Озираючись назад через рік, обидві точки зору здаються слушними. Звільнення багатьох чиновників створило певні прогалини в державній службі. Однак практика також показує, що саме в процесі подолання цих прогалин нова система поступово стабілізується, молодий персонал дозріває, а сучасна адміністрація, зосереджена на обслуговуванні громадян та бізнесу, поступово формується.
Система поступово стабілізується.
Будь-яка велика реформа повинна пройти перехідний період. Ця організаційна реформа не є винятком. Скорочення адміністративних одиниць, реорганізація місцевих органів влади та оптимізація персоналу докорінно змінили кадрову структуру в багатьох агентствах та підрозділах. Поряд з цим, впровадження політики дострокового виходу на пенсію створило можливості для багатьох посадовців проактивно залишати свої посади.
З точки зору управління, це необхідний крок. Оптимізована організація повинна перевірити та реструктуризувати свій персонал і призначити персонал на посади, що відповідають їхнім навичкам. Однак багатьох турбує не кількість працівників, які звільняються, а якість тих, хто звільняється.
У багатьох населених пунктах значна кількість посадовців з багаторічним досвідом роботи в таких галузях, як землеустрій, будівництво, фінанси, юстиція, реєстрація актів цивільного стану, а також розгляд скарг і доносів, одночасно звільнилися зі своїх посад. Це люди, які безпосередньо займалися складними справами, мали глибоке розуміння місцевої ситуації, були знайомі з правовими нормами та мали досвід координації зусиль під час виконання своїх обов'язків.
Цей досвід неможливо повністю передати лише за кілька сесій передачі. Існують знання, які містяться не у файлах, документах чи процедурах, а радше в життєвому досвіді, професійній компетентності та здатності справлятися з ситуаціями, накопичених протягом десятиліть роботи. Коли багато людей виходять на пенсію одночасно, такі прогалини неминучі.
Тим часом дворівнева модель урядування надає більше повноважень низовому рівню. Робоче навантаження зростає, що вимагає швидших рішень та більшої відповідальності. Багато молодих чиновників, нещодавно призначених або переведених, змушені негайно братися за нові сфери діяльності та займатися складними справами, маючи дуже мало часу на ознайомлення з новою роллю.
У деяких сферах прогрес у роботі часом уповільнювався; координація між відомствами була дезорганізована; а тиск на низових посадовців значно зріс. Ці труднощі цілком реальні та потребують об’єктивного визнання.
Оптимізація робочої сили ніколи не означала її скорочення будь-якою ціною. Мета реформи — побудувати кращу систему, а не просто зменшити кількість людей, які отримують зарплату з державного бюджету. Якщо ті, хто звільняється, більше не відповідають вимогам роботи або їхні посади більше не потрібні, то це позитивний результат. Але якщо ті, хто добровільно залишає державний сектор, є експертами, компетентними та авторитетними посадовцями, які безпосередньо та ефективно виконують роботу, то це те, що потрібно враховувати.
Гарного працівника неможливо навчити лише за кілька місяців. Щоб мати хорошого лікаря, експерта з планування, фінансового директора чи досвідченого судового виконавця, потрібні багаторічні роки навчання, підготовки та практичного досвіду. Їхня найбільша цінність полягає не в кваліфікації чи посаді, а в здатності вирішувати складні ситуації та непередбачені проблеми, які неможливо розглянути в підручниках. Тому важливо не те, скільки людей звільняється, а те, чи зможе система утримати тих, хто справді здібний.
Гарна новина полягає в тому, що реальність через рік також показує, що картина не просто похмура. Після початкових труднощів нова система поступово стабілізується. Децентралізація та делегування повноважень стають чіткішими. Обов'язки кожного рівня та відомства чіткіше визначені. Робочі процеси стандартизовані, а також пропагується застосування інформаційних технологій та цифрової трансформації, що сприяє скороченню часу, необхідного для обробки багатьох адміністративних процедур.
Тиск перехідного періоду створив можливості для покоління молодих чиновників швидше дозріти. Багатьом було призначено завдання раніше, надано більше повноважень, а також більше відповідальності. У цьому середовищі багато молодих чиновників та державних службовців продемонстрували свою компетентність, новаторський дух та здатність адаптуватися до вимог сучасного управління.
Можна сказати, що ця реформа створила «перехід поколінь» у робочій силі. Молоді люди вже не просто наступники, а стають силою, яка безпосередньо виконує багато важливих завдань. Це позитивна ознака оновлення державної служби.

Успіх реформ вимірюється якістю послуг.
Одного року недостатньо, щоб остаточно заявити про успіх реформи, але його достатньо, щоб підтвердити, що кожна реформа повинна нести певні «витрати на перехід». Важливо не уникати всіх збоїв, а швидко усувати прогалини, утримувати кваліфікований персонал, сприяти розвитку молоді та вдосконалювати операційні механізми системи.
Успіх реформи не вимірюватиметься кількістю чиновників, які достроково виходять на пенсію. Він також не вимірюватиметься кількістю скорочених департаментів. Найважливішим показником має бути якість обслуговування.
Справжній успіх реформи полягає в тому, що громадяни отримують послуги в державних установах швидше; підприємства можуть легше виконувати процедури; кожен чиновник чітко усвідомлює свій обов'язок служити, а не просто думає з точки зору управління; а адміністративна система працює більш прозоро, професійно та ефективно.
Для досягнення цієї мети, окрім подальшого вдосконалення дворівневої моделі управління, необхідно пришвидшити визначення посад, побудувати механізм оцінювання посадовців за результатами роботи, впровадити політику, достатньо сильну для утримання талановитих людей, та створити середовище для розвитку здібностей молодих посадовців. Це не лише нагальна вимога, а й умова побудови сучасної державної служби в довгостроковій перспективі.
Віра в дорогу попереду
Озираючись на минулий рік, можна сказати, що занепокоєння щодо прогалин, створених достроковим виходом багатьох посадовців на пенсію, було цілком виправданим. Однак реальність також показує, що система цими прогалинами не зупиняється.
Варто зазначити, що після періоду значних потрясінь адміністративна система поступово стабілізується, адаптується та працює ефективніше. Початкові труднощі стають рушійною силою для інновацій в управлінському мисленні, покращення якості робочої сили та вдосконалення операційних механізмів.
Безумовно, ще багато роботи попереду. Адміністративна реформа — це завдання, яке ніколи не можна виконати за одну ніч. Але коли цілі чітко визначені, коли система дедалі більше зосереджується на служінні людям і бізнесу, коли молоді кадри поступово дозрівають на практиці, і коли дух новаторства продовжує підтримуватися, у нас є всі підстави для впевненості.
Ми віримо в оптимізовану, професійну, сучасну та сервісно-орієнтовану адміністрацію. Ми віримо в державну службу, яка цінує таланти, сприяє молодій енергії та постійно впроваджує інновації.
Перш за все, ми вважаємо, що сьогоднішні реформи стануть вирішальною основою для побудови В'єтнамом сучасної національної системи управління, створюючи імпульс для розвитку людей і бізнесу, а також для того, щоб країна впевнено рухалася вперед на шляху до реалізації своїх прагнень до прогресу в нову еру.
Джерело: https://congluan.vn/nhin-lai-mot-nam-cai-cach-bo-may-post351165.html










