Культурні кольори вздовж річки Дак Пне

Село Kon Brăp Ju є давнім поселенням народу Ba Na (група Giơ Lâng), тоді як село Kon Biêu є місцем збору народу Xơ Đăng (гілка Tơ Đrá).

З'єднані підвісним мостом через річку Дак Пне, люди тут зберегли досить неушкодженими багато добрих звичаїв і традицій у своїй повсякденній роботі, виробництві та житті.

Життя під дахом довгого будинку

Опівдні березня дах комунального будинку в селі Кон Бреп Жу здіймався високо, ніби вирізьблений на тлі глибокого блакитного неба.

Будинок сільського старости А Джрінга Дженга розташований одразу за величним громадським будинком з його простою дерев'яною архітектурою на палях та черепичним дахом. В кінці вітальні вогонь у каміні потріскує та тліє, а звідти висить сірий дим.

Сидячи біля багаття, староста села А Джрінг Дженг з гордістю розповів нам історію заснування села, як незмінна сила його самобутньої культури «витіснила» імпортовану західну культуру. Мешканці села Кон Брап Жу досі зберігають традиційні культурні цінності та звичаї своєї етнічної групи.

Приказка «Наші звичаї ми повинні зберегти», яку, як пам'ятає літній А Джрінг Дженг, досі керує його повсякденним життям.

Донині в селі Кон Брап Жу люди зберігають свою прекрасну культурну ідентичність у своїх харчових звичках, побуті та одязі. Сучасне життя принесло електрику в кожен дім, але в традиційних будинках на палях народу Ба На вогонь — це душа дому, що тліє і ніколи не гасне.

Згадуючи ті злидні часи, коли ковдр та постільної білизни було мало, вся родина спала біля каміна, щоб зігрітися. Крім того, під час сільськогосподарських робіт зібраний врожай одразу ж зберігали на складі. За потреби повний кошик розкладали на віялці та сушили над вогнем день і ніч.

Лише за останні 25-30 років народ Ба На змінив свої методи ведення сільського господарства, сушить зібраний рис і кукурудзу на сонці. Тому вогнище є важливим елементом, що приносить тепло в дім.

Показуючи нам міцний та ретельно сплетений кошик, староста села А Джрінґ Дженг із задоволенням назвав його кошиком, «сплетеним чоловіком, зміцненим дружиною».

Він сказав: «У моїй етнічній групі, якщо чоловік не вміє ткати, йому навіть не варто думати про одруження. Якщо жінка не вміє прясти чи ткати парчу, їй навіть не варто думати про пошук чоловіка. Ми плетемо кошики, щоб носити речі в ліс і гори. Залежно від того, чи це сезон бамбукових пагонів, чи сезон рису, кошики можуть вмістити 35-50 кг. Наразі плетіння з бамбука та ротанга все ще популярне в повсякденному житті. Вироби в основному продаються людям у селі або туристам ».

Народ Ба На наразі має дві національні нематеріальні культурні спадщини: традиційне ремесло та фестиваль Ет Донг (також відомий як фестиваль поїдання бамбукового щура) групи Кьонг (Ба На) в районі Кон Рай.

Старійшина А. Джрінґ Дженг провів нас на екскурсію будинком громади. Незважаючи на палюче сонце та вітер Центрального нагір’я, повітря всередині будинку громади було освіжаюче прохолодним.

Культурні кольори вздовж річки Дак Пне (фото 1)

Старійшина А Джринг Дженг, село Кон Брап Ю. (Фото: KHIẾU MINH)

Він розповів, що комунальний будинок площею понад 300 квадратних ^метрів і заввишки майже 20 метрів розділений стіною на дві частини; колони зроблені з тикового дерева, а дах покритий соломою; всередині вивішено багато буйволиних рогів та символів місцевого населення.

У селі налічується 186 домогосподарств, а громадський будинок є колективною спорудою, в його будівництві бере участь усе село. У цьому просторі мешканці села Кон Брап Джу проводять новорічні свята, церемонії посадки рослин, церемонії ремонту водоканалу, церемонії Ет Донг та церемонії збору нового врожаю рису…

Сільський колектив виконавців гри на гонгах та барабанах дуже активний під керівництвом сільського старости А Джрінга Дженга. Маючи знання видатного майстра, він бере на себе обов'язок навчати молоде покоління грі на гонгах та барабанах.

Залишивши величний комунальний будинок, характерний для народу Ба На, та перетнувши підвісний міст через річку Дак Пне в Гамлеті 5, щоб дістатися до культурного села Кон Б'єу (Гамлет 4), ми відвідали етнічну меншину Со Данг.

Дорога, що веде до села, вимощена бетоном, чиста та простора. Пройшовши крізь ворота, ви побачите прохолодну тінь зелених дерев, що оточують комунальний будинок, та широкий відкритий двір.

Як і в багатьох регіонах, де проживають етнічні меншини, під час будівництва нових сільських районів сучасні та традиційні елементи поєднуються у спільному просторі. Пояснюючи це, староста села Кон Б'єу А Х'янг сказав: «З покращенням економічних умов селяни відремонтували свої будинки, але традиційні будинки на палях все ще збереглися».

Наразі в селі Кон Б'єу проживає 163 домогосподарства з понад 500 мешканцями, які переважно займаються сільським господарством. Мешканці села досі зберігають традиційне ткацтво, але лише для сімейного використання.

Подібно до багатьох етнічних груп у Центральному нагір'ї, громадський будинок (nhà rông) є обличчям села, колективною спорудою, побудованою селянами разом із певним розподілом праці. Кожне домогосподарство вносить свій внесок у матеріали та працю. Унікальність полягає в тому, що використовуючи лише сокири, ремісники різьблять, ліплять дерево, розколюють дерева, зводять стовпи та зміцнюють з'єднання ротангом замість цвяхів.

Хоча староста села А Хіанг добре обізнаний та володіє традиційними вміннями будівництва комунальних будинків, зараз йому бракує ресурсів для будівництва нових. Тому під час реконструкцій та ремонтів він особисто супроводжує селян на кожному ретельному етапі, забезпечуючи збереження традиційних та оригінальних характеристик комунального будинку, а також передаючи їм будівельні техніки.

Оскільки це спільний простір, тут відбуваються всі традиційні звичаї, від традиційних церемоній, таких як зустріч нового року, розчищення землі, випалювання полів, проріджування рису, будівництво доріг, збирання нового рису та церемонії поклоніння водопоям…

За словами старости села А Хіанга, населення села зростає. Згідно зі звичаєм, коли люди розлучаються по домівках, залишають батьківські домівки та мають власні місця для проживання, то, згідно з нагодами проведення події в селі, ця родина повинна принести вино до спільного будинку, щоб запропонувати та «повідомити» про радісну подію селу.

Крім того, громадський будинок також слугує місцем для проведення сільських зборів, заходів партійних осередків та обговорення спільних сільських справ.

У новому способі життя селяни заохочували одне одного жертвувати землю для будівництва доріг, впроваджуючи Нову програму розвитку сільських районів. Завдяки їхній єдності та спільним зусиллям заради кращого життя щодня, село Кон Бієу досягло стандартів нової сільської місцевості.

Збереження національної культурної ідентичності

Культура корінних народів дуже добре збережена, але громадський туризм у селах Кон Брап Жу та Кон Б'єу ще не розвинений.

За словами Фам В'єта Тхача, керівника відділу культури, науки та інформації округу Кон Рай, село Кон Брап Джу було обрано округом для розробки моделі громадського туризму, але туризм ще не відбувся по-справжньому трансформованим.

Незалежно від того, чи використовує туризм для збереження культури, чи використовує культуру як ресурс для розвитку туризму, район Кон Рай залишається відданим сталому розвитку, щоб уникнути порушення своєї існуючої культурної структури.

Район Кон Рай, де проживає приблизно 10 етнічних груп з різноманітним культурним колоритом, може похвалитися 36 будинками громад (нха ронг), 16 видатними ремісниками, що спеціалізуються на народній культурі, гонгах та музичних інструментах; різноманітними фестивалями, пов'язаними з культурною спадщиною гонгів та простором будинків громад, традиційними ремеслами та народним виконавським мистецтвом… Це багатий культурний ресурс для соціально-економічного розвитку місцевості.

Участь сільських старійшин та ремісників у навчанні таким ремеслам, як ткацтво, ліплення, гончарство, епічне оповідання, гра на гонгах та барабанах, а також традиційні танці, разом із спадкоємністю наступного покоління, забезпечує безперервний потік культури.

Найголовніше, що район Кон Рай визнає, що комунальний будинок (nhà rông) є одночасно символом етнічних меншин Центрального нагір'я та унікальною культурною спадщиною, яку потрібно зберегти. Тому під час збереження та реставрації оригінального комунального будинку посадовці районної культури регулярно навчають та направляють представників етнічних меншин щодо використання легкодоступних природних матеріалів та громадських ресурсів для будівництва.

Відтоді щорічно проводяться традиційні фестивалі, культурні заходи етнічних груп району Кон Рай, змагання з гонгів тощо, тісно пов'язані з простором села. Просторова структура села не втрачена.

Не лише в селах Кон Брап Жу та Кон Бієу, а й в інших селах комуни Тан Лап, відбиток місцевої культури дуже сильний.

Протягом усього розвитку місцеві жителі зберігали культуру харчування, побуту та одягу; серед них громадський будинок, традиційні костюми та культурний простір музики гонг є показниками культурної ідентичності етнічної групи. Однак, на тлі тенденції культурного обміну та змішування, елементи культури корінних народів іноді зникають.

Рішення полягає у вибірковому збереженні добрих звичаїв і традицій, захисті самобутніх культурних елементів від нівелювання та сплющення сучасного способу життя.

Підкреслюючи роль ремісників та громади в процесі самозбереження та практики народних знань, без надмірного втручання чи впливу на культурні елементи, культура корінних народів сяятиме самостійно.

Джерело: https://nhandan.vn/sac-mau-van-hoa-ben-dong-dak-pne-post868526.html