26 років для возз'єднання

Зліва направо: музикантка Нхі До, поет Тран Тхі Біч Тхуй та письменниця До Ань Ву на зустрічі випускників.

Протягом поколінь Ханой був нескінченним джерелом натхнення для літератури та мистецтва, включаючи музику . Значна кількість відомих пісень про Ханой покладена на вірші. Серед багатьох пісень композитора Фу Куанга: «Ханой у день повернення» (вірш Тхань Тунга), «О, місто Ханой» (вірш Фан Ву), «Тиха ханойська ніч» (вірш Фам Тхі Нгок Ліен), «Полудень на озері Тай Хо» (вірш Тхань Тхань Лонга), «Мрія про далеке місце» (вірш Тхань Тхань Лонга), «Ханой, коли осінь перетворюється на зиму» (вірш Чу Хоача) та «Меланхолійний зимовий полудень у Ханої» (вірш Та Куок Чуонга). Інші пісні, широко відомі по всій країні, включають: «Ханой у пору невеликих дощів» (на вірш Буй Тхань Туана у виконанні Труонг Куй Хай) та «Чи це ти, ханойська осінь?» (на вірш «То Нху Чау» Чан Куанг Лока).

Легко помітити, що в більшості згаданих вище пісень композитор і автор текстів були друзями, навіть дуже близькими друзями. Тільки тому, що вони були друзями та любили одне одного, вони легко знаходили спільну мову та співпереживання, покладаючи вірші одне одного на музику, щоб збагатити свою дружбу. Однак сьогодні я хочу розповісти читачам про справді особливий випадок покладання вірша на музику, коли композитор абсолютно нічого не знав про авторку вірша і, звичайно, ніколи з нею не зустрічався. Проте, народилася справді прекрасна пісня про Ханой . Це пісня «Пишемо для зими» композитора Нхі До, покладена на вірш Тран Тхі Біч Тхуї.

У вихідних випусках «Нової газети Ханоя» у 1990-х роках завжди була сторінка з поезією. А у випуску від 14 березня 1998 року був опублікований вірш Тран Тхі Біч Тхуї під назвою «Пишу для зими». Оригінальний текст вірша такий:

Рукопис вірша «Письмо для зими».

Тільки коли ми розлучені, я розумію, як сильно я тебе кохаю.

Ніжна прохолода ханойської зими.

Старе тамариндове дерево біля дороги стояло приголомшено.

Нехай листя опаде за один день.

Яка зима та зима, коли я далеко від тебе?

Далеко від знайомих вуличних куточків

Далеко від кав'ярні на вулиці Нгуєн Ду, що пахне квітами молочної квітки.

З ким ти там сидітимеш?

Коли місто оживає вночі

Смуток криється у твоїй відсутності.

Це був звук піаніно, що луною відлунював крізь вікна.

Остання нота зависає на вітрі.

Навіть легкої прохолоди в повітрі достатньо, щоб викликати сльози на очах.

Він пам'ятає зиму

Пізноцвітучі квіти ваточника затримуються на розі вулиці.

Осінній вітерець все ще повіє вздовж вузької стежки.

Ханой, на мою думку, охопив мусонний вітер.

Зовсім випадково газетна стаття з віршем потрапила до музиканта Нхі До, який тоді був студентом-журналістиком на факультеті соціальних та гуманітарних наук В'єтнамського національного університету в Ханої. Пісня, покладена на музику, була швидко створена, майже повністю зберігши текст вірша. Плавна, солодка мелодія мі мінор вводить слухачів у емоційну історію кохання пари, розділеної відстанню. Багато однокласників та друзів Нхі До полюбили цю пісню. «Пишемо для зими» продовжувала поширюватися, досягаючи студентів інших факультетів університету, і таким чином стала відомою багатьом молодим людям. У 2000 році, на честь 10-ї річниці факультету журналістики, Нхі До вийшов на сцену з гітарою, щоб акомпанувати своєму однокурснику Нгуєн Чионг Зянгу, який заспівав «Пишемо для зими» під захоплені оплески друзів та вчителів, а потім емоційний вибух публіки. Після закінчення факультету журналістики у 2004 році Нхі До приєднався до музичного відділу радіо «Голос В'єтнаму» . Пісню «Writing for Winter» (Пишемо для зими) схвалив для виробництва композитор До Хонг Куан, тодішній керівник музичного відділу. За аранжування відповідав композитор Доан Нгуєн. Зателефонувавши мені зі США, композитор Доан Нгуєн з емоціями згадував: «Я був дуже здивований, бо не думав, що Нхі До такий молодий. Багато композиторів, пишучи аранжування, зосереджуються лише на музиці та не звертають особливої ​​уваги на текст. Але в цьому випадку я дуже уважно прочитав текст, бо це було музичне оформлення вірша. Нхі До торкнувся душі вірша, створивши справді чисту, ніжну мелодію, що передає щирі емоції людини, яка вперше переживає кохання. Я навмисно використав багато струнних інструментів в аранжуванні, щоб підкреслити стрімку, зворушливу якість. Це була успішна пісня для Нхі До з самого початку його кар'єри автора пісень».

Після аранжування пісні її виконав заслужений артист Дук Лонг з оркестром. Запис Дук Лонга, зроблений у студії «М» – найкращій студії «Голосу В'єтнаму» на той час – швидко поширився в соціальних мережах, був опублікований на багатьох музичних веб-сайтах та інших платформах, таких як YouTube та Facebook. Найбільше Нхі До непокоїло те, що він досі не знав, хто така Тран Тхі Біч Тхуй. Почувши, що вона письменниця, яка живе в Далаті, Нхі До кілька разів літав до Далату в пошуках інформації, але безуспішно.

Минули роки, а Ні До та його друзі досі співають «Пишу для зими» на кожній зустрічі випускників, коли вони п'ють чай чи напої разом. Хоча Ні До пізніше написав сотні інших пісень, він ніколи не забував особливого впливу «Пишу для зими». Після Нгуєн Чионг Зіанга, ще одним другом, який чудово виконав цю пісню, був поет і журналіст Хань Ван Тран Нят Мінь, колишній студент курсу журналістики K44 в Університеті соціальних і гуманітарних наук. За збігом обставин, обставини Нят Міня після закінчення навчання були точно такими ж, як і у ліричного персонажа пісні. Закінчивши факультет журналістики, Нят Мінь поїхав до Хошиміна, щоб працювати в газеті «Популярна наука». Його дівчина на той час ще була на останньому курсі Університету соціальних і гуманітарних наук. Таким чином, безліч разів пісня лунала по телефону, коли Нят Мінь співав її своїй коханій у Ханої. Стільки сліз туги та розлуки було пролито.

Пісня з її солодкою та глибокою мелодією та прекрасним текстом глибоко зворушила серця друзів та колег Ні До. Усі мовчки дякували авторці вірша, але не знали, де вона. Не лише Нят Мінь, а й багато інших друзів Ні До, такі як поет і журналіст Нгуєн Куанг Хунг, поет Труонг Суан Тхієн, музикант Дуонг Гонконг та я сам, багато років намагалися знайти інформацію про Тран Тхі Біч Тхуй. Потім, на щастя, в середині вересня я випадково дізнався, що відповідальним за сторінку поезії в газеті Hanoi New Weekend тоді був поет і журналіст Вуонг Там. Я написав йому повідомлення, щоб запитати про сторінку поезії та вірш Тран Тхі Біч Тхуй, і він швидко надіслав мені сторінку авторки у Facebook. Переписуючись та спілкуючись з Біч Тхуй, я з подивом дізнався, що вона також була колишньою студенткою факультету журналістики 37-го випуску Ханойського університету. І Туї й гадки не мала, що її вірш покладено на музику, хоча вона відповідала за цензуру контенту та авторські права на мобільний сервіс Vinaphone, який містив десятки тисяч пісень. Прослухавши запис заслуженого артиста Дик Лонга та кліп у виконанні поета та журналіста Хань Ван Тран Нят Міня, Туї була глибоко зворушена та сподівалася колись зустрітися з композитором Нхі До.

Я запланував цю теплу та зворушливу зустріч у день, коли в Ханої йшов мусон. Сьогодні «Пишемо для зими» багато разів співали у присутності друзів та колег. Ми співали для двох друзів, які померли, Нгуєн Чионг Зіанга та Тран Нят Міня, двох друзів, які також прагнули зустрітися з автором вірша, але так і не мали такої можливості.

Отже, після 26 років композитор і поет зустрілися вперше, сповнені неймовірних емоцій для обох сторін. Я вважаю, що ця зустріч стане великою мотивацією для Нхі До незабаром випустити свій компакт-диск. Що ж до Біч Туї, вона перегляне свої старі поетичні зошити з багатьма неопублікованими віршами та напише нові. І, як сказала Туї, рукопис поеми «Пишемо для зими» залишився цілим…

Джерело: https://daidoanket.vn/26-nam-cho-mot-lan-hoi-ngo-10292586.html