Занепокоєння щодо «невідповідності»
Село Тхуонг Мінь, розташоване в комуні Мінь Куанг, — це край первозданних та величних гірських пейзажів у високогір'ї провінції Туен Куанг. В останні роки воно поступово трансформується з розвитком громадського туризму .
Однак, цей розвиток також створює значні труднощі у збереженні етнічної культурної ідентичності. Покриття мобільного зв'язку широко поширене по всіх селах, а інтернет проник у кожен дім, приносячи з собою нові культурні впливи. Діти ростуть в цифрову епоху, знайомі з популярними піснями онлайн, а мова кінь поступово стає основною мовою спілкування, замінюючи мову па тхан.
Вчитель Фан Ван Труонг «стоїть перед класом», щоб навчити учнів мови Па Тхен – фото: Тхань Тунг
- Ти завтра йдеш до школи?
- Nứ pu ny ạ sị nhi thớ sý đẹ (Я вже їв рис!).
Ситуація «старий питає курку, онук відповідає качкою», описана вище, досить поширена між двома поколіннями в Тхуонг Міні. Часто літні люди воліють спілкуватися мовою Па Тхен, тоді як молодше покоління розуміє лише уривки; деякі онуки навіть не знають, як нею розмовляти. Ця «невідповідність» спричиняє головні болі та безсонні ночі у літніх людей.
Фан Ван Чионг добре це розумів. Як секретар молодіжної спілки села та рідкісна перлина села, випускник педагогічного факультету Університету Тан Трао, він вважав своїм обов'язком зробити щось, щоб етнічна мова була відома більшій кількості молодих людей.
Отже, день за днем він зустрічався з людьми похилого віку, спілкувався з ними та ретельно переписував кожне слово, сподіваючись створити документ, який би зберіг їхню етнічну мову. Він присвятив себе цій ідеї багато років, але найбільше його засмучував занепад давньої писемності Па Тхан. Під час переписування мови Па Тхан йому все ще доводилося використовувати стандартний в'єтнамський алфавіт, переписуючи його відповідно до вимови. Наприклад: «Tơ pa» (дерево), «no ý» (їсти рис), «o ó» (пити воду)...
Багато народу Па Тхан вимовляють слова з різною інтонацією та хрипкими інтонаціями, що робить їх дуже важкими для запису. Він сказав, що мову потрібно передавати усно; лише через безпосереднє навчання можна по-справжньому зрозуміти, запам'ятати та застосувати її. Якщо просто записувати речі, не навчаючись, не читаючи чи не практикуючись, то книги та нотатки просто збиратимуть пил у коробці.
Потім, несподівана радість прийшла, коли місцева влада вирішила відродити культуру Па Тхань, зокрема, відкривши заняття з народної пісні. «Як риба, що знаходить воду», – його давня мрія нарешті здійснилася, і Труонг зголосився навчати селян народним пісням.
Пам'ятайте "пу кво"
«Pú quơ» – це перше слово, якого молодий учитель Фан Ван Чионг навчив своїх учнів. Мовою па тен «pú quơ» означає предок або походження.
Він пояснив, що народ Па Тхан повинен пам'ятати своє «пукуо» (коріння предків), так само як лісові птахи ніколи не забувають повернутися до своїх гнізд після пошуку їжі, а лісове листя завжди опадає до коріння через роки. Пам'ять про своїх предків та походження є важливою для зростання та дорослішання; навіть після смерті «дух» все одно буде розпізнаний предками, що запобігатиме його втраті.
У класі навчаються люди різного віку, наймолодшому 6 років, а найстаршому 60. Пан Труонг сказав, що кожна людина приходить сюди з різних причин. Діти щиро приходять вивчити мову, тоді як старші люди приходять повторити пройдене або просто послухати та підтримати молодь, яка любить свою етнічну спадщину. Це заохочує його старатися ще більше.
Уроки вчителя дуже легко зрозуміти. Його пояснення та аналогії дуже зрозумілі, тому багатьом людям подобається навчатися у нього. Хунг К'єу Ань поділився: «На заняттях вчителя Чуонга є повторення попередніх уроків та домашні завдання. Ми навчаємося та практикуємося одночасно, тому всі добре засвоюємо матеріал».
План уроку, складений паном Труонгом, містить загалом 30 уроків. Уроки поступово подаються від легких до складних, починаючи з привітань, запрошення людей їсти та пропонування напоїв, а потім поступово переходять до довших та складніших діалогів.
Все було добре структуровано, науково та легко запам'ятовується. Хунг Тхі Май чудово це пам'ятав: «Урок 1 про вітання, урок 2 про запитання про здоров'я людини, урок 3 про запрошення когось поїсти чи випити... Я думаю, що наша етнічна мова зовсім не складна; з наполегливою працею та старанністю її можна вивчити одразу».
За словами пані Хунг Тхі Там, її онук повертається додому зі школи і одразу починає розмовляти з бабусею та дідусем, а також батьками мовою па тхен. Іноді вся родина вчить одне одного, як говорити та вимовляти ці слова. Це так весело!
Після більш ніж місяця роботи клас пана Чуонга досяг численних успіхів. Спостерігати за тим, як молодь розмовляє своєю етнічною мовою, сповнює його величезною радістю та щастям. Навіть після закінчення заняття він завжди користується кожною можливістю, щоб «посіяти» зерна своєї етнічної мови у своїх юних учнях.
Вчитель поділився: «Щоб викладати мову, не потрібно стояти на подіумі; потрібно просто практикуватися, коли є така можливість. Від зібрань на схилах пагорбів, спортивних заходів, культурних подій до зустрічей молодіжної спілки, я використовую кожну можливість, щоб поговорити з ними та допомогти їм розмовляти мовою Па Тхан».
Відомий своєю глибокою прихильністю до рідного міста Тхуонг Мінь, Труонг користується довірою та обирається секретарем Молодіжної спілки протягом останніх 10 років. Він активно бере участь у вивченні народних пісень Па Тхен, виступає з членами художнього гурту села Тхуонг Мінь під час свят та вітає туристів.
Труонг сказав, що він завжди пишався і відчував щастя бути людиною Па Тхен, народженою в Тхуонгміні, землі з унікальними та загадковими культурними особливостями. Кожна людина має свій власний спосіб зробити внесок у розбудову своєї батьківщини, і він продовжуватиме свою подорож збереження та захисту своєї етнічної ідентичності з серцем, сповненим відповідальності.
Джерело: https://thanhnien.vn/miet-mai-giu-tieng-pa-then-185250706181253817.htm
Коментар (0)