Серця для громади

Виявляючи солідарність з тими, хто постраждав від штормів та повеней, молодь готова взяти на себе ініціативу, докладаючи свої зусилля та несучи тепло своїм співвітчизникам у скрутні часи. Своїми практичними діями вони сприяють поширенню духу взаємодопомоги, відповідальності та співчуття в громаді.

ентузіазм молоді

Тран Гіа Нгі (другий праворуч) отримує пожертви від громадськості.

Наприкінці листопада Чан Зіа Нгі, студент Університету наук – В’єтнамського національного університету Хошиміна (колишній учень спеціалізованої середньої школи Чан Ван Зіау, район Лонг Ан, провінція Тай Нінь), не вагаючись зареєструвався до волонтерської команди школи для участі в підтримці людей, постраждалих від штормів та повеней.

Для Джіа Нгі це не просто акт внеску, а й відповідальність молодої людини, яка стикається з труднощами своїх співвітчизників. «Коли Центральний і Північний В'єтнам постійно страждали від сильних штормів, я завжди хотів приєднатися до всіх у наданні підтримки. Коли Молодіжний союз університету та Студентська асоціація запустили програму збору пожертв після заклику Комітету Вітчизняного фронту міста Хошимін , я одразу зареєструвався для участі», – поділився Нгі.

З 22 по 25 листопада Джіа Нгі була присутня в пункті прийому, коли не було збігів з її шкільним графіком. Її робота була інтенсивною та безперервною, включаючи отримання предметів першої необхідності, сортування одягу за статтю та розміром, розподіл товарів на секції та завантаження великогабаритних коробок з інших місць до школи. Нгі та її друзі також безпосередньо завантажували товари у вантажівку, щоб забезпечити своєчасне нічне транспортування до Кханьхоа .

Спочатку операцію планувалося провести три дні, але величезний обсяг припасів змусив команду волонтерів продовжити її до вечора 25 листопада. «Час був обмежений, робоче навантаження величезне, і нам довелося бездоганно координувати свої дії, щоб якомога швидше доставити припаси постраждалим від повені людям», – сказав Джіа Нгі.

Деяким автобусам доводилося чекати до пізньої ночі, щоб дістатися школи, що ще більше ускладнювало життя молоді. Однак колективні зусилля громади дали додаткову мотивацію. Вчителі, учні та навіть місцеві жителі, почувши новину, принесли необхідні речі. «Нікому не потрібно було реєструватися, а також не питали про отримання сертифікатів чи пільг. Усі, хто не мав занять, одразу ж зголосилися допомогти», – розповів Нгі.

Команда Тран Зіа Нгі взяла участь у пам'ятній фотосесії після завершення своєї місії підтримки.

Для Джіа Нгі найпам’ятнішим моментом була ніч 24 листопада – ніч, коли вся команда волонтерів затрималася допізна, чекаючи на вантажівку, щоб забрати припаси. «Усі були втомлені, але ми все одно посміхалися та спілкувалися. Того вечора вся група голосно співала на шкільному подвір’ї такі пісні, як «Пісня молодіжного союзу», «Пісня асоціації», «З’єднуючись за руки» та «Вперед…». Часом, коли ми почувалися повністю виснаженими, спів допомагав усім залишатися бадьорими та об’єднаними». Нгі вважає, що цей момент вона ніколи не забуде.

Після днів безперервної праці в пам'яті Нгі залишилася не втома, а гордість. «Я пишаюся своїми друзями, вчителями та своїм народом. У звичайні дні це просто люди, але коли наші співвітчизники стикаються з труднощами, вони всі, здається, об'єднуються в одне ціле, працюючи над досягненням однієї мети: допомогти нашому народу подолати труднощі».

Нгі ще більше вірить у сучасне покоління студентів – молодих людей, які не лише професійно компетентні, а й мають великі серця, готові присвятити себе, коли країна їх потребує. «Студенти-природничі науки не лише добре справляються з роботою в лабораторії. Коли країна їх потребує, вони є більш надійною силою, ніж будь-коли раніше», – з гордістю сказав Нгі.

Поширення духу спільного використання

Пані Данг Тхі Кам Туї (друга праворуч) отримує пожертвувані товари.

Протягом 11 років роботи вчителькою, пані Данг Тхі Кам Туї, керівник професійної групи та вихователька групи 5-6 років у дитячому садку міста Тан Тру (комуна Тан Тру), завжди була відданою дітям та відповідальною перед громадою. Щоразу, коли проводяться заходи на благо громади, пані Туї завжди на передовій, активно поширюючи дух спільної роботи.

Свідок руйнівних картин штормів та повеней у Центральному нагір’ї та Центральному В’єтнамі, першим почуттям Туї було глибоке співчуття, особливо до дітей та людей похилого віку. Як секретар Молодіжного союзу, вона розуміла, що колективні зусилля молоді є незамінною відповідальністю.

«Молодіжний союз має бути провідною силою, беручи на себе ініціативу, щоб надихати інших», – поділилася пані Туї. Окрім духу волонтерства, благодійний захід також має величезне освітнє значення. Для неї, як виховательки дошкільного закладу, надзвичайно важливо прищеплювати маленьким дітям урок співчуття з раннього віку. «Це яскравий урок про дух «взаємної підтримки та співчуття», і про те, що ми завжди готові допомогти один одному подолати труднощі», – сказала вона.

Щойно у пані Туї виникла ідея, вона представила її виконавчому комітету Молодіжної спілки та повідомила про неї Раді директорів школи. Після досягнення консенсусу Молодіжна спілка негайно склала відкритий лист для розсилки всім вчителям, персоналу та батькам через шкільні канали зв’язку, такі як групи Zalo, Facebook та класні інформаційні бюлетені.

Кампанія була запущена всього за 5 днів, зосереджуючись на предметах першої необхідності, таких як: сухі продукти харчування, включаючи локшину швидкого приготування, рис, питна вода та молоко; основні ліки, такі як ліки від застуди, болю в шлунку та антисептичні розчини; а також особисті речі, такі як одяг, ковдри та ліхтарики.

Членам молодіжної спілки школи було доручено приймати та ретельно фіксувати список донорів. Після сортування товари були надійно упаковані в коробки та чітко позначені такими фразами, як «Одяг для дітей дошкільного віку», «Сухий корм» тощо. Через велику кількість та об’ємність товарів молодіжна спілка проактивно звернулася до транспортних компаній. Усі речі були зібрані в благодійній групі деревообробного підприємства Тан Тхань (комуна Нхут Тао), а потім перевантажені у великі вантажівки для транспортування до Фу Єн, де місцеві жителі гостро потребують допомоги.

За словами пані Туї, найбільшою перевагою був проактивний дух членів профспілки. Всього за одну ніч планування всі завдання, від запуску ініціативи до сортування, були виконані безперебійно. Школа також швидко облаштувала просторе вестибюль як пункт збору товарів, що заощадило час на сортування. Однак, все ще залишалося чимало труднощів.

«Кількість одягу, який повертають, величезна. Ми маємо перевіряти кожен предмет, щоб переконатися, що люди отримують речі у належному стані та готові до використання», – сказала пані Туї. Процес сортування за віком та статтю вимагає багато робочої сили та ретельної уваги до деталей. Незважаючи на важку працю, колективні зусилля команди допомогли всьому пройти гладко, за графіком та безпечно.

Наприкінці цієї «кампанії» пані Туї найбільше бажала не лише того, щоб посилки потрапили до потрібного місця у потрібний час, а й поширення гуманітарних цінностей. Пані Туї поділилася: «Я хочу передати три послання: постраждалим від повені: «Ви не самотні. Ми завжди думаємо про вас і сподіваємося, що ви скоро подолаєш труднощі»; молоді: «Молоді люди повинні бути першопрохідцями, сміливими діяти та готовими ділитися, коли громада цього потребує»; молодому поколінню: «Співчуття потрібно сіяти рано. Діти навчаються через практичні дії, і ми хочемо, щоб вони виросли з прекрасними душами, знаючи, як любити та бути відповідальними»».

Для пані Туї кожна благодійна діяльність – це не просто дарування, а й спосіб виховання добрих життєвих цінностей – від себе, від колег, батьків і, особливо, від майбутніх поколінь країни.

Гідні захоплення дії Гіа Нгі та пані Туї не лише забезпечили своєчасну допомогу постраждалим від повені, але й донесли глибоке послання про солідарність, відповідальність та любов.

Ан Нхіен

Джерело: https://baolongan.vn/nhung-trai-tim-vi-cong-dong-a207582.html