До неї в розмові приєдналися відомі експерти та дослідники з усієї країни. Одним із них був історик Ле Нгуєн, який переклав і представив працю «Повстання Тайшон» американського вченого Джорджа Даттона. Крім того, доктор Фан Тху Ван – викладач Університету освіти міста Хошимін – також надав цікавий аналіз праць з точки зору людської природи та національної ідентичності.
«Історія розповідає нам, що робили люди, а історичні романи розповідають нам, як люди бачили речі», – поділився письменник Тран Туї Май.
Мій зв'язок з історичними романами
Як одна з найвражаючих авторок коротких оповідань у в'єтнамській літературі, авторка Тран Тхуй Май розповіла, що коли вона була молодшою та писала оповідання, то здебільшого писала те, що їй подобалося, але, за збігом обставин, історії про кохання були популярними серед читачів. А оскільки кохання — дуже важлива людська тема, вона була дуже рада, що її оповідання були оцінені читачами.
Живучи далеко від батьківщини в Сан-Франциско, США, почуття ностальгії спонукало її відновити зв'язок з історією. Як в'єтнамка, куди б ви не пішли, ви завжди пов'язані зі славними роками своїх предків. Цей зв'язок сформувався протягом її 15 років роботи у видавництві Thuan Hoa, де вона читала та редагувала такі важливі історичні праці, як «Dai Nam Thuc Luc» та «Dai Nam Liet Truyen» … Завдяки цьому досвіду вона мимоволі зіткнулася з історичними джерелами.
Найбільшим викликом для авторів, які пишуть історичні романи, є написання історії, кінцівка якої вже відома всім; тому письменник повинен провести глибоке дослідження та запропонувати нові інтерпретації.
Письменниця Тран Туї Май також розповіла, що в той період, читаючи історичні книги, вона знайшла багато речей, які потребували осмислення, і поставила під сумнів точність цих фактів. Це стало основою для її особистісного зрушення. Вона також визнала, що «найскладніше для авторів, які пишуть історичні романи, — це написати історію, кінцівка якої відома всім, тому письменник повинен проводити глибоке дослідження та пропонувати нові інтерпретації».
Коли її запитали, чи писала вона про династію Нгуєн переважно тому, що народилася та виросла в Хюе , вона відповіла, що людей не можна відокремити від колиски їхнього народження, але вона писала про історію не тому, що була з Хюе.
Її написання було зумовлене тим фактом, що Хюе був столицею В'єтнаму у 18 та 19 століттях, тому історія Хюе — це історія всієї нації. Наприклад, падіння столиці досі є спільною подією для мешканців Хюе щороку 23 травня, коли вони досі моляться вздовж берега річки. Це також знаменує день, коли наша нація втратила свій суверенітет через французьку армію.
Письменник Тран Туї Май (у білій сорочці) вважає, що історичні романи складаються з двох частин: історичної основи та творчих елементів, що заповнюють прогалини.
Історія чи вигадка?
Ця тема також зацікавила аудиторію та читачів на сесії обміну досвідом. За словами дослідника Ле Нгуєна, навіть історичні романи завжди вимагають трьох основних стовпів: точності, чесності та об'єктивності. Тож чи існує межа між цими двома жанрами? Він вважає, що між різними історичними подіями завжди є прогалини, які не були зафіксовані, і це «благодійний ґрунт» для використання письменниками художніх прийомів, тим самим роблячи історичні переходи плавнішими.
Письменниця Тран Туї Май також вважає, що історичні романи складаються з двох частин: історичної основи та творчих елементів усередині прогалин. На її думку, основа має бути дуже чітко визначеною, і ми не можемо змінювати хід подій чи особистості персонажів. Однак саме в межах цих «прогалин» та «просторів» письменники також мають можливість додати власні творчі штрихи.
Історія розповідає нам, що робили люди, тоді як історична вимисел розповідає нам, як люди бачили речі.
Вона розповіла, що під час написання книги вона переважно спиралася на « Дай Нам Тхук Лок», щоб простежити лінійний перебіг історичних подій. Це детальна та дуже повна книга про династію Нгуєн, але, що ще важливіше, історики цього періоду були дуже об'єктивними, займаючи незалежну позицію, не спотворюючи самих фактів. Крім того, вона також доповнила факти в «Дай Нам Ліет Труєн» , детально описавши життя таких чиновників, як Нгуєн Трі Фуонг та Фан Тхань З'ян…
Щодо способу життя того періоду, вона переважно використовувала «Дай Нам Хой Дьєн Сул'є» («Велика історія В'єтнаму»), а також інші твори французьких авторів. Крім того, вона включила багатство фольклору, включаючи анекдоти та народні казки про імператрицю Тьо Ду та Тон Тхет Тхуєт, створивши цікаві доповнення, які раніше не були зафіксовані в історичних текстах. Вона також визнала, що хоча анекдоти могли бути не зовсім точними, вони сприяли привабливості роману.
Крім того, битва біля фортеці Кі Хоа, або питання Аннаму та Франції – друг чи ворог?... також були досліджені нею, використовуючи історичні записи, зібрані іноземними істориками. Говорячи про розрив між цими двома жанрами, письменниця Тран Туї Май сказала: «Історія розповідає нам, що робили люди, тоді як історичні романи розповідають нам, як люди бачили речі».
Письменник Тран Туї Май спілкується з читачами в Хюе.
Роль жінок
За словами письменниці Тран Туї Май, більшість персонажів історичних романів і фільмів – все ще жінки. Це тому, що в цій галузі «чоловіки творять історію», але коли з'являються жінки, народжуються художні історії з історичним значенням.
Ми можемо побачити це в таких постатях, як імператриця І Лан та Дуонг Ван Нга… Вони є видатними постатями, яких використовували для створення історій, фільмів та сценаріїв. Подібно до циклічної природи інь та ян, це поєднання робить історії цікавішими, тоді як у період, коли домінували чоловіки, ці постаті служили історичними джерелами для навчання.
Як колись сказала відома письменниця-історик: «Коли я читаю, я розважаюся; коли я розважаюся, я найбільше дізнаюся». Тому у своїй роботі про імператрицю-вдову Тхі Ду авторка Чан Тхуй Май мала на меті досягти саме цього. Вона знайшла гармонійний баланс між імператорським гаремом – світом жінок – та королівським двором – світом чоловіків. Це також призвело до появи багатьох цікавих і маловідомих деталей.
Доктор Фан Тху Ван також погоджується, що письменники-чоловіки схильні більше зосереджуватися на питаннях династичних злетів і падінь, добра і зла, справедливості та несправедливості… головним чином на ідеологічних конфліктах між конфуціанством і буддизмом, Сходом і Заходом… Працюючи з Тран Тхуй Май, вона порушувала зовсім інші питання порівняно зі своїми попередниками, де найвизначнішою рисою є емоції та розбіжності між поколіннями.
Пані Ван також розповіла, що при виборі династії Нгуєн як теми дослідження, бурхливий характер її історії завжди спонукав до подальшого дослідження. Кожна династія мала різні характеристики та різні інтерпретації, впливаючи на наступні династії. Династія може зникнути вмить ока. Тому письменник Чан Тхий Май приділив пильну увагу створенню дитячих персонажів, показуючи нам, ніби ми щойно народилися, та невелику частину історичного оповідання.
І чи існує інший варіант для нашої нації через романи? Починаючи з людяності в персонажах та життях, зображених у романах, ми можемо легко побачити, як вона поступово трансформується в національну ідентичність, оскільки долі персонажів визначаються важливістю певної епохи. І це головна роль історичних романів, де потрясіння династії та періоду яскраво розкриваються через долі та обставини персонажів.
Посилання на джерело
Коментар (0)