Звук лісових птахів у країні вогню.

Вирісши в окопах, борючись проти американського імперіалізму, служачи зенітником на Долині Глечок (Лаос), а пізніше працюючи в пропаганді на Складі постачання №13 у Лаосі, письменник Чау Ла В'єт привносить у свою літературу багатий життєвий досвід солдата, який безпосередньо володів зброєю.

Цей шлях привів його до створення епічної поеми «Звук лісових птахів і вогняна країна Тай Нінь » (видавництво Народної армії).

Епічна поема «Звук лісових птахів і вогняна країна Тай Нінь» була тепло зустрінута читачами після її виходу у 2025 році. Нещодавно твір був перевиданий, ставши помітним явищем у сучасній воєнній літературі та отримавши нагороду від Асоціації письменників міста Хошимін у 2025 році.

Твір «Чау Ла В'єт» обрав Тай Нінь – «землю вогню» у Південному В'єтнамі – центром свого художнього простору. Там історія розгортається через дві паралельні сюжетні лінії персонажів, які мають спільну батьківщину, походження та добровільно воюють на Півдні у запеклі роки війни проти США, щоб врятувати націю. Це героїчний офіцер служби безпеки, який таємно діє серед народу, та жінка-солдат-художник Армії визволення, яка приносить свій спів на поле бою. Дві долі, що походять з одного села в Північній дельті, зустрічаються в зоні запеклих боїв, з якої сяють основні цінності революційного героїзму: патріотизм, непохитна відданість країні та її народу.

Родзинка епічної поеми полягає в її культурній перспективі. «Пісня лісових птахів і вогняна країна Тай Нінь» не лише описує війну, а й глибоко інтегрує питання сімейних традицій та революційних ліній у структуру в'єтнамської культури.

В епічній поемі «родинне походження» не виражається через теоретичні дискурси чи прямі заяви, а пронизує дії, життєвий вибір та відданість кожної людини. Революційна сімейна традиція тут характеризується простим способом життя, почуттям відповідальності перед громадою та мовчазним прийняттям жертви заради вищої справи. Героїчний офіцер безпеки переносить цю сімейну традицію на поле бою Тайнінь, живучи серед людей, спираючись на них як на свою основу та вважаючи виживання народу найвищим моральним стандартом. Саме ця революційна сімейна традиція сформувала непохитну рішучість персонажа, гнучкий інтелект та героїчну особистість.

«Чау ​​Ла В'єт» не індивідуалізує героя як окреме явище, а радше розглядає його як результат сімейно-село-національної культури, де традиції накопичуються, передаються та відроджуються через кожне покоління. Саме така структура дозволяє епосу вийти за межі суто героїчного епосу, стаючи епосом про в'єтнамську культурну ідентичність під час війни.

НГУЄН ТУ

Джерело: https://nhandan.vn/tieng-chim-rung-o-dat-lua-post937757.html