Як пісня про кохання

Видатний артист Чуонг Куанг Хієн диригує виступом співу Ка Тру у виконанні клубу Дан Чу Ка Тру.

У листопаді 1953 року Чионг Куанг Хієн з села Као Ла, комуни Дан Чу, району Ту Кьї, провінції Хайзионг (нині комуни Тан Кьї, міста Хайфон ) одружився. Нгуєн Тхі Зуєн з села Лай Кау (Хоанг Дьєу, Зіа Лок), сусіднього району, зі світлою шкірою та довгим волоссям, народжена в один рік з ним (1934, рік Собаки), прийняла його пропозицію. Але це було не лише тому, що вони були гарною парою. І не тому, що Хієн походив із заможної родини та мав атестат про повну загальну середню освіту… Головною причиною була глибока любов Хієна до народного мистецтва. У дитинстві Зуєн часто бачила, як цей «молодий майстер» чіпляється за одяг батьків, захоплений виступами. Вона чула, як стара жінка хвалила його: «Грайливість легко призводить до руйнування. Любов до співу легко призводить до чесноти».

Через шість місяців після весілля у них народився перший син. У травні 1955 року пана Хієна було призначено до адміністративного комітету району Чі Лінь (колишня провінція Хайзионг ). Щоб дати чоловікові змогу зосередитися на роботі, пані Дуєн активно брала участь у воєнному ополченні та разом зі свекрухою виховувала двох молодших братів і сестер, які потім записалися воювати з американськими загарбниками та виконали свої обов'язки з відзнакою. На жаль, наймолодший брат, Чионг Мінь Тон, загинув у бою в 1971 році в провінції Тьєнзянг.

Одного суботнього вечора наприкінці 1962 року Хієн сказав своїй дружині: «Минулої неділі районне агентство Чілінь, що займається соціалістичною працею, побудувало дамбу для сільського господарства, назвавши її «Водогребнею Фу Лой». Дівчина – член Спілки молоді – знала, що я люблю народне мистецтво та письменство, тому вона дражнила мене: «Такий великий проект, а ти такий тихий, Куанг Хієн! Ти сумуєш за своєю дружиною?» Тож того вечора я написав репортаж про «Водогребнею Фу Лой», що відображав дух праці та значення проекту, і надіслав його на радіо «Голос В'єтнаму ».

Через п'ять днів програма сільського радіо випустила цей матеріал у ефір. В офісі вирувало хвилювання. Я приніс свої гонорари аж до універмагу Хай Дуонг, щоб купити це собі (він подарував дружині гарний шовковий шарф з трояндами)!

Протягом десятиліть, обіймаючи різні посади: вчителя, фінансового директора, секретаря Молодіжної спілки в агентстві, а потім повертаючись до керівництва місцевими клубами народного мистецтва, Чионг Куанг Хієн щороку отримував похвалу та нагороди від свого керівництва. До 2025 року пан Хієн відсвяткував 57 років славетного членства в партії.

Пан і пані Хієн (5-й і 6-й зліва) з музикантом Ву Конг Бао (голова) та співачками з клубу «Дан Чу Ка Тру».

Коли пан Хієн вийшов на пенсію, пані Дуєн заохочувала його брати участь у просуванні руху за народне мистецтво та культуру у своєму селі. У наступні роки резолюції партії щодо культурних та мистецьких завдань, зокрема Резолюція 5-го засідання Центрального Комітету 8-го з'їзду партії (1998) «Про розбудову та розвиток передової в'єтнамської культури, пронизаної національною ідентичністю», запалили в ньому ідею руху за народне мистецтво та культуру на батьківщині.

Заручившись довірою громади, він обійняв посаду голови Клубу мистецтв для людей похилого віку села Као Ла та Поетичного клубу Хыонг Куе чотирьох сусідніх комун: Тан Кьї, Дан Чу, Куанг Нгхієп та Дай Хоп, а також заступника голови Поетичного клубу Тхой Зянь Ксьань району Ту Кьї… Він організував створення Клубу Дан Чу Ка Тру. З трьох «червоних зернят» (першокласного музиканта Нгуєн Фу Де, 76 років, чиєю долею було прагнення розвитку Ка Тру, та двох досвідчених співачок: Нгуєн Тхі Кунг та Нгуєн Тхі Бок) він поступово перетворився на клуб з двома музикантами-чоловіками, чотирма музикантками, шістьма основними співачками та десятьма допоміжними членами, включаючи чотирьох дітей віком до 10 років.

Він приділяв особливу увагу просуванню ефективного навчання шанованого майстра Нгуєн Фу Де та співачок Нгуєн Тхі Кунг, Нгуєн Тхі Бок та Хонг Тхуй, допомагаючи всім членам клубу з ентузіазмом навчатися грі на музичних інструментах та співати. Він також сам складав та пояснював пісні, допомагаючи членам зрозуміти культурне значення кожного тексту…

Завдяки творчим зусиллям пана Хієна та його колег, рух народної поезії та мистецтва в Дан Чу процвітає, роблячи значний внесок у соціальний добробут. Кожен клуб має власні програми святкування Нового року, обслуговуючи традиційні фестивалі, конгреси та святкування, організовані місцевими лідерами та владою. Клуб Ка Тру бере участь майже у всіх фестивалях усіх рівнів, від національного до провінційного та міського, щоразу перемагаючи нагороди.

У 2000 році музикант Нгуєн Фу Де та співачка Нгуєн Тхі Кунг отримали визначну нагороду від міста Ханой. У 2005 році вони отримали національну золоту медаль і разом з паном Чионг Куанг Хієном були нагороджені державним званням народного майстра. У 2015 році пан Хієн отримав звання Заслуженого майстра. У 2019 році пані Де отримала звання Народного майстра. Шкода, що пані Кунг більше не жива, щоб взяти участь у цій церемонії нагородження.

Крім того, було 4 срібні медалі для інших співачок, 1 срібна медаль для клубу, а також численні почесні грамоти від Міністерства та Народного комітету колишньої провінції Хайзионг, вручені колективам та окремим особам.

З 2022 року навчання співу Ка Тру (традиційного в'єтнамського народного стилю співу) стало позакласною програмою у початковій школі Дан Чу. Співачка Хонг Чьєм (онука пана Де, члена клубу) викладає це мистецтво. Пан Хієн, якому зараз вже понад вісімдесят, передав посаду голови клубу пану Ву Конг Бао (талановитому та захопленому музикантові). Як почесний голова, пан Хієн продовжує регулярно пропонувати свої ідеї та вірші, щоб сприяти діяльності клубу.

Слід народного мистецтва та літератури заслуженого митця Чионг Куанг Хієна також очевидний у його віршах власного написання, багатих на естетику та глибоко повчальних, практичних для громади, виданих видавництвом Асоціації письменників В'єтнаму. Серед визначних прикладів – два томи: «Батьківщина» (2004) та «Я так люблю свою батьківщину» (2018), кожен з яких містить по 100 віршів, та епічна поема «Божество-охоронець села Као Ла» (2024), що містить понад 400 віршів у розмірі lục bát (шість восьми), надрукована тиражем 500 примірників для громадського користування.

Багато пам'ятних пісень Ка Тру, такі як «В гостях у Кон Сон у 2018 році», були виконані заслуженим артистом Бахом Ваном, заслуженим артистом К'єу Чрінхом та численними іншими співачками на національних фестивалях Ка Тру. У 2022 році район Ту Кьї 20 жовтня відзначив День в'єтнамських жінок, а народна пісня «Співаючи про героїчних в'єтнамських жінок», написана та диригована артистом і виконана співаком Хонг Нхунгом, отримала перший приз у конкурсі, в якому взяли участь 23 групи-учасники.

До того, як пан Чионг Куанг Хієн виповнилося 75 років, щоразу, коли відбувалося виконання Чоо, народних пісень або співу Ка Тру, пан Чионг Куанг Хієн брав свою дружину дивитися це на своєму мотоциклі Honda. Їхні друзі називали їх «Старими закоханими». З нагоди 72-ї річниці весілля та 10-ї річниці отримання паном Хієном звання Заслуженого артиста він згадав деякі зі своїх досягнень: знак 55-річного членства в партії (2023); медаль Опору проти французів та медаль Опору проти американців, обидві першого ступеня; сертифікат про визнання його Заслуженим артистом; пам'ятні медалі Міністерства культури, фінансового сектору та Асоціації людей похилого віку; а також значки делегатів та зразкових передових людей на патріотичних з'їздах району Ту Кьї та провінції Хай Дуонг з 2015 по 2020 рік.

Дивовижним і зворушливим було те, що пан Хієн присвятив усі ці назви своїй дружині, щиро поділившись: «Я лише своє ім’я поставив на них; все інше – завдяки їй!» Їхня історія долі та кохання одне до одного та до народного мистецтва справді схожа на пісню кохання, яка залишиться з нами в часі.

ФАМ СЮОНГ

Джерело: https://baohaiphong.vn/nhu-ban-tinh-ca-527916.html