Це щедре місто відкрило своє серце, пропонуючи можливості, прихисток та виховуючи кожну людину своїм унікальним співчуттям і добротою. Незалежно від того, звідки вони родом, всі вони певною мірою виросли з містом, отримавши тут частинку своєї молодості, віру, шанс на краще життя і, перш за все, відчуття приналежності. І тому, з любов’ю та вдячністю, кожна людина вирішує залишатися на зв’язку, робити свій внесок і віддавати найкраще місту, яке її підтримало.
- Пан Луу Нят Туан , віце-президент Кулінарної асоціації міста Хошимін:
Я ціную кожну можливість, яку мені пропонує місто.
Я народився та виріс у Хошиміні. Пропрацювавши майже 30 років у сфері розваг, кулінарії , туризму та послуг, я бачив зовсім інший Хошимін, коли настає ніч. Це особлива енергія, що випромінюється яскраво освітленими вулицями, гамірними та жвавими магазинами та ресторанами, жвавими зустрічами друзів та тисячами працьовитих людей, які не дають місту спати.
Для мене це частина ідентичності Сайгону – Хошиміна: завжди рухатися, завжди об’єднувати людей. Незважаючи на роботу в багатьох різних сферах, я завжди наполегливо прагнув до мети зробити свій внесок у створення більш захопливих вражень, щоб мешканці та туристи ще більше любили місто. Завдяки процесу створення та експлуатації різних моделей нічних розваг я зрозумів, що мешканцям і туристам потрібно більше простору для зустрічей, спілкування та зв’язків.
З цієї ідеї народився Asiana Food Town, підземний продуктовий ринок у підвалі парку 23-9. Бачачи натовпи місцевих та іноземних туристів, які зупиняються тут, щоб скуштувати в'єтнамську кухню, я розумію, що привабливість Хошиміна полягає не лише в його знакових пам'ятках, а й у здатності створювати нові враження. Саме ці враження спонукають туристів залишатися тут довше та повертатися частіше.
Понад усе, я пишаюся толерантністю, відкритістю та щедрістю Хошиміна. Це місто виховало мене, дало мені можливості для побудови кар'єри та було таким же щедрим до мене, як і до багатьох інших, хто обирав, обирає і оберуть це місце своїм домом. Так багато людей з усієї країни зібралися тут, щоб навчатися, працювати, будувати своє майбутнє та робити свій внесок у життєздатність цього улюбленого міста.
- Пані Фан Тху Ханг , Працівники Міжнародного акціонерного товариства Фонг Фу:
Завжди вдячний місту
У 17 років я покинув Дак Лак і переїхав до Хошиміна, щоб працювати робітником на фабриці. Місто забезпечило мене стабільною роботою, щоб я міг забезпечувати себе, оплачувати навчання моїх молодших братів і сестер і допомагати батькам вдома протягом багатьох років. Усі радощі, печалі, кохання та поворотні моменти в моєму житті пов'язані з цим містом.
Мабуть, ніхто ніколи не забуде час, коли спалахнула пандемія Covid-19. Це був час стількох втрат і труднощів, особливо коли так багато робітників покинули місто, щоб повернутися до рідних міст. Я пам'ятаю страждання моєї матері, але вона все ж вирішила залишитися в місті, хоча й не знала, що принесе завтрашній день. Ми з братом і сестрою місяцями їли, спали та працювали разом на заводі, дотримуючись плану «три в одному». Потім пандемія минула. Що залишилося в мені, так це людський зв'язок – це найважливіша причина, чому я прив'язаний до цього місця.
Це місто дало мені та моїм сестрам можливість побудувати кар'єру, заробити на життя та вийти у ширший світ. У найважчі часи я завжди отримувала підтримку та допомогу від колег, компанії та сусідів. Яким би складним не було життя зараз, я завжди вдячна цьому всепрощаючому місту.
- Герой Праці Хоанг Дук Тхао Голова ради директорів та генеральний директор В'єтнамської акціонерної компанії з питань науки та технологій (BUSADCO):
Пишаюся тим, що пов'язаний із землею, названою на Його честь.
Я народився у фермерській родині в Північній дельті, потім навчався у Школі підготовки технічних робітників Міністерства будівництва в Тхай Нгуєні. У 1979 році мене перевели на південь для участі в будівництві цементного заводу Ха Тьєн, після чого я продовжив навчання та роботу в Хошиміні та до сьогодні пов'язаний з цією землею.
Я маю особливу прихильність до цього міста, де живуть динамічні та креативні люди, які завжди перебувають на передовій економічного, соціального та науково-технологічного розвитку. Зокрема, місто має багато поколінь лідерів, які сміють мислити, сміють діяти та сміють брати на себе відповідальність за спільне благо. Саме ці основи та цінності мотивують мене залишатися тут.
Хошимін не є моїм місцем народження, але воно стало свідком мого зростання та кар'єрного розвитку. Місто також мотивувало мене прагнути до своєї мети – застосовувати науку та технології для вирішення багатьох проблем міського управління. До 2000 року у Вунгтау щоразу, коли йшов дощ, дороги перетворювалися на річки; дощова вода та стічні води стікали безпосередньо в море, впливаючи на навколишнє середовище та туристичні пляжі.
Виходячи з цієї реальності, ми поступово досліджували та робили свій внесок у планування та будівництво замкнутої дренажної системи. Вода подається через систему регулюючих озер та основних дренажних трубопроводів, перш ніж потрапити в море. Поступово формувалася централізована система збору та очищення стічних вод, що сприяло зменшенню повеней та покращенню міського середовища. Виходячи з цих початкових проблем, я та мої колеги продовжили дослідження та розробку багатьох наукових і технологічних продуктів для вирішення міських проблем.
У свої 66 років я все ще хочу продовжувати свою діяльність у місті. Як науковець, нагороджений премією Хо Ши Міна, я ще більше пишаюся тим, що виріс, жив і зробив свій внесок у розвиток цієї землі, названої на його честь.
- Почесний вчитель Нгуєн Тхі Тху Туй , директор дитячого садка Хуонг Сен (район Там Тханг, місто Хошимін):
Понад 40 років плекання талантів на нашій батьківщині.
У 1985 році, після закінчення коледжу підготовки вчителів дошкільних закладів, я почав працювати у філії дитячого садка «Чау Тхань», який зараз розташований у районі Вунгтау. Я розпочав цю професію у віці 18 років, маючи багато невизначеності. Під час перших кількох уроків я так нервував, що мої руки та ноги замерзли, і я навіть забув про свій урок.
Але щоразу, коли я помилявся, я казав собі, що маю докладати більше зусиль. Я старанно спостерігав за уроками своїх колег протягом 15 уроків щосеместру, щоб вчитися на їхньому досвіді. Щомісяця я реєструвався, щоб добре провести один урок, а потім запрошував адміністрацію школи спостерігати за іншим уроком для отримання відгуків. Підтримка від керівництва, колег та невинних очей учнів дала мені сили подолати початкові труднощі та залишатися відданим цій професії до сьогодні...
Протягом багатьох років ця земля та її люди мовчки плекали та підтримували мене, перетворюючи мене з молодого вчителя на Видатного Вчителя, з людини, яка безпосередньо піклується про дітей та навчає їх, на адміністратора освіти. Озираючись на останні 40 років, я найбільше пишаюся не нагородами чи званнями, а тим, що я жив і повністю присвятив себе професії, яку люблю, на своїй батьківщині.
Хошимін вступає в новий етап розвитку. Я вважаю, що дошкільна освіта повинна зазнати значних інновацій, щоб відповідати вимогам часу. Разом з педагогічним колективом я прагну створити безпечне, щасливе та орієнтоване на дитину освітнє середовище; покращити експериментальну діяльність, розвинути життєві навички та сприяти творчості та самонавчанню дітей з раннього віку.
Я вірю, що сьогоднішнє молоде покоління буде виховуватися як корисні громадяни, які сприятимуть перетворенню Хошиміна на дедалі цивілізованіше, сучасніше та місто зі сталим розвитком.
- Актор Хуа Вей Вен:
Місце, яке плекало мою пристрасть і формувало мій шлях зростання.
Я народився та виріс у Хошиміні, своє дитинство я провів, беручи участь у заходах у Дитячому будинку 5-го округу (колишньому), а пізніше став долучений до Міського молодіжного культурного центру. Той період допоміг мені розвинути любов до мистецтва, відточити життєві навички та збагатити моє духовне життя. Моя любов до міста виховувалась із дитячих спогадів та юнацьких років, поступово формуючи мене з віком.
Озираючись на минулі роки, я завжди вдячний місту за турботу про молоде покоління, створення здорових культурних просторів, де ми можемо навчатися, гратися, досліджувати свої здібності та плекати свої мрії.
Для мене театр Хоа Бінь, Міський театр та інші сцени, великі й малі, є невід'ємною частиною мого життя. Це місця, де я відточувала свої навички та втілювала свої палкі мрії в молодості; де я навчалася своїй справі, дозрівала та поступово утверджувалася на своєму мистецькому шляху. Якби я не виросла в місті, мені було б дуже важко здійснити свою мрію стати акторкою, якою я є сьогодні.
Як головний кіноцентр В'єтнаму, Хошимін завжди створює багато можливостей для молоді реалізувати свою пристрасть до мистецтва. Місто не лише надає кар'єрні можливості, але й пропонує позитивну енергію, відкритий дух та підтримку, щоб допомогти мені наполегливо йти обраним мною шляхом.
Я завжди прагнутиму робити все можливе у своїй роботі, поширюючи позитивні цінності через свої творіння та громадську діяльність. Я сподіваюся, що місто продовжуватиме розвиватися та модернізуватися, зберігаючи притаманну йому доброту та ввічливість; стаючи ще більш комфортним для життя, оскільки всі працюють разом з відповідальністю та любов'ю до цієї землі.
Джерело: https://www.sggp.org.vn/lon-len-o-thanh-pho-mang-ten-bac-post860382.html
