Полковник, письменник ТРАН ТУЄН: Потрібно більше уточнити «портрет»

Я читаю газету Народної армії (QĐND) щосуботи, нині відому як газета вихідного дня QĐND, з моменту представлення її першого випуску читачам у 1990 році. На той час, у моєму розумінні, це була газета солдатів дядька Хо «у цивільному одязі». «Цивільний одяг» тут розуміється як роздуми про солдатів у потоці повсякденного життя.

Виходячи з цього початкового критерію, редакційна колегія та колектив газети «Вихідна народна армія» протягом поколінь постійно вдосконалювалися та впроваджували інновації, щоб відповідати новим вимогам і завданням армії та країни; відповідно до тенденцій розвитку сучасної журналістики.

Полковник, письменник Тран Туен. Фото: HA THU

Одна зі сторінок у газеті «Вихідна народна армія», яка мені подобається, — це «Портрет солдата» на сторінці 3. Перш за все, через цю сторінку я та читачі можемо певною мірою зрозуміти «портрет солдата — солдата дядька Хо» сьогодні у навчанні, бойовій готовності, навчаннях, змаганнях, спорті, пошуково-рятувальній діяльності тощо. Предметами роздумів є групи та окремі особи, зокрема статті, які мені досить подобаються: «Квітковий полігон», «Солдати Чионгшон на будівельному майданчику Лонг Тхань», «Зі школи на поле бою», «Тепла прихильність журналіста Нгуєн Кхак Тьєпа»...

Однак, у наш час, коли розвиваються мультимедійні інформаційні технології та відбувається жорстка конкуренція в журналістиці, потреби читачів стають дедалі вищими. Я вважаю, що газета «Вихідна народна армія» повинна продовжувати впроваджувати інновації як у змісті, так і у формі своїх публікацій, зокрема спеціальної сторінки «Портрет солдата».

Наприклад, окрім зображення колективних портретів, сторінка «Портрет солдата» також повинна більше зображувати унікальні риси та особистості солдатів під час їхньої діяльності, місій та навіть у повсякденному житті. Її слід удосконалити в напрямку чіткого зображення типових індивідуальних портретів з плавним, гнучким стилем письма, відповідно до критеріїв «солдати в цивільному одязі», замість зображення колективних портретів чи блоку фотографій підрозділу.

-----------

ВУ КВАНГ ДОНГ, колишній заступник головного редактора газети «Вінь Фук» : Застосування фактора «5I» для уточнення якостей солдатів

Вирісши в армії та пройшовши через важку війну опору, я завжди мав особливу любов до В'єтнамської народної армії. Незалежно від того, чи я досі журналіст, чи на пенсії, я завжди слідкую за газетою Народної армії та читаю її, приділяючи значну увагу PDF-версії «Народної армійської газети» вихідного дня в електронній газеті Народної армії. Читання змісту цієї газети вимагає часу на роздуми, оскільки статті, по суті, містять багато різноманітної та глибокої інформації. Серед них статті на сторінці 3 «Портрет солдата» викликають у мене інтерес. Це також інформаційний канал, який дозволяє мені зрозуміти, про що думають солдати в мирний час, як вони тренуються, готуються до бою та виконують свої завдання.

У процесі читання та отримання інформації я бачу, що редакційна колегія завжди інноваційна. Статті спрямовані на елементи сучасної журналістики "5I": обізнаний, інтелектуальний, цікавий, проникливий та інтерпретаційний. Або: обізнаний; інтелектуальний; цікавий; проникливий; інтерпретаційний...

Однак, я бачу, що в армії є багато типових колективних інформаційних нарисів, але не так багато в місцевих збройних силах. На цій сторінці дуже мало статей про ополчення, сили самооборони населених пунктів, установи, але переважно про основні сили армії, види військ, академії, школи... По-друге, кількість статей про зразкових рядових, солдатів чи командирів взводів з видатними досягненнями все ще скромна.

Товариш Ву Куанг Донг (праворуч), колишній заступник головного редактора газети «Вінь Фук». Фото: DUC TAM

На мою думку, газета «Вихідна народна армія» повинна збільшити кількість ґрунтовних статей, мемуарів та записів про військові установи та підрозділи, щоб прояснити дух відданості, жертовності та духовного життя солдатів, особливо тих, хто виконує спеціальні завдання. Статті повинні розповідати історії солдатів, відділень, взводів та рот, які беруть участь у навчальних завданнях, у бойовій готовності, на виробництві, допомагають людям, шукають та рятують постраждалих, долають наслідки стихійних лих тощо.

------------

Майор ДАН ВАН ДОН, заступник політичного комісара корабля 18, бригади 171, військово-морського регіону 2: Вивчення якостей солдата

У вересні 2010 року, після закінчення середньої школи, я вступив до Військово-морської академії та проходив навчання в Камрані. Ми почали знайомитися з військовим життям через систему статутів та змісту навчання, нічого глибоко не розуміючи. У цей час ми також почали знайомитися з публікаціями Народної армійської газети (QĐND), зокрема з вихідною газетою QĐND.

У той час жоден з нас, новоспечених солдатів, не мав телефону, і користування інтернетом було далекою мрією. Єдине, чого ми з нетерпінням чекали під час перерв та навчань, це були не прохолодні напої чи цукерки, а газета Народної армії, зокрема й «Вихідні газети Народної армії». У тіні дерев ми передавали її по черзі. Кожна людина могла прочитати лише одну сторінку, а потім передати її наступній. Усі читали дуже повільно, ніби боячись загубити слова. Я чітко пам’ятаю, що газета була надрукована на трохи шорсткому папері, на ній все ще були плями від чорнила, плями від чаю, а маленький нарив у куточку газети розвіяв вітер. Проте вона була цінною, як золото. Донині відчуття шорсткості на кінчиках пальців залишається в моїй пам’яті. І історія з того випуску досі в моїй пам’яті, вона незабутня.

Солдати Військово-морського регіону 2 читають газету Народної армії вихідного дня. Фото: DUC HUY

Стаття була написана про солдатів ВМС на платформі DK1 у легкому, але глибокому тоні. Це була просто історія, але, читаючи її, я відчував, ніби бачу морський бриз, хвилі та приховані в них очі персонажів. У той час, хоча піт стікав по моєму тілу під палючим сонцем, моє серце відчувало холод. Втома також спала, поступаючись місцем невимовному почуттю захоплення духом присвячення частини моєї юності морю та островам моєї країни. Відтоді я завжди читаю газету «Вихідна народна армія».

Досі читання цього видання було моєю важкою звичкою. Куди б я не йшов, я завжди чекаю вихідних, щоб отримати газету. Коли я довго перебуваю в морі і не маю можливості прочитати «Вихідну народну армійську газету», мені здається, що чогось бракує. Нам доводиться діставати стару газету, щоб почитати, аби вгамувати тугу. Бувають дощові та вітряні дні, корабель гойдається посеред нічного моря, брати збираються в солдатському клубі, щоб прочитати трохи зім'яту газету. Нам здається, що ми йдемо за репортерами, щоб відвідати кожного персонажа в кожній історії, захоплені кожною деталлю, і ми не можемо зупинитися. «Вихідна народна армійська газета» має дуже справжній стиль письма. Вона пише політичні та військові історії, не будучи догматичною чи сухою. Вона пише історії про солдатів, не будучи нудною чи сухою. Іноді, коли я читаю останній абзац, я раптом вигукую від здивування, бо стаття дуже реальна, розуміюча солдатів, близька до життя солдатів.

Сьогодні інформація та соціальні мережі повсюди, змішуючи правду та брехню, і газета «Вихідні народні армії» – це інформаційний канал, якому ми довіряємо та який нам подобається. Під час пропагандистської роботи я часто кажу людям, що інформації багато, але ми повинні знати, як її вибирати. Вам слід читати офіційні газети, особливо «Народну газету» та газету «Народні армії». «Вихідні народні армії» ще цінніші, з багатьма хорошими статтями, сповненими літератури, розумінням солдатів та тим, що є ближчим до наших солдатів.

Тепер, коли я чую, що газеті QĐND Weekend виповнилося 35 років, я раптом згадую перший полудень на розпеченому полігоні, де я вперше тримав газету в руках і відчув полегшення посеред виснажливих навчальних днів. І я мовчки дякую солдатам, які супроводжували, жили та зберігали «солдатське дихання» та «військово-цивільну любов» у кожному слові.

Сподіваюся, що скільки б часу не минуло, ця газета завжди буде вірним другом для тих, хто колись носив військову форму, особливо для морських піхотинців, які цілий рік дружать з хвилями та зім'ятими газетами, які вони, як і я, перечитують знову і знову.

ЧЕСНОТА (записано)

    Джерело: https://www.qdnd.vn/nuoi-duong-van-hoa-bo-doi-cu-ho/trang-bao-dong-day-chat-linh-835569