«Ті роки, це поле бою»

Việt Nam•21/12/2023

Щоб відзначити 79-ту річницю заснування В'єтнамської народної армії, я переглянув епічну поему «Ті роки, це поле битви» поета та музиканта До Куанг Віня. Твір був опублікований Комуністичним союзом молоді Хошиміна провінції Тхуан Хай у 1989 році. Епічна поема «Ті роки, це поле битви» розповідає про транспортний підрозділ H.50 6-го військового округу під час війни опору проти США.

Короткий огляд підрозділу H.50

Транспортний підрозділ H.50 був створений у квітні 1967 року та діяв до возз'єднання країни. Наприкінці 1976 року, через нові вимоги місії, підрозділ був розформований. Товариш Ван Конг Ан, колишній політичний помічник транспортного підрозділу H.50, записав у своїй книзі «H.50 у ті часи»: «Підрозділ H.50 народився в контексті війни опору проти США в найпівденнішій частині Центрального В'єтнаму та Південно-Центральному нагір'ї, яка вимагала зброї та боєприпасів. Це був основний підрозділ, який отримував всю підтримку від Центрального Комітету з Півночі та від Центрального бюро Південного регіону, перевозячи вантажі безпосередньо на поля битв у провінціях Бінь Тхуан, Нінь Тхуан, Бінь Туй, Лам Донг та Туєн Дук для розподілу між підрозділами, які безпосередньо брали участь у бойових діях…».

Товариш Ле Ван Хієн, колишній член Центрального Комітету Комуністичної партії В'єтнаму та колишній секретар провінційного партійного комітету Тхуан Хай, писав у своїх мемуарах «Країна непохитної вірності»: «Серед прикладів стійкого перенесення труднощів на полі бою в Зоні 6, транспортний підрозділ H.50 є дуже гарним образом. Цей підрозділ складається переважно з жінок, багато з яких є представниками етнічних меншин. Своїми плечима та ногами, з елементарними засобами, вони переносили десятки тисяч тонн зброї та боєприпасів... Вони боролися за захист складів зброї, захищали та безпечно перевозили кадри та солдатів, а також робили внесок у захист сіл етнічних меншин. Їхні досягнення заслуговують на те, щоб бути записаними в славній історії війни опору проти США за національне порятунок армії та народу Зони 6». 22 серпня 1998 року транспортний підрозділ H.50 був удостоєний державою престижного звання Героя Народних Збройних Сил.

Щодо епічної поеми «Ті роки, це поле битви»

Шлях до створення «Тих років, цього поля битви» описано в монографії «Епічна поема про Бінь Тхуан» доктора літератури Нгуєн Тхі Ліен Там. Вона написала: «Завдяки невпинним поїздкам на поля битв тієї епохи, такі як секретна зона Ле Хонг Фонг, район Бак Ай, Да Кай..., а також завдяки старанним дослідженням і зустрічам з юнаками та дівчатами полку H.50, До Куанг Вінь занурився в «захоплення історією та літературою» через жанр «гострої» епічної поеми. Заохочений старшими художниками та з щирою вдячністю, він завершив епічну поему, з повагою написавши про людей, які зробили свій внесок у вшанування героїчної землі та народу Бінь Тхуана у війні опору проти США».

Автор присвятив роботі три роки, щоб епічна поема могла бути опублікована в 1989 році.

Епічна поема «Ті роки, це поле битви» організована у чотири розділи. Перший розділ: «Начерк поля битви» поділено на три менші частини, що складаються з дев’яти сторінок. Другий розділ: «Народження» — п’ять сторінок. Третій розділ: «Поле битви на наших плечах» — це найдовший розділ, 30 сторінок, поділений на менші частини під назвами «Хвилини щирих роздумів», «Меркує повсякденне життя», «Роздуми вздовж доріг», «Маленька деталь» та «Поворотні моменти». Четвертий розділ: «Назустріч Дню Перемоги» — має дев’ять сторінок і містить розділи: «Не просто сповідь лісу», «Особисті спогади» та «Вступ у нову битву».

Деякі враження

Епічна поема «Ті роки, це поле битви», що має 53 сторінки поезії, включає різні форми віршування: шестирядкові, п’ятирядкові, семирядкові, восьмирядкові, вільний вірш тощо, що переплітаються та розподіляються по всіх розділах.

Читачі легко помітять, що кінцева рима безперешкодно поєднує рядки поезії, зберігаючи зв'язність епічної поеми та легко проводячи читачів через оповіді та емоції ліричних персонажів у кожному розділі та частині «Ті роки, це поле битви».

Повільно, дозволяючи вашому розуму заспокоїтися, читач відкриватиме кожну сторінку епічної поеми та відкриватиме багато речей, які автор — пізніше покоління — бачить у світлі того, що члени Молодіжного союзу H.50 прагнули зробити у священній війні опору нації.

У другому розділі були такі поетичні рядки: «Прощаючись з полями, садами та батьківщиною / єдиний багаж – патріотичне серце / у війську, що швидко крокує вперед / ліс зеленіший завдяки довгому волоссю». Образ довгого, шовковистого волосся молодих жінок був присутній серед зеленого лісу, прикрашаючи та оздоблюючи природу навіть у дні війни.

Крім того, труднощі та жертви солдатів підрозділу H.50 були зображені за допомогою цих зображень: «Збираючи вітри з далекого півдня, щоб створити вогняну бурю проти ворога / H.50 подолав сотні кілометрів / з багатьма жертвами та неймовірними труднощами / кров і піт лилися дорогами».

Третій розділ містив багато уривків, поетичність яких пронизувала кожну сторінку, навіть коли дія відбувалася в лісі, серед запаху пороху з поля бою: «Здається, що ніч надто довга / і ліс / ліс такий глибокий і безкрайній / Навіть після цілого життя / ліс все ще далеко».

Наш поет глибоко розуміє поля, запах рису, запах сільської місцевості, звідки походять справді прекрасні вірші, що передають щирі почуття до запаху лісу, хай навіть лише швидкоплинно в хвилини спокою: «Мені шкода лише вітру / Старанний вітер несе запах ночі, підкрадаючись до людей / хоча десь там ще стирчить / різкий запах пороху / Я відчув запах гниючого листя / Я відчув запах вологої землі / і лише швидкоплинний, дикий аромат піднімається».

Сувора погода та посушливий клімат у районі Ле посилили труднощі та злидні, які довелося пережити бійцям підрозділу H.50: «О, моя батьківщино (де ще так) / Вода дорожча за золото / Одна крапля води / обміняна на стільки крапель крові / Скільки ж тут районів Ле / на полі бою Зони VI / Ліс О Ро / купається у вогні / що трясе дерева… / Ми піднімаємося з труднощів сьогодення / з ще більшою рішучістю / та непохитною вірою в день перемоги».

У поемі були вірші, що яскраво описували труднощі, знедолі та працю, які довелося переносити солдатам полку H.50, виконуючи свої обов'язки під час запеклої війни опору: «Від пішохідних стежок до насипів / Коли вони переходили вбрід струмки, перетинали яри / перетинали величезні, темні калюжі води / Виснажені, тягарі ставали все важчими / Більше десяти годин / бродили крізь воду / лише щоб перейти всю довжину / Злякані, озираючись назад / Лінія фронту чекала, як палаючий вогонь / не сміючи не відволікатися ні на мить…».

В останніх рядках третього розділу ліричний персонаж нагадує всім пам’ятати дні вогню та куль на полі бою Зони 6, пам’ятати внесок солдатів батальйону H.50 у опір нашої країни США: «Те, що минуло, легко забувається / але назва: батальйон H.50 / ніхто не має права забувати / ті роки / це поле бою / вогонь і кулі / не повинні бути стерті / і / не повинні бути забуті».

У четвертому розділі епічної поеми автор продовжує свої спогади, одночасно втілюючи свої глибокі емоції, які також говорять за серця багатьох, виражені через вірші, переповнені почуттями: «У майбутньому ми пам’ятатимемо / роки війни / ліс залишиться в нас як пам’ять / ім’я H.50 / яскраво сяє в наших серцях / освітлюючи кроки / пробираючись крізь струмки / піднімаючись на гори».

Епічна поема «Ті роки, це поле битви» поета та музиканта До Куанг Вінха була вперше опублікована 34 роки тому. Це значний час для роздумів. Епічна поема пройнята героїчним духом, сповнена емоцій та багата на літературну цінність. Сподіваємося, що її буде перевидано, щоб майбутні покоління мали до неї доступ і пам’ятали героїчний підрозділ, який зробив значний внесок у священну війну опору нашої країни.

Джерело