Конфлікт цінностей і характер письменника

Душа культури та вібрації конфлікту.

Щодо конфліктів культурних цінностей у цифрову епоху, у Резолюції 80 чітко зазначено: «Вибухове зростання транскордонних онлайн-платформ призвело до проникнення образливих та нецивілізованих іноземних елементів, що спричинило конфлікти цінностей та негативно вплинуло на збереження та просування історичних та культурних традицій нації, а також на формування всебічно розвиненої в'єтнамської особистості в нову епоху...».

Конфлікти культурних цінностей – це зіткнення та суперечності між ідеологічними поглядами, способами мислення, нормами, звичаями, життєвими філософіями та творчими тенденціями. Однією з причин цих конфліктів, яку чітко визначила наша партія, є вибухове зростання транскордонних онлайн-платформ та проникнення іноземних та образливих елементів. Вплив соціального середовища призводить до конфліктів та розбіжностей в ідеології та мисленні щодо сприйняття та обробки інформації, а також у цілях та поглядах суб'єктів культури.

Література – це душа культури. Коли в цій сфері виникають конфлікти цінностей (що потенційно призводять до спалахів), вони створюють потрясіння, залишаючи тривалі наслідки та вплив на культурне середовище, негативно впливаючи на ідеологічну основу партії. Типовими прикладами є гарячі онлайн-дебати навколо деяких літературних творів останнім часом. У цьому конфлікті цінностей ми бачимо чіткий поділ громадської думки на дві тенденції. Частина письменників та літературної аудиторії енергійно пропагує, прославляє та підносить цінності таким чином, що сприяє іноземним впливам. Вони називають глибоку інтеграцію країни в міжнародну спільноту причиною для того, щоб базувати цінність творів на міжнародній громадській думці. Ця перевага іноземним впливам ненавмисно ігнорує фундаментальні культурні елементи та національну ідентичність. Зокрема, багато нагород, що носять назву «міжнародні», насправді надходять від організацій, ворожих до в'єтнамської революції. Там вони просто використовують літературу для реалізації політичних схем, підриваючи партію та країну. І навпаки, частина критикує літературні твори таким чином, що повністю відкидає їх, вважаючи зовнішні впливи культурним «сміттям», яке потрібно позбутися.

Ілюстративне фото: cand.com.vn

Якщо бути справедливим та об'єктивним, обидві ці тенденції є крайніми. У деяких випадках вони загострюють ціннісні конфлікти до рівня опору та конфронтації, що призводить до наслідків для культурного середовища та ідеологічної основи партії. В епоху швидкого зростання цифрових платформ ціннісні конфлікти в літературі, якщо їх не вирішити своєчасно, неминуче призведуть до культурних потрясінь. Це створює сприятливий ґрунт для виникнення девіантних ідеологій, що призводить до політичного та ідеологічного занепаду, а також створює середовище для ворожих сил, які можуть атакувати, спотворювати, маніпулювати та підривати ідеологічну основу партії.

Озираючись назад систематично та використовуючи діалектичне мислення, ми бачимо, що Резолюція 80 є продовженням, розвитком та конкретизацією культурних орієнтирів Партії в новій ситуації. Від Резолюції № 5 8-го Центрального Комітету до Національної культурної конференції 2021 року та тепер Резолюції 80, наша Партія послідовно прагнула до мети побудови передової в'єтнамської культури, багатої на національну ідентичність. Це основна, довгострокова стратегія. Чим глибше країна інтегрується на міжнародному рівні, тим важливіше пріоритезувати цей фундаментальний елемент. Національна ідентичність є «посвідченням особи» в інтегрованому середовищі. Будь-який акт ігнорування, відкидання або заперечення національної ідентичності є проявом ідеологічної, політичної, моральної та способу життя деградації, яку необхідно виявляти та боротися з нею на ранній стадії, здалеку та з самого її джерела.

Отже, для вирішення конфліктів цінностей усі дебати повинні базуватися та корінитися в основних цінностях національної культури. Це найбезсторонніший та найсправедливіший «арбітр». Закон культури — це рух, взаємодія та трансформація. У цьому процесі культура має механізм самоліквідації некультурних та антикультурних елементів, а також фільтрації та дистиляції прогресивних цінностей, багатих на національну ідентичність. Історія літератури показує, що шедеври з їхньою незмінною життєвою силою та трансцендентністю побудовані на фундаменті національної культури.

Очікування партії та характер письменника.

Історична практика показує, що кожен період сильного національного розвитку тісно пов'язаний з блискучим культурним розвитком, включаючи славетну місію літератури. Резолюція 14-го Національного з'їзду партії окреслила цілі та стратегічні напрямки національного розвитку на наступні п'ять років (2026-2031) та бачення до 2045 року, спрямоване на те, щоб зробити В'єтнам розвиненою, високодохідною, могутньою, процвітаючою та щасливою країною. Ця мета пов'язана з розвитком економіки , заснованої на знаннях, цифрової економіки, інновацій, підвищенням продуктивності праці та позицією національного бренду на міжнародній арені. Резолюція 80 визначає цілі, рішення та стратегічні напрямки розвитку культурної індустрії, в якій партія покладає велику довіру та сподівання на літературу та колектив письменників. Партія та держава мають механізми та політику для замовлення створення культурних творів, літературних та художніх творів високої ідейної, змістовної та художньої цінності, що відповідають в'єтнамській культурі нової епохи. Поряд із цим, основна увага приділяється розробці законів про мистецьку та літературну діяльність, авторське право та культурну індустрію... таким чином, щоб сприяти та вивільняти ресурси для культурного розвитку...

Щоб конкретизувати орієнтацію партії на розвиток в'єтнамської літератури, уряд видав Декрет № 350/2025/ND-CP, який передбачає положення щодо заохочення літературного розвитку. Ці суттєві зрушення в поглядах, політиці та керівних принципах партії та держави щодо літературного розвитку демонструють високі очікування країни від сучасних в'єтнамських письменників.

Відповідно до духу використання «будівництва» для «боротьби» в партійному будівництві та виправленні, вимоги до сучасної літератури та в'єтнамських письменників є дуже високими не лише з точки зору творчої роботи, а й політичної свідомості та професійної доброчесності. В інтегрованому середовищі конфлікт цінностей є нормальним явищем суспільного життя. Однак, коли конфлікт цінностей у літературі виникає з ідеологічної позиції та політичної свідомості письменника, це нормальне явище може легко стати ненормальним та перерости у складну ситуацію.

На нещодавньому літературному симпозіумі в Хошиміні один письменник висловив думку, що шлях літератури є транскордонним. Щоб створювати шедеври, письменники повинні мати творчу свободу, повністю незалежну від будь-якого напрямку. Тільки звільнившись від усіх ідеологічних бар'єрів, письменники можуть створювати твори сучасного значення… Насправді, ці погляди не нові. За 40 років після реформ у країні подібні думки зустрічалися на літературних форумах. Багато авторів навіть відкрито виступали проти національних інтересів, вимагаючи створення незалежних асоціацій та груп, що діють поза правовими рамками та революційною літературною екосистемою. Однак, при детальнішому розгляді, це лише форма софізму. Тому після того, як цей письменник висловив свою думку, кілька інших письменників одразу ж заперечили, чітко стверджуючи, що жодна літературна традиція не може існувати та вільно розвиватися без напрямку, позиції чи організації. Річ у тім, що якщо ці помилкові точки зору не оскаржувати та не критикувати, і якщо людина, яка висловлює думку, не займає сприйнятливої та відкритої позиції, то виникне конфлікт цінностей. Цей конфлікт випливає з самого мислення та творчих намірів письменника.

У цьому новому контексті наша Партія цінує фундаментальну роль культури у формуванні характеру та стійкості до складних та девіантних впливів іноземних культур; збереженні традиційних звичаїв та цінностей, вихованні гордості та прагнення зробити свій внесок у розвиток країни. Характер письменника, перш за все, відображається в його мисленні та творчій меті. Літературні твори, незалежно від стилю, школи, руху чи течії, повинні ставити на перше місце національні та етнічні інтереси понад усе. Кожне відкриття, новаторство та прорив в ідеях та творчій подорожі повинні виходити з серця, відданого служінню Вітчизні та народу. Для досягнення цього письменник є вільним суб'єктом у творчій екосистемі внеску. І в рамках цієї екосистеми будь-які конфлікти цінностей (якщо такі є) будуть вирішені культурним, цивілізованим та високолітературним чином...