Звуки гір та лісів

З приходом весни в прикордонний регіон, серед яскравих кольорів персикового та грушевого цвіту, чорношкірі хмонг провінції Лангшон радісно співають прості, але глибокі народні пісні, які виховували їх з дитинства.

Народні пісні чорношкірих хмонгів у провінції Лангшон передавалися з покоління в покоління.

Мелодійні звуки флейт, резонансні ноти листяних рогів та щирі, проникливі пісні чорношкірих хмонгів провінції Лангшон розкривають скарбницю багатої та самобутньої культури, яка чекає на своє відкриття .

Зі старого районного центру Транг Дінь, подолавши близько 50 км звивистими дорогами, ми прибули до комуни Доан Кет, коли сонце почало сходити. З теплими чашками рисового вина, що розвіювали холод, селяни зустріли нас мелодійними народними піснями про весну та сподівання на новий рік.

Чорні хмонг у Лангшоні проживають переважно в селах Хуой Лам, Хуой Нап, Хуой Ванг та Ванг Кан у комуні Доан Кет. Народні пісні чорних хмонгів (які в народі називають Ту Сі На М'єо) є унікальною культурною спадщиною, що містить цінності музики , мови, звичаїв та традицій у повсякденному житті та виробництві. Народні пісні – це голос народу про життя, кохання, сімейні цінності та дух спільноти.

За словами майстрині Чінь Тхі Нінь з села Хуой Нап, народні пісні – це традиційна форма мистецтва, що передається з покоління в покоління. З дитинства чорношкірі діти хмонг вивчають народні мелодії через колискові, які співають їхні бабусі та матері. З будь-якої нагоди, свята, весілля чи новосілля, мелодійні звуки народних пісень змішуються зі звуками валторн та флейт. У повсякденному житті люди часто використовують пісні, щоб зняти втому. Таким чином, з часом народні пісні стали незамінним джерелом духовного живлення, сприяючи згуртованості громади протягом поколінь.

Народні пісні – це традиційна форма мистецтва, що передається з покоління в покоління. З дитинства чорношкірі діти хмонг вивчають народні мелодії через колискові, які співають їхні бабусі та матері. Під час фестивалів, новорічних святкувань, весіль та новосілля мелодійні звуки народних пісень змішуються зі звуками валторн та флейт. У повсякденному житті люди часто використовують пісні, щоб зняти втому. Таким чином, з часом народні пісні стали незамінним джерелом духовного живлення, сприяючи згуртованості громади протягом поколінь.

Artisan Trinh Thi Nhinh, село Khuoi Nap

Пісні народу Чорні Хмонг дуже імпровізаційні та гнучкі, виражаючи багаті внутрішні почуття. На відміну від народних пісень етнічних груп Тай, Нунг, Као Лан та Сан Чі, які зазвичай пишуться семискладовими віршами, народні пісні Чорних Хмонг – це лаконічні п’ятискладові вірші. Тексти пісень не вигадливі, мова проста та без прикрас, проте глибоко лірична; водночас творча та сповнена пристрасних емоцій. У текстах пісень поєднуються хмари, гори, дерева, квіти та інші елементи, що використовують природу для вираження людських почуттів.

Надаючи крила простим, дзвінким текстам, кожна пісня народу Чорних Хмонг часто супроводжується характерним, мелодійним звуком листового рогу або глибоким, дзвінким звуком флейти, що відображає атмосферу гір та лісів. Можливо, саме тому чорні хлопці Хмонг досі люблять робити бамбукові флейти та грати на листових рогах; старші та діти в селі досі із задоволенням співають народні пісні… У селах чоловіки та жінки співають пісні-заклики, висловлюючи свою любов у місячні ночі, під час свят та на Новий рік, створюючи радісну та жваву атмосферу.

У громаді чорних хмонгів комуни Доан Кет, ремісниця Чінь Тхі Нінь із села Хуой Нап є вправною гравчинею на флейті та листовому ріжку. Використовуючи просту, саморобну чотириотвірну бамбукову флейту, вона може грати безліч мелодій, що супроводжують народні пісні Ту Сі На Мьо, створюючи мелодійні та резонансні звуки. Крім того, за допомогою простого листка, зірваного на узбіччі дороги, пані Нінь може створювати характерні, запаморочливі звуки. Для чорних хмонгів листовий ріг — це щирий заклик до коханого, тонке освідчення в коханні; він виражає радість або меланхолію... Звуки флейти та листового ріжка, що лунають крізь гори та ліси, нагадують нам про прекрасні традиції громади чорних хмонгів у високогір'ї провінції Ланг Сон.

Другий день Тет багатолюдний і жвавий.

Третій день Тет багатолюдний і жвавий.

Вся родина збирається разом.

Вживання сімейної вечері

Хлопчики та дівчата використовують свіжокип'ячену воду для вмивання обличчя.

Обличчя біле, як вата.

Білий, як кругле яйце

Батько дарує синові нову сорочку.

Мама подарувала дівчинці рожеву сукню…

Перед своїм будинком на палях, де все ще пахло кухонним димом, з флейтами в руках пан Дуонг Ван Нгоан та його мати, ремісниця Чінь Тхі Кхен, привітали нас з Новим роком простими, щирими піснями свого народу.

Зростаючи в оточенні колискових та народних пісень, які співали її бабуся та мати, пані Кхен завжди була пристрасно захоплена збереженням цінної культурної спадщини свого народу. Протягом багатьох років пані Кхен та пан Нгоан переписували тексти багатьох народних пісень та перекладали їх загальновживаною мовою, щоб допомогти громаді виконувати їх та передати своїм нащадкам.

Зрадівши тому, що традиційні пісні досі співаються щороку на Новий рік, Дуонг Ван Нгоан, нинішній секретар партії та голова села Хуой Лам, пояснює це досягнення увагою та підтримкою партійного комітету та уряду у збереженні та просуванні традиційних культурних цінностей етнічної групи.

У червні 2024 року Народний комітет округу Трангдінь (раніше) заснував клас народного співу для 50 учнів віком від 10 до 60 років. Після більш ніж місяця навчання Народний комітет округу видав рішення про створення Клубу збереження народної пісні чорних хмонгів. Членів клубу навчають багато традиційних народних мелодій майстри та старійшини громади, такі як пані Чінь Тхі Нінь та пані Чінь Тхі Кхен, а також грі на флейті та ріжку…

З моменту свого заснування члени клубу ділилися своїми співочими талантами з сусідніми громадами та брали участь у заходах як у провінції Лангшон, так і за її межами. Хоча кількість учасників залишається обмеженою через приплив нової музики та від'їзд багатьох молодих людей з села на заробітки, кожен член клубу є ключовим елементом у збереженні цієї цінної етнічної спадщини. «З огляду на таку турботу партії та держави, те, чи зможемо ми зберегти та захистити її, тепер залежить від наших власних етнічних народів», – поділився пан Дуонг Ван Нгоан.

З такою увагою з боку партії та держави, те, чи вдасться його зберегти та захистити, тепер повністю залежить від самих етнічних народів.

Пан Дуонг Ван Нгоан, секретар партійного відділення та голова села Хуой Лам

За словами майстрині Чінь Тхі Нінь, використовуючи притаманні їй сильні сторони у збереженні та успадкуванні культурних цінностей та ідентичності, вона та старші бажають включити викладання народних пісень до навчальної програми шкіл, де проживає етнічна група чорних хмонгів. Завдяки цьому діти матимуть можливість відчути, ознайомитися та розвинути любов до традиційної культури. Кожна дитина стане культурним послом, доносячи народні пісні зокрема та прекрасні культурні цінності чорних хмонгів загалом до ширшої аудиторії по всій країні.

Ще один новий рік настав, принісши з собою стільки надії. Для чорношкірих хмонгів провінції Лангшон ця надія іноді полягає просто у прослуховуванні весняних звуків, пісень свого народу, що лунають гірськими схилами та їхніми домівками. Дим від вогнищ все ще піднімається, гілки диких персиків розпускаються один за одним, і завдяки турботі та заохоченню партійних комітетів та влади, а також любові та гордості людей за свої етнічні традиції, народні пісні чорношкірих хмонгів завжди житимуть, займаючи особливе місце та збагачуючи скарбницю культурної спадщини етнічних груп країни.

QUOC DAT

Джерело: https://nhandan.vn/nhung-thanh-am-cua-nui-rung-post943992.html