Наразі у В'єтнамі понад 80 мільйонів користувачів Інтернету, що становить близько 81% населення (Звіт Digital 2025 ). Популяризація Інтернету та мобільних пристроїв принесла багато переваг у навчанні, роботі та доступі до державних послуг. Однак вона також супроводжується швидким зростанням високотехнологічних злочинів, рівень яких стає дедалі складнішим та непередбачуванішим. Згідно з даними Міністерства громадської безпеки , за перші 6 місяців 2025 року було виявлено та розглянуто понад 21 000 випадків онлайн-шахрайства, що майже на 18% більше, ніж у 2024 році. Ця цифра не лише демонструє тенденцію до зростання кількості, але й відображає непередбачувані зміни у способі функціонування злочинних мереж. З'явилося багато нових трюків: від видавання себе за представників влади для здійснення дзвінків та надсилання погроз до створення замаскованих фінансових додатків для залучення десятків тисяч учасників. Примітно, що технології штучного інтелекту та Deepfake все частіше використовуються для підробки голосів та облич, створюючи шахрайські ситуації, які важко відрізнити між справжніми та фальшивими.
Багато країн вважають цифрову безпеку основною компетенцією громадян 21-го століття. У Сінгапурі програма «Цифровий захист» впроваджується з початкової школи, допомагаючи дітям навчитися розпізнавати фейкові новини та захищати особисті облікові записи. Європейський Союз (ЄС) розпочав кампанію « Безпечніший Інтернет для дітей» , яка щороку залучає мільйони онлайн-учасників, сприяючи формуванню культури цифрової безпеки для молодого покоління. З міжнародного досвіду видно, що у В'єтнамі покращення базових цифрових навичок для громади є не лише нагальною вимогою для обмеження економічної шкоди, але й важливим стовпом стратегії забезпечення національної безпеки в кіберпросторі. Кожен громадянин повинен стати «цифровим щитом», відповідально користується Інтернетом, знає, як захистити себе та об'єднати зусилля для підтримки безпечного цифрового середовища.

Базові цифрові навички для кожної цільової групи
Для побудови цифрової безпечної спільноти важливо розвинути набір базових цифрових навичок, що відповідають кожній цільовій групі, оскільки кожна група громадян має різні характеристики, ризики та потреби.
Перш за все, для учнів це вікова група, яка часто контактує з Інтернетом та соціальними мережами і легко піддається впливу фейкової інформації чи онлайн-пасток. Тому їх потрібно оснастити можливістю захищати особисті облікові записи, встановлюючи надійні паролі та активуючи двофакторну автентифікацію. Крім того, необхідно наголошувати на виявленні фейкових новин, шахрайських посилань, запитів на дружбу та підозрілої активності. Не менш важливі навички цивілізованої поведінки в кіберпросторі допоможуть учням уникнути онлайн-булінгу або використання ними зловмисників.
Для працівників та службовців характер їхньої роботи робить їх легкою мішенню для рекламних трюків на кшталт «легка робота, висока зарплата» або завуальованих заявок на отримання кредиту. Тому цій групі людей потрібно бути більш пильними та отримувати інструкції щодо захисту особистої фінансової інформації, основним правилом якої є категорична заборона надання одноразових паролів (OTP) або QR-кодів незнайомцям. Водночас, використовуючи цифрові додатки у повсякденному житті, такі як онлайн-банкінг, медичні послуги чи державне управління, їм необхідно опанувати принципи безпечного використання, щоб уникнути зловживань злочинцями.
Для людей похилого віку основна складність полягає в відсутності доступу до технологій, що робить їх вразливими до телефонного шахрайства або фальшивих посилань. Тому їм потрібно пройти основні операції, щоб уникнути випадкового доступу до шкідливого контенту, і вони повинні бути особливо пильними щодо дзвінків, які видають себе за поліцію, банки чи суди. Щоб мінімізувати ризики, ефективним рішенням є консультація з дітьми або родичами, перш ніж здійснювати великі фінансові операції...
З наведеного вище аналізу видно, що цифрові навички не можуть бути застосовані в загальній моделі для всіх, а мають бути розроблені у простому, інтуїтивно зрозумілому, практичному та відповідному напрямку для кожної цільової групи. Тільки тоді навички можуть стати стійкими звичками, які будуть підтримуватися та регулярно повторюватися, замість того, щоб впадати у стан «навчився один раз і забув».
Формування навичок цифрової безпеки: від усвідомлення до звички
Протягом багатьох років у світі впроваджувалися типові ініціативи, такі як «День безпечного Інтернету», для поширення інформації про самозахист у кіберпросторі. Виходячи з цього досвіду, В'єтнам може повністю відтворити його за допомогою програм, придатних для внутрішнього контексту. Можна почати з запуску руху «Кожен громадянин – це цифровий щит» по всій країні, закликаючи кожного громадянина щодня виконувати принаймні одну дію з кібербезпеки, таку як оновлення паролів, увімкнення двофакторної автентифікації або повідомлення про спам. Необхідно організовувати онлайн-змагання з цифрових навичок для учнів; тим самим не лише створюючи корисний майданчик, але й сприяючи формуванню навичок цифрового захисту на ранній стадії, коли усвідомлення знаходиться на найлегшій стадії формування. Крім того, створення коротких, яскравих відеороликів, що ілюструють онлайн-хитрощі шахрайства, та їх поширення на Tiktok, Youtube, Zalo – платформах, якими часто користуються кіберзлочинці, допомагає попереджувальному повідомленню швидко поширитися серед найбільш вразливих людей. Зокрема, співпраця преси, соціальних мереж та масових організацій створить широку «хвилю спільноти», сприяючи підвищенню соціальної обізнаності, поступово формуючи стійку та довгострокову культуру цифрової безпеки.
Кампанії з цифрової безпеки мають трирівневий механізм впливу. По-перше, на рівні обізнаності кампанія допомагає громадськості зрозуміти існування ризиків та мати змогу виявляти небезпечні ситуації, такі як шахрайські повідомлення, фальшиві дзвінки чи фальшиві посилання. Далі, на поведінковому рівні, коли повідомлення часто повторюються та пов’язані з певними діями, наприклад, періодична зміна паролів, увімкнення двофакторної автентифікації, повідомлення про порушувальний контент – користувачі почнуть змінювати свою поведінку в реальності. Нарешті, на рівні соціальних звичок, коли безпечна поведінка підтримується та поширюється багатьма людьми, вона поступово стане загальними нормами, тим самим формуючи стійку та саморегульовану культуру цифрової безпеки.
Таким чином, можна побачити, що пропагандистська кампанія не є діяльністю «одностороннього інформування», а має бути розроблена як систематичний процес соціальних змін, у якому повідомлення, засоби комунікації та участь громади тісно взаємодіють одне з одним. Саме цей зв’язок перетворить кожного громадянина з пасивного одержувача інформації на активного агента цифрової безпеки, сприяючи створенню міцного «щита громади» від дедалі складніших загроз у кіберпросторі.
Три основи створення безпечної цифрової спільноти
Побудову безпечної цифрової спільноти можна уявити як трирівневу екосистему, в якій сім'я, школа та суспільство відіграють взаємодоповнюючі ролі та тісно взаємодіють одне з одним. Перш за все, сім'я – це місце, де формуються основні звички та цінності. Коли батьки супроводжують своїх дітей у користуванні Інтернетом, діти не лише навчаються простим навичкам безпеки, таким як встановлення надійних паролів або обережність щодо дивних посилань, але й набувають захисного мислення та почуття цифрової відповідальності. Це перший крок до того, щоб зробити онлайн-безпеку щоденною звичкою, а не окремою навичкою.

Далі, школи відіграють роль поширення інформації на рівні колективної освіти. Інтеграція цифрових навичок у навчальну програму, розглядаючи їх як «компетентність цифрового громадянства» поряд з математикою, літературою чи іноземними мовами, допоможе учням не лише отримати тимчасові знання, а й навчитися систематичному керуванню. Завдяки позакласній діяльності, ситуаційним тренуванням чи обговоренням з експертами індивідуальна усвідомленість поступово консолідується в компетентність громади, створюючи покоління цифрових громадян, які є одночасно кваліфікованими та соціально відповідальними.
На широкому, всеохоплюючому рівні суспільство включає засоби масової інформації, масові організації, управлінські агентства та онлайн-спільноти... Коли преса регулярно попереджає, соціальні мережі поширюють змістовні повідомлення, а масові організації впроваджують програми громадської освіти, цифрова безпека перестане бути виключною відповідальністю кожної людини, а стане загальною соціальною нормою. Це рушійна сила для перетворення дрібних моделей поведінки щодо безпеки на колективні звички та поступового формування стійкої культури цифрової безпеки.
В іншому підході три стовпи (сім'я, школа, суспільство) утворюють трикутник механізмів впливу спільноти цифрової безпеки. Коли всі три стовпи працюють синхронно, доповнюють та тісно взаємодіють, вони утворюють коло захисту безпеки, яке допомагає суспільству ефективно боротися зі все більш складними загрозами в цифрову епоху.
Джерело: https://nhandan.vn/ngan-chan-lua-dao-truc-tuyen-bang-ky-nang-so-co-ban-post906468.html
Коментар (0)