10 грудня вдень тисячі біженців пройшли маршем вулицями поблизу залізничного вокзалу Монпарнас на півдні Парижа на знак протесту проти нового законопроекту про імміграцію, який скасовує державну підтримку охорони здоров'я для іммігрантів без документів, які перебувають у Франції понад три місяці.
Ахмада Сібі, малійський мігрант, виступив проти планів імміграційної реформи Франції. Фото: DW
Учасники маршу тримали плакати, на яких висловлювали свою незгоду із «законом Дарманена», названим на честь міністра внутрішніх справ Франції. На інших плакатах було написано: «Імміграція — це не проблема, а проблема расизму».
Групу з гучномовцем очолює Ахмада Сібі (33 роки, з Малі), який прожив у Франції майже 5 років. Скориставшись прогалинами в законодавстві, Сібі використовував документи інших людей, щоб працювати прибиральницею, домогосподаркою, а нещодавно й посудомийницею.
«Більшість нелегальних іммігрантів використовують цей метод, але це означає, що ми сплачуємо внески до фондів соціального страхування та податки, не користуючись такими послугами, як звичайна державна охорона здоров’я, як громадяни Франції», – пояснила Сібі.
Сібі додав, що такі іммігранти, як він, виконують усі найважчі роботи, від роботи на будівельних майданчиках, зокрема на місці проведення Паризької Олімпіади наступного літа, до роботи в ресторанах та прибирання будинків.
Сібі та інші мігранти на протесті в Парижі проти планів імміграційної реформи. Фото: DW
Обговорення законопроекту у Французьких Національних зборах , нижній палаті парламенту, розпочнеться 11 грудня і може набути чинності на початку наступного року.
Новий закон про імміграцію може посилити систему надання притулку, спростивши процедури та терміни розгляду заяв про надання притулку, що потенційно пришвидшить депортацію тих, чиї заяви про надання притулку відхилено без очікування апеляцій. Водночас законопроект ускладнить та обмежить возз'єднання сімей та медичну допомогу мігрантам.
Раніше вважалися недоторканними, наприклад, ті, хто прибув до Франції до 13 років або прожив у Франції понад 20 років, але їм можуть анулювати дозвіл на проживання та депортувати, якщо вони перебувають у «чорному списку» французьких спецслужб.
Саме тому Сібі та інші об'єднали зусилля, щоб протистояти законопроекту, який, за словами французького уряду , є компромісом, що охоплює як ліві, так і праві заходи.
Раніше Франція планувала видавати грін-карти на один рік тим, хто працює в секторах, де відчувається нестача робочої сили. Однак рішення щодо цих річних дозволів тепер приймає місцева влада.
Міністр внутрішніх справ Франції Дарманен. Фото: AFP
Після нещодавнього терористичного нападу російського іммігранта на вчительку французької мови Домінік Бернар у північному місті Аррас, французький уряд запровадив цей закон переважно як захисний захід від неконтрольованої імміграції та тероризму. Однак мігранти, біженці та гуманітарні організації побоюються, що нові правила можуть посилити стигму та дискримінацію.
Серед суперечок навколо нового законопроекту про імміграцію Алексіс Ізард, парламентарій епохи Відродження з регіону Ессонн на південь від Парижа, заявив, що остаточний законопроект буде більш збалансованим.
«Щороку нам потрібно депортувати близько 4000 нелегальних іммігрантів, які скоїли злочини, і це також можна зробити за допомогою цього нового закону», – сказав він, додавши, що після змін процес депортації триватиме один рік замість двох.
Ален Фонтен, власник ресторану Le Messuret у центрі Парижа та голова Французької асоціації власників ресторанів, висловив сподівання, що спочатку запланована річна грін-карта буде відновлена та навіть продовжена.
«Бари та ресторани не змогли б працювати без 25% нашої іноземної робочої сили», – сказав Фонтейн. Приблизно 12 з його 27 працівників – іноземці.
Тисячі мігрантів щороку перетинають Середземне море в надії на краще життя в Європі. Фото: AP
Ахмада Сібі висловив: «Ми сподіваємося, що уряд зможе легалізувати нас усіх, щоб ми могли вільно обирати роботу, яку хочемо».
Потім Сібі переглянув свої фотографії п'ятирічної давнини, коли він прибув до Іспанії з Марокко на невеликому надувному човні. Для нього майже цілий день, проведений за переправою морем, був «найважчим часом у моєму житті», бо майже всі на човні загинули.
«Як тільки ти це переживеш, ти не здаєшся. Я рішуче налаштована боротися за краще майбутнє», – сказала Сібі.
Хоай Фуонг (за даними DW)
Джерело






Коментар (0)