Những giấc mơ ở Đó

Зосередженим поглядом та вмілими руками й ногами, артисти маніпулюють складною системою дротів, підключених до транспортного засобу, випускаючи на сцену мерехтливі танграми, переносячи глядачів у казкову подорож…

«Завітайте до нас! Я впевнений, що вам тут сподобається, і ви полюбите тут молодих артистів…» – відповів Нгуєн Хоай Тху, генеральний директор акціонерної компанії Vega Entertainment International (оператора театру «Тот»), коли я попросив дізнатися більше про театр.

Не повторюйся.

Як найновіша культурна та мистецька пам'ятка Нячанга, театр також є місцем особливого мистецького життя, де молоді митці наполегливо прагнуть зберегти та впровадити місцеві культурні цінності. Підвальне приміщення розділене на безліч функціональних кімнат та має сильний індивідуальний підхід завдяки реквізиту та лялькам, прикрашеним та розставленим уздовж коридорів.

Це місце служить одночасно спеціалізованим тренувальним майданчиком і майстернею з виготовлення реквізиту, а також кімнатою відпочинку. «Театр відчувається як справжній «дом» для артистів, створюючи тісний простір, де кожна людина може розвиватися, розвиватися та відчувати зв’язок у довгостроковій перспективі. Ми не думаємо про це як про роботу, а радше як про гру; ми могли б проводити тут цілий день, не нудьгуючи, бо ми творимо разом, і кожен день – це щось нове», – поділилася танцівниця Ван Тхі Нгок Хуєн.

Мабуть, мало які театри мають щоденний графік репетицій для своїх акторів, навіть якщо вистава регулярно ставиться вже два роки. Графік артистів починається вранці з розминки та репетицій у підвалі. На початку дня вони репетирують усю програму на сцені; удосконалюють, досліджують та додають нові деталі для офіційної вистави ввечері. Вони хочуть, щоб їхня вистава завжди була «живою», щоб вони самі могли жити своєю пристрастю. Вони не повторюються. Тому глядачі, які дивляться її сьогодні, можуть повернутися через деякий час і виявити, що вистава зовсім інша, навіть якщо сценарій залишається тим самим.

z6726429573343-90c7c97aac7952b9ab615918b21ab163-4478.jpg — Актори та знімальна група вистави «Лялькова вистава» позують для пам’ятного фото з глядачами після вистави. (Фото: MY HA)

Пояснюючи це, пані Нгуєн Хоай Тху сказала: «Ключовим елементом, у який інвестується для підтримки творчої життєздатності вистави, є її жива вистава. Артисти та глядачі взаємодіють у реальному часі та просторі. Історії, розказані у виставі, витягнуті самими акторами з їхньої культури та життя, тому вони постійно змінюються». Більшість артистів театру — молоді, віком до 40 років.

Хоча театр був побудований з чіткою метою створити оптимальну сцену для лялькового театру, акторський склад залишається загадкою. Поряд з кількома артистами, які навчалися у професійних художніх школах, більшість походять з корінних етнічних груп, таких як чам, ра глаї, еде та ко хо. Це надає театру унікального характеру, але також створює численні труднощі. Перша серйозна складність полягає у передачі та навчанні спеціалізованим виконавським технікам, таким як техніка керування велосипедом, з'єднаним з ляльками танграм – унікальною формою лялькового театру, що вимагає бездоганної координації фізичної сили, емоцій та креативності.

Ця техніка майже унікальна для театру «Лялька мрії», тому її неможливо вивчити за допомогою жодної вже існуючої моделі; вона вимагає систематичного та наполегливого навчання. «Однак найбільшою перевагою є сильний дух навчання та здатність до адаптації молодих акторів. Хоча вони не пройшли формальної підготовки з самого початку, їхня стійкість, гнучкість та гарні навички мови тіла, отримані з традиційної культури, є безцінними. Їхня невинність, простота та внутрішня сила сприяють унікальному духу та яскравій енергії театру «Лялька мрії», – сказала пані Нго Тхань Фуонг, художній керівник театру.

Ляльковий артист Хо Мін Трі родом з провінції Кханьхоа та навчався у водному ляльковому театрі Тханг Лонг у Ханої. Коли він вирішив повернутися до рідного міста, щоб зробити свій внесок, Трі був приваблений творчим напрямком та художнім підходом театру. «Мені довелося звикнути до нових способів мислення, нових способів вираження і навіть переоцінити власні здібності. Однак саме цей виклик приносив мені задоволення, адже кожна вистава була подорожжю відкриттів , не лише щодо мистецтва, а й щодо власних обмежень. Я навчився бути більш відкритим, наважуватися експериментувати та звільнятися від звичних шляхів», – поділився Трі.

Чарівні сни

Вдихаючи сучасний «дих» у традиційні цінності місцевої культурної спадщини, звільняючись від усталених шаблонів, вистава «Pòi Mơ» (Ляльковий театр снів) також захоплює глядачів. Ідея вистави належить режисеру Нгуєн Нят Лі, експерту, який брав участь у постановці багатьох унікальних художніх вистав про в'єтнамську культуру. У «Pòi Mơ» команда створює безперервний і тонкий перехід між різними мовами виконання. Вистава не фіксована на одній формі ляльки, а радше є гнучкою взаємодією між водним ляльковим театром, струнним ляльковим театром, мультяшним ляльковим театром, тіньовим ляльковим театром, ляльковим театром танграм, сучасним танцем тощо.

Таке поєднання не лише збагачує виразну мову, але й відкриває численні шари емоцій. Одним із вирішальних факторів у досягненні бажаного художнього ефекту є унікально спроектована сцена театру, яка включає кілька просторів: воду, повітря, землю та проекційні екрани. «Постійна зміна мови вистави є важливою для відповідності емоційному ритму, абстрактному змісту та постійно мінливому характеру вистави. Саме до цієї свободи сприйняття прагне «Dream Puppetry» – як відкритий сон, сповнений кольору та емоцій, що дозволяє кожній людині розмірковувати та взаємодіяти по-своєму», – наголосила пані Нго Тхань Фуонг.

Дивлячись «Ляльковий театр снів», глядачі відчувають себе перенесеними у чарівні сни, з первозданними кольорами та музикою, яка іноді мелодійна та ніжна, а іноді швидка та яскрава. Вистава повністю без слів; артисти оптимально використовують традиційні музичні інструменти та культурні елементи. Від захопливо красивих народних пісень Ко Хо, що лунають з гір; таємничих та глибоких звуків гунг, клонг-пут та гонгів; чистого та резонансного звуку цитри; звуків природи та тварин; парчевих костюмів; чисто в'єтнамського реквізиту… все це первозданно, але водночас захопливо, виражаючи унікальний дух та потужну життєву силу.

«Це справді унікальна вистава. Я ніколи не бачила нічого подібного. Ми були дуже вражені бездоганною координацією всієї трупи. Хоча ми знали, що це ляльковий театр, атмосфера вистави повністю занурила нас у світ, ніби ми перенеслися в зовсім інший вимір», – сказала Кетрін Мозз, іноземна туристка. У виставі «Dream Puppetry» команда заохочує кожного артиста включати культурні деталі своєї етнічної групи у виставу. Як жінка народності чам, Ван Тхі Нгок Хуєн виконала вражаючий сольний виступ із танцем, поєднавши бамбукові ляльки у формі змій під водою, натхненний легендою про бога-змія Нага.

«Відчуття бачити мою національну культуру, представлену на великій сцені та сприйняту глядачами, неймовірно зворушливе та викликає у мене гордість. Це не просто особиста радість, а й мотивація для мене продовжувати зберігати, розвивати та демонструвати традиційні культурні цінності більш яскравим та сучасним способом», – поділилася Хуєн.

Заступник директора Департаменту культури, спорту та туризму провінції Кханьхоа Ле Ван Хоа підтвердив: «Дуже похвально та обнадійливо бачити такі сучасні мистецькі підходи, які все ще повною мірою використовують та пропагують місцеву культуру. Це також практична дія, що відповідає духу Резолюції 34-NQ/TU від 22 грудня 2023 року Провінційного партійного комітету про просування цінностей культурної спадщини, пов’язаних зі сталим розвитком туризму в провінції Кханьхоа до 2025 року з перспективою до 2030 року».

ДІНЬ ВУ ФУОНГ

Джерело: https://nhandan.vn/nhung-giac-mo-o-do-post888518.html