Тчучи сни з осоки Хюе

Стурбовані занепадом традиційних ремесел після кожного сезону повені, жінки села По Трач (район Фонг Дінь, місто Хюе) наполегливо відроджують ремесло плетіння з осоки, наповнюючи традиційні вироби сучасним стилем моди та втілюючи свої прагнення до більшого успіху.

Вишуканий текстиль з осоки.

Інколи вранці у Фо Трач, поки туман ще висить над водами річки О Лау, чути ніжний звук весел, що пробуджує сільську місцевість, яка щойно оговталася від повені. Місцеві жителі та туристи ласкаво називають це місце «Фо Трач Дьєм» – майже 500-річне село, розташоване біля річки, що впадає в лагуну Там Джанг. Щороку воно «бореться» з лютими повенями, проте наполегливо зберігає своє традиційне ремесло ткацтва з осоки, створюючи елегантні, вишукані та естетично привабливі сумочки та капелюхи.

Традиційні сільські ремесла отримують «новий вигляд».

Пані Хо Тхі Суонг Лан з кошиком, зробленим з осоки.

Пані Хо Тхі Суонг Лан, директорка та засновниця компанії Maries Co., Ltd., розповіла мені, що історія почалася не в традиційному ремісничому селі, а з поїздки до Індонезії. До створення бренду Maries вона з 2012 року керувала бізнесом в'їзного туризму , спеціалізуючись на залученні іноземних туристів та в'єтнамців-іноземців до знайомства з В'єтнамом.

Наприкінці 2020 року, під час поїздки до Індонезії, вона взяла з собою конічний капелюх з листя лотоса. В іншій країні багато людей з цікавістю запитували про нього. В'єтнамці з групи навіть позичили його, щоб сфотографуватися. Зображення «західних туристів, які природно носять конічні капелюхи, але в'єтнамські туристи рідко беруть їх із собою» змусило її подумати: «Це гарний, витончений символ В'єтнаму, але його справжня цінність не була належним чином оцінена...»

Після повернення вона вирушила в подорож ремісничими селами Хюе , зрештою оселившись у Фо Трач, селі, якому понад 500 років, що спеціалізується на плетінні з осоки. Осоку тут вирощують у низинних районах, які щорічно потерпають від повеней. Селяни тчуть килимки, сумки та інші рудиментарні вироби, переважно продаючи їх під час фестивалю Хюе. «Ніхто не займається маркетингом. Ніхто не створює бренд. Вироби гарні, але їх не можна продавати за межами села», – з жалем сказала пані Суонг Лан.

Багато привабливих та модних дизайнів застосовуються до виробів ручної роботи з осоки.

Різноманітний асортимент декоративних аксесуарів, сумок та конічних капелюхів втілює національний дух.

Протягом шести пікових місяців пандемії COVID-19 вона присвячувала весь свій час дослідженню ринку, вивчаючи внутрішні та міжнародні тенденції ремесел. Вона помітила, що В'єтнам активно експортує вироби з ротанга та бамбука, але мало підприємств виробляють високоякісний одяг ручної роботи з натуральних матеріалів, таких як осока.

У жовтні 2020 року, під час благодійної поїздки до Східної Америки, району, який страждає від постійних повеней, вона роздала 200 рятувальних жилетів. Ця поїздка справила глибоке враження на пані Суонг Лан, і вона яскраво пам’ятає сумні вирази обличчя одержувачів: «Я запитала їх, чи були б вони щасливі, якби мали стабільну роботу, а місцеві жителі відповіли, що вони хочуть лише роботи, а не благодійних грошей…»

Наразі компанія пані Суонг Лан наймає приблизно 30 жінок, які працюють повний робочий день у магазині, та близько 30 жінок, які безпосередньо залучені до роботи ремісничих селищ. У селі По Трач жінки переважно вирощують та плетуть осоку, тоді як у селах Кенг Ван та Конг Луонг вони присвятили себе ремеслу виготовлення конічних капелюхів. Ці три ремісничі селища є не лише виробничими майданчиками, а й громадами, де місцеві жителі виросли разом зі своїми ремеслами. Ці ремісники працюють разом з пані Лан протягом останніх п'яти років, їхня єдина турбота — стабільна зайнятість та річний дохід.

У більшості інших місцевостей, таких як Фу Єн та провінції дельти Меконгу, осока вирощується на кислому, засоленому ґрунті; тоді як у Хюе вона росте на чистих прісноводних болотах.

Працьовиті мешканці Хюе, які працюють під сонцем та витримують сувору погоду, роблять свій внесок у створення вишуканих виробів ручної роботи.

Пані Но, майстриня з ткацтва осоки в Хюе, розповіла, що зараз жінки в селі переважно тчуть вироби для компанії пані Сон Лан. Завдяки цьому багато сімей мають стабільне джерело доходу, достатнього для покриття витрат на проживання та відчуття безпеки у своєму ремеслі. Ремісники в селі зараз вправно виготовляють багато лінійок виробів, від подушок і капелюхів до модних кепок з тонких волокон осоки, і вони завжди зберігають і передають це ремесло своїм дітям та онукам…

Пані Суонг Лан поділилася своїми думками: Традиційні ремесла зникають не тому, що ремісники не люблять свою роботу, а тому, що їм не платять справедливої ​​вартості їхньої праці. Коли ремесло цінується, люди будуть прив’язані до нього з гордістю. Одна річ, яку легко помітити в розповіді пані Лан, це те, що вона не говорить про «персонал» чи обсяг виробництва; вона говорить про «людей» та «радість від заняття ремеслом».

Поряд зі своєю роботою, жінки, що працюють у магазинах, проходять офіційну підготовку з продажу, комунікації та маркетингу. Ті, хто живе в ремісничих селах, отримують наставництво від досвідчених майстрів, що покращує їхні навички… Саме цим пані Лан пишається найбільше, оскільки це поступово змінює світогляд майстрів. Вони більше не думають про себе як про просто майстрів базового ремесла, а радше як про збереження традиційної в'єтнамської професії.

Коли її продукція з осоки подорожувала міжнародними торговими ярмарками та потрапляла до іноземних туристів, вона привозила подяки та висловлювання вдячності від клієнтів і ділилася ними з кожним зі своїх працівників. Ця гордість поширювалася по всьому селу, тихо, але глибоко…

На весняному ярмарку 2026 року публіці були представлені привабливі дизайни сумок та конічних капелюхів.

«Надання продукту нового вигляду»

Як людина, яка любить традиційні візерунки, пані Суонг Лан завжди прагне поєднувати місцеві елементи та традиційні культурні аспекти у своїх виробах. На сільському тлі осоки зображено знайомі символи Хюе. Квіти лотоса, квіти абрикоса, орхідеї, хризантеми, бамбук; потім дракони, єдинороги, черепахи, фенікси; конічні капелюхи, ао дай (традиційний в'єтнамський одяг), рикші… намальовані та прикрашені акриловими фарбами, використовуючи теплі та яскраві кольори…

Народжена та вихована серед яскравої спадщини стародавньої столиці Хюе, вона природно успадкувала королівський дух. Історії імператорів та естетика династії Нгуєн пронизували її, немов підземний потік, глибоко вкорінені в її пам'яті та збережені на її сумочках та полицях капелюхів, перетворюючи спадщину на відчутні символи, які можна демонструвати на міжнародних торгових ярмарках, що є нескінченним джерелом творчого натхнення.

Люди у Фо Трач (Хюе) наполегливо покращують своє життя за допомогою ремесла плетіння з осоки.

Мешканці Хюе надзвичайно радіють, тримаючи в руках капелюх, зроблений з осоки.

«У минулому наші бабусі й дідусі робили капелюхи з пальмового листя, листя лотоса, стебел баньяна, тканини, шовку… Коли я вже робила сумки з баньяна, я подумала: чому б не нанести баньян на капелюхи? Але щоб зробити їх красивими, мені довелося переглянути ткацьку раму, кожна бамбукова смужка мала бути міцною, кожна нитка трави мала бути однорідною…», – розповіла пані Суонг Лан.

Раніше, під час дослідження ринку, вона помітила, що кілька компаній виготовляють капелюхи з осоки, але їхній продукції бракує вишуканості, якості та естетичної привабливості.

Керуючись цією рішучістю, бренд Maries вирушив у подорож, щоб підняти традиційний капелюх з осоки не лише як виріб ручної роботи, а й як сучасний дизайн. Для пані Суонг Лан кожен капелюх має справляти враження, стаючи трендом, яким пишаються в'єтнамці, і чимось, що іноземні туристи цінують і забирають додому як гарний сувенір, де в'єтнамські культурні символи тонко вплетені в кожен стібок.

Лан називає це «найскладнішим» продуктом, але також тим, яким вона найбільше пишається. Тому що конічний капелюх, символ жінок Хуе та в'єтнамських жінок, вже втілює грацію та працьовитість. Але для пані Суонг Лан та її колег він набуває ще одного значення: відродження традиційного ремесла в ритмі сучасної моди.

«Наші капелюхи зараз найкрасивіші на ринку, а також продаються за найвищою ціною. Клієнти люблять їх, щойно беруть до рук. Я ніколи не отримувала жодної скарги…», – поділилася пані Суонг Лан.

Були запущені вишукані продукти, натхненні образом коня.

Пані Хо Тхі Суонг Лан рада, що її «дітища» та «дітища» її колег були представлені багатьом міжнародним друзям.

Згадуючи час, проведений у пошуках традиційних сіл з виготовлення конічних капелюхів, пані Суонг Лан розповіла, що зіткнулася з багатьма труднощами, оскільки матеріал з осоки був досить товстим, а процес ткацтва складним, тому майже ніхто не брався за роботу. Вона зверталася до багатьох ремісників та традиційних ремісничих сіл, але безуспішно…

Поки вони шукали, пані Во Тхі Лан, яка на той час допомагала з хатніми справами в сім'ї, розповіла, що раніше багато років працювала майстринею конічних капелюхів. Однак, оскільки дохід від цієї професії був невисоким, їй довелося звільнитися: «Якщо ви ще не знайшли когось, хто б робив конічні капелюхи, дозвольте мені спробувати зробити це за вас», – сказала пані Во Тхі Лан.

Після того, як пані Лань спробувала свої сили, виріб для виготовлення капелюхів, який створила вона, виявився найгарнішим серед усіх дизайнів, з якими пані Суонг Лань раніше експериментувала. Відтоді пані Лань висловила бажання повністю перейти до ремесла виготовлення капелюхів.

Наразі пані Во Тхі Лан очолює відділ виготовлення конічних капелюхів у Марієсі. Більше того, вона також повернула це ремесло до свого рідного міста, навчивши йому багатьох людей. На сьогоднішній день у її селі сформувалася команда професійних майстрів конічних капелюхів, які виготовляють красиві та високоякісні вироби.

Конічні капелюхи та сумки, виготовлені з осоки, несуть на собі відбиток нашої національної культури та духу.

Якщо конічний капелюх є символом, то сумки – це твердження про адаптивність. У світі ремесел обмеження в дизайні часто прийнятні. Але бренд пані Лан може похвалитися 50-60 різними дизайнами. Щосезону кольори змінюються, і кожна колекція має різний дух. Поряд з цим, її «швидкість» – її здатність швидко адаптуватися до ринку – є перевагою, якою володіє не кожне традиційне ремісниче село.

«Ми орієнтуємося на модний сегмент. А моді потрібне щось нове, унікальне та трендове. Я стежу за міжнародними тенденціями, а потім впроваджую сучасні елементи в традиційні вироби… Наразі у нас є 50-60 різних дизайнів сумок. Кольори різноманітні та оновлюються відповідно до міжнародних модних тенденцій. Ми зберігаємо традиційний стиль, але він має залишатися актуальним та відповідати тенденціям», – наголосила пані Лан.

Коли на річці О Лау настає вечір, вітер з лагуни Там Джанг повіє пишні зелені поля осоки. У маленьких будинках Фо Трач ритмічний звук волокон осоки, що торкаються одне одного, такий же регулярний, як дихання, такий же яскравий, як життєва сила ремісничого села. З рук, які колись звикли лише до ткання килимків, стійких до повеней, сьогодні вони створюють сумки та капелюхи, які демонструються на міжнародних ярмарках. Через побоювання щодо зникнення старого ремесла жінки Хюе плетуть нову мрію.

Газета «Новини та етнічні групи» Хонг Фуонг

Джерело: https://baotintuc.vn/van-hoa/det-giac-mo-tu-co-bang-xu-hue-20260305093642744.htm