Вдень 10 грудня тисячі біженців пройшли маршем вулицями поблизу залізничного вокзалу Монпарнас на півдні Парижа на знак протесту проти нового закону про імміграцію, який скасовує державну підтримку охорони здоров'я для нелегальних іммігрантів, які перебувають у Франції понад 3 місяці.
Ахмада Сібі, малійський мігрант, виступає проти плану імміграційної реформи Франції. Фото: DW
Учасники маршу тримали плакати, на яких висловлювали свою незгоду із «законом Дармані», названим на честь міністра внутрішніх справ Франції. Інші читали: «Імміграція — не проблема, а расизм».
Лідер групи, Ахмада Сібі (33 роки, малієць), перебуває у Франції майже 5 років. Користуючись прогалинами в законодавстві, Сібі використовував документи інших людей, щоб працювати прибиральницею, покоївкою, а нещодавно й посудомийницею.
«Більшість нелегальних іммігрантів використовують цей метод, але це означає, що ми сплачуємо внески до соціального страхування та податки, не користуючись такими послугами, як звичайна державна медична допомога, як громадяни Франції», – сказав Сібі.
Сібі додав, що такі іммігранти, як він, виконують усі найскладніші роботи, від роботи на будівельних майданчиках, зокрема на Олімпійських іграх у Парижі наступного літа, до роботи в ресторанах та прибирання орендованих будинків.
Сібі та інші мігранти на протесті в Парижі проти плану реформи міграційної політики. Фото: DW
Проект закону обговорюватиметься в Національних зборах , нижній палаті Франції, починаючи з 11 грудня, і може набути чинності на початку наступного року.
Новий закон про імміграцію може посилити надання притулку, скоротивши процедури та терміни розгляду заяв про надання притулку, що дозволить швидше депортувати шукачів притулку, яким було відмовлено, без очікування апеляцій. Водночас законопроект ускладнить та обмежить возз'єднання сімей та медичну допомогу для мігрантів.
Раніше вважалися недоторканними випадками, такими як ті, хто прибув до Франції до 13 років або прожив у Франції понад 20 років, можуть мати анульований дозвіл на проживання та бути депортованими, якщо вони перебувають у «чорному списку» французьких силових структур.
Ось чому Сібі та інші об'єдналися, щоб виступити проти законопроекту, який, за словами французького уряду , є компромісом, що включає заходи лівого та правого крила.
Раніше Франція планувала видавати грін-карти на один рік людям, які працюють у секторах з дефіцитом робочої сили. Але тепер рішення щодо річних дозволів приймає місцева влада.
Міністр внутрішніх справ Франції Дарманен. Фото: AFP
Французький уряд запровадив закон значною мірою як запобіжний захід від неконтрольованої імміграції та тероризму після нещодавнього терористичного нападу російського іммігранта на вчительку французької мови Домінік Бернар у північному місті Аррас. Однак мігранти, біженці та благодійні групи побоюються, що нові правила можуть посилити стигму та дискримінацію.
На тлі суперечок щодо нового законопроекту про імміграцію, Алексіс Ізард, депутат від партії «Відродження» від регіону Ессонн на південь від Парижа, заявив, що остаточний законопроект буде більш збалансованим.
«Нам потрібно депортувати близько 4000 нелегальних іммігрантів, які скоїли злочини, щороку, і це можна зробити за допомогою цього нового закону», – сказав він, додавши, що після змін процес депортації триватиме один рік замість двох.
Ален Фонтен, власник ресторану Le Mesturet у центрі Парижа та голова Французької асоціації рестораторів, висловив сподівання, що спочатку запланована річна грін-карта буде перевидана та навіть продовжена.
«Бари та ресторани не змогли б працювати без 25 відсотків нашої робочої сили, яка була б іноземцями», – сказав Фонтейн, який вважає близько 12 з його 27 працівників іноземними громадянами.
Тисячі мігрантів щороку перетинають Середземне море в надії на краще життя в Європі. Фото: AP
«Ми сподіваємося, що уряд зможе легалізувати нас усіх, щоб ми могли вільно обирати роботу, яку хочемо», – сказав Ахмада Сібі.
Потім Сібі переглянув свої фотографії п'ятирічної давності, коли він прибув до Іспанії з Марокко на невеликому надувному човні. Він описав майже денну переправу як «найважчий момент у своєму житті», бо всі на борту ледь не загинули.
«Як тільки ти це переживеш, ти не здаєшся. Я рішуче налаштована боротися за краще майбутнє», – сказала Сібі.
Хоай Фуонг (за даними DW)
Джерело
Коментар (0)