Річка Ма офіційно називається Лой Джанг. Тайці та лаоси називають її Нам Ма, що в'єтнамською мовою перекладається як «Кінська річка». Однак етимологічно «Ма» — це китайський ієрогліф, що представляє справжню назву річки, що означає «материнська річка» або «головна річка» та стосується великої річки. На цій 512-кілометровій ділянці течія річки — це не просто окрема мелодія; її ритмічний шлях переплітається з життям громад на обох берегах.
Вежа Муонг Луан розташована на березі річки Ма, яка протікає через комуну Муонг Луан, район Дьєнб'єн Донг (провінція Дьєнб'єн).
З джерела
Річка Ма бере початок у місці злиття струмків у прикордонному регіоні В'єтнаму та Лаосу в комуні Муонг Лой (район Дьєн Б'єн, провінція Дьєн Б'єн). Однак, вздовж свого шляху річка отримує воду з багатьох інших струмків, тому, коли вона досягає комуни Муонг Луан (район Дьєн Б'єн Донг), її поверхня стає ширшою, вона тече швидко і офіційно носить назву річка Ма на картах.
Наш маршрут від міста Дьєнб'єн до району Дьєнб'єндонг становив близько 70 км, здебільшого через звивисті пагорби та гори, що нагадує прикордонний регіон провінції Тхань Хоа, до якого я глибоко прив'язаний. Дьєнб'єндонг спочатку був відокремлений від району Дьєнб'єн, району, де переважно проживали етнічні меншини, засоби для існування яких залежать від гір та лісів. По суті, ліси тут були безплідними, видно лише гострі скелі. В останні роки уряд доклав зусиль, щоб заохотити людей садити дерева, і рівень лісистості досяг близько 26%.
Дьєнб'єндонг, розташований у басейні річки Ма, може похвалитися відносно густою мережею річок і струмків, що забезпечує значні водні ресурси. Наразі вздовж річки Ма розташовано 14 гідроелектростанцій. Однак жодна інша місцевість не має стільки гідроелектростанцій, як комуна Мионг Луан. Вздовж 15-кілометрової ділянки річки Ма дві гідроелектростанції розташовані повністю в межах комуни: Мионг Луан 1 та Мионг Луан 2. Крім того, дві інші гідроелектростанції, Сонг Ма 3 та Чіенг Со 2, мають греблі, що протікають через водосховище комуни. Крім того, дві гідроелектростанції, Сонг Ма 2 та Чіенг Со 1, підключені до водосховища комуни.
«Щойно ви прибудете до Муонг Луан, ви чітко почуєте шум води, що тече. Пізніше я пригощу вас кальмарами з річки Ма, чого ви не знайдете більше ніде в Тхань Хоа», – мені стало справді цікаво, почувши вступну промову заступника голови Народного комітету комуни Муонг Луан Ло Ван Ханя.
Чому кажуть, що річка Ма офіційно з'являється на картах лише тоді, коли досягає Муонг Луан? Тому що вище за течією, в комуні Муонг Лой, річка Ма — це не що інше, як низка маленьких, дзюркотливих струмків, які часто пересихають. Коли більше струмків додають води, річка Ма стає потужнішою та бурхливішою. Ось лише декілька з них: струмок Лу, струмок Ханг Ліа, струмок Тіа Дінь, струмок На Нгіу, струмок Пхі Нху, струмок Хуай Мен, струмок Нам Гіой, струмок Хуай Пунг, струмок Ко Лунг, струмок Танг Анг та багато інших маленьких струмків.
Річка Ма протікає через цей район, а алювіальні рівнини вздовж її берегів родючі, ідеально підходять для сільського господарства та аквакультури. «Добра земля приваблює добрих людей. Ми, лаосці, вирішили оселитися тут, живучи разом у гармонії з етнічними групами тайців, монгів та кхму в Муонг Луані», – сказав пан Ло Ван Сон, секретар партійного комітету комуни. Лаосці становлять майже 30% населення Муонг Луану. Вони вирощують рис, бавовну та прядуть пряжу, щоб ткати барвисті та міцні шарфи та спідниці, які носять під час свят: Нового фестивалю рису, Фестивалю води та церемонії храмового поклоніння. Лаосці тут пишаються вежею Муонг Луан, національною історико-культурною реліквією, традиційним лаоським танцем Лам Вонг та мистецтвом ткацтва парчі. Ці сприятливі умови, у поєднанні з наполегливою працею етнічних груп лаосців, тайців та кхму, зробили Муонг Луан першою комуною в окрузі Дьєн Б'єн Донг, яка була визнана такою, що досягла стандартів Нового сільського району.
Знову ж таки, під час обіду, говорячи про кальмарів з річки Ма, пан Ло Тхань К'єт, заступник голови Народного комітету комуни Мионг Луан, познайомив нас з ними: Ділянка річки Ма, що протікає через комуну Мионг Луан, має багато глибоких басейнів і скелястих порогів, численні вири та великі печери на дні річки, що робить її ідеальним місцем існування для багатьох видів риб, таких як сом, короп та інші види риб... Але коли ви приїдете сюди, ви обов'язково скуштуєте кальмарів з річки Ма, які зовсім не схожі на морських кальмарів із Сам Сон, рідного міста директора Хо Конг Нама.
Почувши це знайомство, пан Хо Конг Нам, директор початкової та середньої школи-інтернату етнічної спільноти Мионг Луан, посміхнувся та сказав: «Я з села Бай Мон, комуни Куанг Ван, району Куанг Сюонг. Кальмари з мого рідного міста білі, а кальмари тут зелені... Якщо з'їсти їх з клейким рисом та кількома келихами вина, це залишить незабутнє враження».
Виявляється, це мох, який місцеві жителі збирають зі скель під річкою Ма. У верхній течії річки Ма вода чиста та прісна, тому кам'яний мох – це дар природи. Пан Хо Конг Нам приїхав до Дьєнб'єна, коли навчався в 11 класі. Після закінчення університету він працював у комуні Муонг Луан з 2002 року і дотепер. «Проживши тут 22 роки, я на власні очі бачив зміни. Раніше, щоб дістатися з Муонг Луан до районного центру, потрібно було щонайменше день, переважно пішки. У дощові дні це могло зайняти три дні. Згадуючи це зараз, у мене досі мурашки по шкірі».
Але тепер, починаючи з мосту Па Ват, що з'єднує село На Нгхịу в комуні Фі Ньо з дорогою Па Ват 2, що веде до Муонг Луан, ви бачите, що все, від доріг до будинків, велике та красиве. Особливо з 2022 року, коли гідроелектростанція Сонг Ма 3 почала працювати та була підключена до національної енергомережі, люди мають можливість діставатися до своїх полів човном, замість того, щоб ходити днями чи тижнями, щоб дістатися до них. Тепер сільськогосподарську продукцію також транспортують човнами; торговці прибувають човнами, щоб купити її безпосередньо. На гідроелектростанції формується нове життя.
А коли річка Ма впадає в провінцію Тхань Хоа
Пройшовши через провінцію Дьєнб'єн, річка Ма звивається, течучи переважно з північного заходу на південний схід через район Сонг Ма провінції Сонла , а потім потрапляючи на територію Лаосу через прикордонний пункт Чіенг Кхионг. У Сонла річка Ма продовжує отримувати воду з кількох потоків у районах Тхуан Чау, Май Сон, Сонг Ма та Соп Коп. У Лаосі річка Ма має довжину 102 км, протікає через райони Сієнг Кхо та Соп Бау провінції Хуа Фан та отримує додаткову воду від потоку Нам Ет у Сієнг Кхо.
Річка Ма тече зеленим кольором у регіоні Муонглат.
Під час своєї 410-кілометрової подорожі до В’єтнаму, починаючи з Тен Тен, річка Ма тече люто й бурхливо під час сезону повені, створюючи сотні водоспадів і порогів уздовж 270-кілометрової ділянки через Монг Лат, Куан Хоа, Ба Тхок, Кам Тхой, Вінь Лок, Yên Định, Thiệu Hóa, Thanh Hóa City, Hoằng Hóa, Sầm Sơn City, перед впаданням у Тонкінську затоку як головне русло річки Mã (Hới - Lạch Trào естуарій) разом із двома притоками: річкою Tao (Lạch Trường естуарій) і річка Лен (лиман Лен - Льч Сунг). Уздовж свого величного русла річка Ма також зливається з річками Нам-Ньєм, Луонг, Буой та Чу, що породжує численні легенди.
Річка Ма не така велика, як Червона річка, Меконг чи Донгнай, але вона займає надзвичайно важливе геополітичне та геокультурне положення для в'єтнамської нації загалом та провінції Тхань Хоа зокрема. Це пояснюється тим, що «ця річка сприяла розвитку історичних народів та розвитку давніх культур, включаючи культуру Мионг, відіграючи вирішальну роль у формуванні держави Ван Ланг - Ау Лак та блискучої цивілізації Донг Сон» (за словами доц. доктора Май Ван Тунга).
Щоразу, коли я приїжджаю до району прикордонного переходу Тен Тан (Муонглат), відлуння річки Ма ніби вітає її витоки у провінції Тханьхоа. Тут, з 1947 року, 52-й полк, що діяв на північному заході, у західній частині провінції Тханьхоа та у Верхньому Лаосі, мав завдання захищати кордон між В'єтнамом і Лаосом та виснажувати французьку армію на північному заході та у Верхньому Лаосі, що надихнуло поета Куанг Зунга написати «Тай Тьєн» (Західний похід). Район Сай Кхао, колись лише ліси та гори, зараз переживає трансформацію. Резолюція № 11 Провінційного партійного комітету про будівництво та розвиток району Муонглат до 2030 року з перспективою до 2045 року, є можливістю для Муонглата сьогодні «яскраво сяяти вздовж кордону». Річка Ма у віддаленому прикордонному регіоні Тханьхоа більше не мусить ревіти своєю самотньою мелодією. Нижче за течією вздовж річки Ма розташовано 7 гідроелектростанцій: Чунгшон, Тханьшон, Хойсуан, Ба Тхуок I, Ба Тхуок II, Кам Тхуй I та Кам Тхуй II.
Уздовж обох боків річки Ма в провінції Тханьхоа розташована система храмів і святилищ, що несуть історичні відбитки бойового духу наших предків у державотворенні. Протягом тисячоліть човни, що перевозили лісові продукти з верхів'їв річки та морепродукти з низів'їв, подорожували туди й назад, це місце, де піт і сльози поромників і човнярів кристалізувалися в народну пісню «До Хуай», пронизану духом священної річки та душею гір Тханьхоа. Тільки на цій землі існує народна пісня, названа на честь річки – унікальна народна пісня річки Ма, не схожа на жодну іншу у В'єтнамі.
Річка Ма існує вже кілька поколінь, потужно тече на сотні кілометрів, але до початку американських бомбардувань Північного В'єтнаму на ній був лише один міст: міст Хам Ронг. Структура русла річки в цій місцевості дуже складна; великий перепад рівня води в горах Дау Ронг і Нгок створює бурхливий потік, а похила, крута скельна поверхня русла річки разом з численними печерами надзвичайно ускладнює підводне будівництво. Майже 200 в'єтнамських мостобудівників загинули, а один французький інженер, наляканий, покінчив життя самогубством. Лише після того, як німецький інженер переглянув проект, анкерні болти були успішно встановлені. У 1904 році (після трьох років будівництва) було завершено будівництво мосту Хам Ронг, який з'єднав річку Ма від гори Нгок до гори Дау Ронг.
У 1947 році, в рамках стратегії «випаленої землі», спрямованої на запобігання просуванню французів та захопленню міста Тхань Хоа, нам довелося зруйнувати міст. Майже 10 років потому ми відбудували цей історичний міст на священній землі Хам Ронг. Протягом усієї війни цей міст залишався головною ціллю американських військово-повітряних сил, прагнучи перерізати наш життєво важливий шлях постачання на південне поле бою. Десятки тисяч тонн американських бомб та боєприпасів скидалися вдень і вночі; незліченна кількість кораблів, що перевозили припаси на поле бою, мала проходити через Хам Ронг, і незліченна кількість людей була похована під американськими бомбами в цій історичній річці, залишаючи після себе відлуння Хам Ронга та нескінченну пам'ять про загиблих товаришів.
Річка Ма Джанг, єдина велика річка, що бере початок у В'єтнамі та тече тисячоліттями, можливо, вже не вирує та не реве, а мирна та ніжна, як і наше життя сьогодні.
Текст і фото: КІЄУ ХУЄН
Джерело
Коментар (0)