У комуні Нгіа Донг сонце кидає золоте сяйво на кукурудзяні поля на заході Нге Ан . Серед спокою цього гірського села чути звуки дітей, які вчаться співати. Не жваві мелодії, а прості народні пісні: «У Нге Ан, нашій батьківщині, п'ять років сонця і десять років дощу/Штормів і палючого вітру Лао...» У маленькому дворі родини пані Тран Туї Нга десятки дітей сидять навколо заслуженого митця Нго Міня, слідуючи кожному ритму пісні.
У віддалених сільських районах народна пісенна спадщина Нгхе Тінь відроджується в подиху чесних фермерів та наступних поколінь. Відбувається наполегливе продовження, починаючи зі звичних подвір’їв їхніх домівок.
Будинок мудрості Туї Нга
Дивлячись на дітей, захоплених читанням книг, літні люди в Гамлеті 6, комуна Нгіа Донг, часто згадують подорож пані Тран Тхуй Нга. Перш ніж стати «Будинком мудрості», яким вона є сьогодні, бібліотека, спочатку невеликий простір площею близько 15 квадратних метрів, була заснована пані Нга у 2004 році. Протягом багатьох років у цій маленькій кімнаті багато молодих людей знаходили натхнення для прекрасного життя та віру в навчання, досягнення успіху в університеті та створення стабільної кар’єри. Пані Нга, засновниця, незважаючи на свою фізичну ваду, використала свою силу волі, щоб перетворити сторінки книг на крила для незліченних молодих мрій у цій бідній сільській місцевості. «Я вірю, що якщо я працюватиму з серцем заради громади, усі об’єднаються. Кожен з нас — жива книга, яка продовжує писати своє життя з добротою», — поділилася пані Нга.
Пані Фан Тху, щотижнева бібліотекарка, завжди турбується про те, як зробити читання радісним досвідом. Вона сказала: «Щоб забезпечити безперебійне, організоване та ефективне видання та повернення книг, а також читання й отримання подарунків, окрім головного бібліотекаря, є волонтери, які допомагають читачам вибирати відповідні книги, розміщувати місця, вести облік та роздавати подарунки». Книги тут ретельно відібрані та різноманітні за жанрами, щоб викликати інтерес у всіх вікових групах. Після кожного читання дітям пропонують записати свої враження у формі для обміну думками та отримати невеликі підбадьорливі подарунки.
Останнім часом Нга навчається далеко в Лам Донгу . Підтримка діяльності в Будинку мудрості залежить від пані Нгуєн Тхі Ві - директорки дитячого садка комуни Нгіа Донг - та правління Будинку мудрості Туї Нга. Пані Ві поділилася, що відданість Нги зворушила її: «Нга зазнала багатьох труднощів, але вона живе дуже позитивно. Я хочу супроводжувати її, щоб діти завжди мали здоровий простір та безперервний потік знань у цій галузі». Ентузіазм класу також походить від дрібниць; наприклад, на кожному занятті пані Ві готує цукерки, тістечка або маленькі книжки, щоб винагородити дітей, які впевнено висловлюються.
Наполегливі зусилля окупилися, коли бібліотека приєдналася до мережі «Дім мудрості», ставши справжнім простором для навчання громади. Прямо в сільській місцевості Нге Ан діти в Нгіа Донг безкоштовно вивчають англійську мову онлайн разом з волонтерами, які є іноземними студентами в США. Екрани комп’ютерів відкриваються, долаючи регіональні розбіжності. Не зупиняючись на цьому, з’явилися й інші громадські проекти, такі як «Живі книги», спрямовані на об’єднання людей, де батьки, діти, друзі, вчителі та учні вимикають свої телефони та проводять час, слухаючи та ділячись один з одним. Примітно, що проект «Нео Хон Ві Зям» – урок з народних пісень Нге Ан – розпочався 28 грудня 2025 року прямо на подвір’ї пані Нги, де її родина охоче підтримує її, щоб кожні вихідні десятки дітей могли приходити вивчати народні пісні.
Пісня пробуджує любов до рідного краю.
Ідея проєкту «Neo hồn ví, giặm» виникла під час поїздки до Хюе пані Нга та її близької подруги Лам Ца. Спостерігаючи за тим, як ремісники передають народні пісні Хюе маленьким дітям, пані Ца розмірковувала: «Наші народні пісні такі цінні, проте діти поступово втрачають з ними звички. Ми хочемо зробити щось, щоб діти в Нгіа Донг не забули пісні та мелодії своїх предків».
Прагнення молоді зустрілися з довічним прагненням заслуженого ремісника Нго Міня. Пан Мінь, людина простої природи, визнає, що він не красномовний оратор, але коли співає, то вкладає всю свою душу в кожну просту народну пісню. Раніше він намагався відкрити заняття, але лише на кілька літніх місяців. Пан Мінь зізнався: «Сучасна молодь, якщо її не навчати, не може навчитися співати та розуміти суть народних пісень Нге Тінь. Ось чому я присвячую свій час саме цій передачі». Його секрет — ніжне, турботливе та терпляче керівництво. Ремісник поділився: «Теорія має бути легкою для розуміння, доступною та захопливою. Практика має бути виразною, передавати емоції контексту та тексту пісень. Наші бабусі й дідусі колись співали народні пісні разом, коли орали та садили... Я пояснюю та направляю їх, як відтворювати ці сцени, а потім співаю як зразок, щоб молодь все більше захоплювалася».
Відданість пана Міня та учасників проєкту, які працювали без оплати та долали свої особисті щільні графіки, щоб підтримувати клас, дала результати. Трохи більше ніж за місяць охочі, подолавши початкову сором’язливість, приєдналися до співу разом зі своїми друзями. Навіть пані Нгуєн Тхі Ту Хыонг та її дочка Дуонг Туе Лам щонеділі долають 20 км, щоб відвідувати урок співу. Пані Ту Хыонг, яка нині є постійним заступником секретаря партійного комітету комуни Нгіа Донг і також є матір’ю, позитивно оцінила цю модель: «Це дуже практична форма культурної діяльності громади, що поєднує культуру читання та традиційні народні пісні. Прості мелодії допомагають дітям навчитися любити свою батьківщину та жити більш співчутливо».
Народні пісні Ві та Зям – це унікальна культурна краса нашої батьківщини, що уособлює саму душу нашого села... Ми хочемо, щоб діти були закріплені в цьому царстві спогадів – де прості речі мовчки плекали їхні душі, поки вони росли.
Всього після 5-6 групових занять кількість учнів поступово зросла до 60, і проект навіть почав виявляти потенційні «таланти» для поглибленого навчання. Яскравим прикладом є Хань Нгок, яскрава, старанна віце-президентка класу з проникливим голосом. Нгок не лише швидко запам’ятовує тексти пісень та мелодії, але й надихає своїх однокласників на кожному занятті. Хань Нгок поділилася: «Мені дуже подобаються післяобідні години, проведені за навчанням співу з друзями. Відчуття таке, ніби я слухаю, як моя бабуся розповідає історії про наше рідне місто. Я хочу співати краще, щоб співати для своїх бабусі й дідуся та поширювати пісні моєї батьківщини далеко за кордоном».
Пані Нга поділилася: «Народні пісні про Ві та Зям – це унікальна культурна краса нашої батьківщини, що уособлює душу нашого рідного міста... Ми хочемо, щоб діти були закріплені в царстві спогадів, де прості речі мовчки плекали їхні душі, поки вони росли». Вона вважає, що народні пісні – це шлях до пробудження любові до батьківщини та натхнення бажання зв’язатися зі своїм корінням. Незважаючи на те, що вона навчається далеко, пані Нга все ще тісно співпрацює з правлінням, щоб забезпечити прогрес проекту. В останні дні перед місячним Новим роком пан Мінь, пані Ві та члени клубу народної пісні «Нгіа Донг Ві та Зям» перевели клас до нового, змістовного простору – Дінь Сен, 100-річного комунального будинку. Тут діти піднесли пахощі на згадку про святого покровителя села, героїв і мучеників; вони слухали, як старійшини села Ланг Сен співають народні пісні про Ві та Зям; грали в народні ігри... Пан Мінь підтвердив: Поєднання культури читання та культури народного співу – це змістовний підхід. Крім того, інтеграція заходів про походження та традиційних ігор у супутні заходи сприяє різноманітності проектів «Будинку мудрості» Туї Нги та допомагає дітям легше отримати доступ до народної культури, тим самим сприяючи любові до батьківщини та заохочуючи їх до гарного навчання.
Джерело: https://nhandan.vn/neo-hon-vi-giam-post941965.html
Коментар (0)