Серця для громади

Звертаючись до людей, постраждалих від штормів та повеней, молодь готова взяти гору, зробити свій внесок та принести «тепло» своїм співвітчизникам у часи небезпеки. Своїми практичними діями вони сприяють поширенню духу співпраці, відповідальності та співчуття в громаді.

Пристрасть юності.

Тран Гіа Нгі (другий праворуч) отримує пожертви від людей

В останні дні листопада студент Університету природничих наук – Національного університету міста Хошимін (колишній учень середньої школи для обдарованих дітей імені Чан Ван Зяу, район Лонг Ан , провінція Тайнінь) не вагаючись зареєструвався до волонтерської команди школи для участі в підтримці людей, постраждалих від штормів та повеней.

Для Зіа Нгі це не просто благодійна діяльність, а й відповідальність молодої людини, яка стикається з труднощами своїх співвітчизників. «Коли Центральний та Північний регіони постійно страждали від сильних штормів, я завжди хотів приєднатися до всіх, щоб зробити свій внесок у підтримку. Коли Союз шкільної молоді та Студентська асоціація запустили програму збору пожертв у відповідь на заклик Комітету Вітчизняного фронту міста Хошимін , я одразу зареєструвався для участі», – поділився Нгі.

З 22 по 25 листопада Джіа Нгі була присутня в пункті прийому, коли це не збігалося з її шкільним графіком. Робота була численною та безперервною, як-от отримання предметів першої необхідності, сортування одягу за статтю та розміром, розподіл товарів на секції, завантаження та розвантаження перевантажених коробок з інших місць до школи. Нгі та її друзі також безпосередньо завантажували товари у вантажівку, щоб вночі перевезти їх до Кханьхоа .

Спочатку захід мав тривати 3 дні, але кількість товарів, що надходили, була настільки великою, що волонтерській команді довелося продовжити його до вечора 25 листопада. «Час був стиснутий, робота була величезною, і нам потрібно було безперебійно координувати дії, щоб товари якомога швидше дісталися постраждалих від повені», – сказав Джіа Нгі.

Були автобуси, яким доводилося чекати до пізньої ночі, щоб дістатися до школи, що ще більше ускладнювало життя молоді. Однак саме солідарність громади додала їм додаткової мотивації. Вчителі, учні та навіть люди принесли необхідні речі, коли почули новину. «Нікому не потрібно було реєструватися, і ніхто не питав, чи отримають вони якісь сертифікати чи пільги. Ті, хто не мав занять, просто кинулися на роботу», – сказав Нгі.

Команда Тран Зіа Нгі зробила фото на згадку після завершення місії підтримки.

Для Джіа Нгі найпам'ятнішим спогадом була ніч 24 листопада – ніч, коли вся команда волонтерів затрималася допізна, щоб чекати на вантажівку, яка мала забрати товар. «Усі були втомлені, але все одно посміхалися та базікали. Того вечора вся група голосно співала на шкільному подвір’ї пісні «Doan Ca», «Hoi Ca», «Noi Vong Tay Lon», «Len Dang»... Коли ми думали, що виснажені, спів робив усіх більш уважними та об’єднаними». Це був момент, який Нгі вважає, що ніколи не забуде.

Після днів безперервної праці в Нгі залишається не втома, а гордість. «Я пишаюся своїми друзями, вчителями та своїм народом. У звичайні дні це просто звичайні люди, але коли наш народ потрапляє в біду, вони всі разом працюють над досягненням однієї мети: допомогти нашому народу подолати негаразди».

Нгі більше довіряє сучасному поколінню студентів – молодим людям, які не лише добре володіють своєю професією, а й мають великі серця, готові присвятити себе, коли країна потребує їх. «Студенти-природничі науки не лише добре справляються з роботою в лабораторії. Коли країна потребує їх, вони є більш надійною силою, ніж будь-коли», – з гордістю сказала Нгі.

Поширюйте дух спільного використання

Пані Данг Тхі Кам Туй (друга праворуч) отримує пожертвувані товари

Протягом 11 років роботи вчителькою, пані Данг Тхі Кам Туї, керівник професійної групи – вихователька 5-6-річних дітей у дитячому садку міста Тан Тру (комуна Тан Тру), завжди була віддана дітям та мала почуття відповідальності перед громадою. Щоразу, коли є якась діяльність для людей, пані Туї завжди є піонером, ініціативною та поширює дух спільної роботи.

Спостерігаючи за штормами та повенями, що руйнують Центральне нагір'я та Центральний регіон, першим почуттям пані Туї було глибоке співчуття, особливо до дітей та людей похилого віку. Як секретар Молодіжної спілки, вона розуміла, що співпраця молоді – це відповідальність, яку не можна ігнорувати.

«Молодіжна спілка має бути провідною силою, роблячи це в першу чергу для натхнення», – поділилася пані Туї. Благодійність, що випливає не лише з духу волонтерства, але й має велике освітнє значення. Для неї, виховательки дошкільного закладу, надзвичайно важливо сіяти урок доброти в дитячих душах з перших років життя. «Це яскравий урок про дух «взаємної любові», і ми завжди готові допомогти одне одному подолати труднощі», – сказала вона.

Щойно у пані Туї виникла ідея, вона представила її виконавчому комітету Молодіжної спілки та повідомила про неї шкільній раді. Після досягнення згоди Молодіжна спілка негайно склала відкритий лист для розсилки всім вчителям, персоналу та батькам через шкільні канали зв’язку, такі як група Zalo, Facebook та класний інформаційний бюлетень.

Рух було запущено лише за 5 днів, зосереджуючись на таких товарах першої необхідності, як: сухі продукти, включаючи локшину швидкого приготування, рис, питну воду, молоко; основні ліки, такі як ліки від застуди, болю в шлунку, антисептичний розчин; особисті речі, такі як хороший одяг, ковдри, ліхтарики.

Членам шкільної профспілки було доручено приймати та реєструвати список донорів. Відсортовані товари були щільно упаковані в коробки та чітко позначені як «Одяг для дітей дошкільного віку», «Сухі продукти харчування» тощо. Через велику та громіздку кількість товарів профспілка проактивно зв’язалася з транспортними засобами. Усіх їх зібрали у волонтерській групі столярного заводу Тан Тхань (комуна Нят Тао), потім перевантажили у велику вантажівку для транспортування до Фу Єн, де люди гостро потребують підтримки.

За словами пані Туї, найбільшою перевагою є новаторський дух членів профспілки. Всього за одну ніч планування вся робота, від запуску до сортування, була виконана гладко. Школа також швидко облаштувала просторе вестибюль як місце збору товарів, що допомогло заощадити час на оформлення. Однак виникло багато труднощів.

«Кількість одягу, який надсилається, величезна. Ми маємо перевіряти кожну річ, щоб наші співвітчизники отримували речі у належному стані, які можна використовувати негайно», – сказала пані Туї. Процес сортування за віком та статтю вимагає багато робочої сили та ретельності. Хоча це важка робота, колективні зусилля допомогли все виконати повністю, вчасно та безпечно.

Наприкінці цієї «кампанії» пані Туї найбільше бажає не лише того, щоб коробки прибули до потрібного місця у потрібний час, а й щоб поширювалися гуманні цінності. Пані Туї поділилася: «Я хочу надіслати 3 послання: людям у зоні повені: «Ви не самотні. Ми завжди дивимося на вас і сподіваємося, що ви скоро подолаєш труднощі»; молоді: «Молоді люди повинні бути авангардом, сміливо діяти та бути готовими ділитися, коли громада цього потребує»; молодому поколінню: «Доброту потрібно сіяти рано. Діти навчаються через практичні дії, і ми хочемо, щоб вони виросли з прекрасними душами, знаючи, як любити та бути відповідальними».

Для пані Туї кожна волонтерська діяльність – це не лише благодійність, а й спосіб виховання добрих життєвих цінностей – від себе, від колег, батьків і особливо від майбутніх нащадків країни.

Чудові дії Гіа Нгі та пані Туї не лише вчасно допомагають людям у постраждалих від повені районах, але й несуть глибоке послання про солідарність, відповідальність та любов.

Ан Нхіен

Джерело: https://baolongan.vn/nhung-trai-tim-vi-cong-dong-a207582.html