Проходячи крізь літо

Я поспішно підняла пелюстку фенікса, що впала, і моє серце раптом сповнилося ностальгією, і я не могла згадати, скільки разів я переживала сезон, коли квіти фенікса цвіли. Я згадала ті літа минулого, коли гілки фенікса починали багряніти на шкільному подвір'ї, моє серце тріпотіло, бо коли наставало літо, я поверталася до села своїх бабусі та дідуся і приєднувалася до старших братів і сестер, які бродили полями, шукаючи креветок та ловлячи рибу.

• Корисне літо — навчання та гра одночасно.
• Змістовне літо
• Корисне та безпечне літо

Рідне місто моїх бабусі й дідуся по материнській лінії розташоване на березі річки з двома чітко вираженими сезонами: дощовим і сухим. Солоність річкової води коливається залежно від пори року. Тутешні люди заробляють на життя, слідуючи за течією води; у сезон дощів вони вирощують рис , прісноводні креветки та рибу, а в сухий сезон — тигрових креветок і морських крабів. Звідти риба та креветки йдуть за водою в канали, канави та рисові поля, забезпечуючи джерело засобів до існування для людей і особливий подарунок від прибережного регіону для нас, дітей, коли настає літо.

Осушення каналу для лову риби.

Щороку на початку літа, без жодної попередньої домовленості, мої двоюрідні брати й сестри, діти мого дядька Туо, з нетерпінням чекали мого повернення. Щойно я приїжджав додому та вітався з бабусею, Бо, Ти та Лінь вели мене в поля встановлювати рибальські пастки. Бо вже підготував старий очерет, кілька метрів нейлонової волосіні та зв'язку гачків; вудки для швидкої риболовлі також були готові. Наживкою служили маленькі креветки, яких ми зібрали в каналі під палючим сонцем.

Чекаючи, поки риба клюне, хлопці також зайшли в канал на пошуки креветок. Креветки загрозливо розмахували своїми великими зеленими клешнями, клацаючи хвостами, але вони ніколи не вислизали з наших рук. Ми всі були у захваті, кричали від захоплення, що луною розносилося по всьому селу.

Провівши цілий день під палючим сонцем, а потім промокнувши під дощем у полях, ми з братами нарешті спіймали чимало змієголової риби та креветок . Більшу рибу ми принесли додому, щоб бабуся приготувала її на вечерю, а середню рибу та креветки ми зібрали на задньому дворі, щоб знайти солому для гриля. У кожного з нас було завдання: одні рубали дерева, щоб нанизати рибу на шампур, інші несли солому, а деякі йшли шукати вогонь, щоб розпалити...

Він збирає солому, щоб приготувати креветки на грилі.

Креветки готуються швидше за рибу, тому ми розділилися на групи, щоб приготувати їх на грилі. Як тільки соломина обвуглилася, креветки стали яскраво-червоними. За допомогою очерету ми обережно вийняли їх з ще гарячої соломинки та поклали на бананове листя. Солодкість м’яса креветок, насичений смак ікри та гостра сіль чилі в поєднанні з ароматним ароматом створили неймовірно привабливу страву.

Чекаючи, поки приготується риба, ми з братами грали в хованки на копиці сіна, наші суперечки та сміх луною розносилися сільською місцевістю.

Бо взяв бамбукову паличку завбільшки з великий палець, нанизав на шампур пухкеньку змієголову рибу від рота до хвоста, встромив її в землю та накрив соломою. Солома загорілася та яскраво загорілася. Чекаючи, поки риба приготується, ми з братами грали в хованки в купі соломи. Тай відповідав за догляд за вогнем, час від часу додаючи соломи. Коли солома згоріла, вона оголила рибу, перевернуту догори дном, з почорнілими тілами, що випромінювали чудовий аромат.

Після того, як риба була ретельно приготовлена, пан Ти взяв трохи соломи та обережно зішкріб підгорілі частини. Потім він поклав рибу на банановий листок, розрізавши його вздовж хребта від голови до хвоста, щоб відкрити білу, паруючу, ароматну м’якоть. Уся група перестала гратися, зібралася навколо та простягнула руку, щоб схопити та відламати шматочки. Риб’яче м’ясо було неймовірно солодким, і коли ми вмочили його в миску з гострою сіллю чилі, усі хапали ротом повітря. Їхній сміх лунав луною, спогад, який назавжди залишиться в дитинстві цих дітей з прибережного регіону, їхні тіла були мокрими від води, але їхні посмішки все ще були теплими та заспокійливими, як палаюча солома.

Ароматна та солодка смажена риба-змеєголовка, приготована на соломі.

Серпень минув, настав вересень, цикади вже не цвірінькають у листі, старе полум'яне дерево перед будинком повне молодого листя, літо щойно минає, але залишаються прекрасні спогади, що викликають почуття ностальгії та туги щоразу, коли згадуєш їх. Діти також відклали свої дні роботи під сонцем і дощем з друзями в полі, їхні ясні очі все ще сповнені жалю.

Бао Хан

Джерело: https://baocamau.vn/di-qua-mua-he-a34206.html