової економіки після років впливу пандемії, геополітичних конфліктів та криз у ланцюгах поставок. Відновлення більш прагматичного діалогу між двома найбільшими економіками світу може допомогти послабити тиск на світову торгівлю та дати надію на період відносної стабільності в найближчі роки.
Джерело: https://hanoimoi.vn/my-trung-quoc-ha-nhiet-cang-thang-thuong-mai-giam-ap-luc-cho-kinh-te-toan-cau-870699.html








Коментар (0)