В'єтнамські культурні ткачі

Традиційний в’єтнамський одяг áo nhật bình, культові п’єси минулої епохи, такі як San Hậu, Sân khấu về khuya, Lá sầu riêng, áo dài та конічні капелюхи... є нескінченними джерелами натхнення для Linh Lương і Đào Minh Tú. Серія картин «100 ниток В’єтнаму».

Сан Хау та барабан Ме Лінь

Ця колекція картин відображає 100 особистих вражень від в'єтнамської культури.

Починаючи з саморефлексії щодо власного розуміння культури рідної країни під час навчання за кордоном, художниця Лінь Луонг разом зі своїм учнем Дао Мінь Ту вирішила реалізувати ілюстраційний проєкт « 100 ниток В'єтнаму» з бажанням дослідити та вдосконалити свої знання й поширити в'єтнамські культурні цінності серед більшої кількості людей.

Що я знаю про в'єтнамську культуру?

У спілкуванні з іноземними друзями, розповідаючи про В'єтнам, Лінь Луонг інстинктивно згадує ао дай (традиційний в'єтнамський одяг), конічний капелюх, кухню , пейзажі або навіть мистецтво водного лялькового театру.

«Я зрозуміла, що насправді ще не так багато знаю про культуру своєї країни, бо є так багато інших чудових речей, якими мені потрібно поділитися та поширювати. Тож я вирішила почати дослідження та мозковий штурм ідей для кожної картини минулого серпня».

«100 ниток В'єтнаму» вирішує виражати себе через особисті враження.

Для Лінь Луонга розпис на папері для обітниці — це спогад з дитинства: «Кожного свята Тет дітям зазвичай доручали спалювати папір для обітниці та пахощі, тому мене вражає колір і рух полум’я від цього».

Або, наприклад, картина «Дан Дей» (різновид в'єтнамського струнного інструменту) — це відбиток суто в'єтнамського музичного інструменту, про який Лінь дізнався лише завдяки цьому проєкту. Картина «Дойські палички» (пара паличок для їжі) зображує відображення маленьких дітей, коли вони починають вчитися їсти паличками.

«Для картини Ао Дай я намалювала дві невидимі сукні Ао Дай, щоб, якщо мої іноземні друзі запитають, я могла сказати, що коли ви приїдете до В'єтнаму, ви побачите Ао Дай скрізь, куди б ви не пішли, тому я не включила їх до картини», – сказала Лінь.

Обираючи створити серію картин, заснованих на особистих враженнях, Лінь сподівається поділитися власним досвідом та думками про культуру.

За його словами, такий підхід надає картинам унікального характеру, водночас створюючи більше викликів для художника: «У картині «То Хе» замість того, щоб просто зображати знайомі фігури «То Хе», я зосередився на демонстрації рук ремісників. Тому що з дитинства я пам’ятаю, як бачив руки ремісників, які рухалися так спритно, ніби вони танцювали».

Дан Де (тип в'єтнамського струнного інструменту) та почорніння зубів

Розповідь культурних історій через мистецькі проекти.

У виставці «100 ниток В'єтнаму» представлено 10 картин, присвячених типовим п'єсам південного в'єтнамського театру, таким як «Сан Хау», «Нічний театр», «Лист дуріана», «Півжиття ароматів і пудри» ...

Лінь базував свою роботу на дослідженнях, які він зібрав під час створення книги на цю тему. Він також черпав натхнення з програми «Драма та мистецтво», зокрема з цитати митців: «Цікаво, чи хтось пам’ятатиме старших митців у майбутньому...»

Ао Дай та Да Ко Хоай Ланг

«Раніше я витратив майже чотири роки на дослідження, ілюстрації та публікацію книги про водний ляльковий театр. Тільки після завершення книги я зрозумів, що саме стільки часу потрібно для того, щоб відносно ретельно дослідити та проілюструвати водний ляльковий театр. То як же художник може створити щось на тему в'єтнамської культури лише за один-два тижні?»

«Ця думка допомогла мені усвідомити, що створення ресурсів та системи знань через мої мистецькі проекти — це найбільший внесок, який я можу зробити у в’єтнамську культуру», — пояснив Лінь.

Посилання на вихідні матеріали також допомагає митцям знайти баланс між креативністю та інформаційною точністю.

«Наприклад, для картини «Ао Нят Бінь», після дослідження та з’ясування того, що кожен візерунок на халаті представляє певний ранг або персонаж, мені довелося скоригувати візерунки на халаті, і водночас зазначити у вступі до картини, що це гарантувало, що вона не буде схожа на жодного конкретного персонажа, зберігаючи при цьому художню концепцію».

Пізня нічна сцена та листя дуріана

Йому та паличкам для їжі

Паперові пожертви та традиційні в'єтнамські халати

Вірш про сідло та період напіврозпаду аромату й пудри.

Лінь Луонг — художник-фрілансер із Сайгону, який опублікував книгу « Розповіді історій на воді », у якій розповідається про шлях знайомства в'єтнамського народу з водним ляльковим театром протягом останніх майже 1000 років. Він також є співзасновником проєкту «Від вуха до ока» — новаторського проєкту, що допомагає людям з вадами зору дивитися вистави наживо на сцені.

Лінь сказав, що планує провести виставку та видати двомовну книгу для проєкту «100 ниток В’єтнаму» : «Моя довгострокова мета — перетворити цю книгу на мобільний додаток. Виходячи з мого першого досвіду роботи з проєктом, я хочу надати іноземним студентам максимально зручний додаток, щоб вони могли познайомити своїх іноземних друзів з культурою країни».

Хо Лам

Джерело: https://tuoitre.vn/nhung-nguoi-det-van-hoa-viet-20250821092836292.htm