Краса високогір'я

Весна приходить, стукаючи у двері кожного регіону, кожного дому, кожної громади. Журналіст і поет Нгуєн Хонг Вінь ніби «мчить» з весною, нещодавно відвідавши Північну дельту, потім дельту Меконгу; з північного заходу він вирушив до портового міста Хайфон . І ось він прибуває на червоне базальтове плато, що переповнене кавою, каучуком та різноманітними зеленими овочами. «Вона» у вірші щасливо йде в поля, гірський «вітер» дме крізь її гладке чорне волосся, випадково зустрічаючи свого коханого, який відвідує спеціалізовану виробничу ділянку. Прекрасні спогади повертаються. Заповітні мрії тепер мають шанс «прорости», дозволяючи «йому» сміливо запитати: « Можливо, цієї весни...?» «Вона» мовчить, а «він» робить ще один крок: «Якщо ми їх не зберемо, вони впадуть!» Невинна, поетична історія кохання «загорнута» автором у романтичні образи: « Захід сонця заходить за гори / Рука в руках ми спускаємося з перевалу». Новий світанок настане для пари, яка плекала своє кохання наполегливою, хоч і важкою, але оптимістичною працею, бо знайшла сенс життя.