Пишаюся тим, що я журналіст

Колишній головний редактор газети «Фу Єн» Фам Нгок Фі (другий зліва) позує для фото з редакційною колегією газети різних періодів. Фото: BPY

* З нагоди 21 червня, будь ласка, поділіться своїми почуттями, озираючись на свою журналістську подорож.

– Навіть попри те, що я вийшов на пенсію, щоразу, коли настає 21 червня – День революційної преси В’єтнаму – моє серце б’ється швидше, ніби я все ще в цій професії. Журналістика – це важка праця, але вона справді славетна. Я завжди пишаюся тим, що був частиною революційної преси, що зробив свій внесок у розбудову та захист Вітчизни. На кожному етапі преса не лише висвітлювала та відображала суспільне життя, а й служила ідеологічним мостом, голосом Партії та Народу.

На початку 1978 року мене перевели з активного співробітника на роботу репортером до газети «Фу Кхань», а згодом я обіймав різні посади в різних редакціях, таких як газети «Нгіа Бінь», «Бінь Дінь» тощо. У 1990 році покійний журналіст То Фуонг запросив мене працювати в редакції газети «Фу Єн», де я обійняв посади керівника відділу репортерів та керівника адміністративно-організаційного відділу. У 1992 році мене підвищили до заступника головного редактора, а в червні 1998 року я офіційно обійняв посаду головного редактора газети «Фу Єн».

* Чим ви найбільше пишалися під час вашої роботи головним редактором газети «Фу Єн»?

– У наш час інформаційного вибуху важко змиритися з тим, що газета «Фу Єн» видає лише два випуски на тиждень і розповсюджує 1300 примірників кожного. Тому, будучи помічником головного редактора То Фуонга, я запропонував багато планів щодо збільшення кількості сторінок і випусків, покращення та підвищення якості й ефективності роботи газети «Фу Єн», а також взяв на себе відповідальність за організацію щомісячних і щотижневих випусків газети «Фу Єн», розширення її розповсюдження. Водночас я також організовував заходи після публікації, такі як соціальна та благодійна робота, крос-кантрі газети «Фу Єн» тощо.

Ставши «капітаном» редакційної колегії, я разом з «командою» енергійно просував план видання щоденної газети; приділяючи особливу увагу підвищенню професійної майстерності репортерів, організовуючи короткострокові навчальні курси та відправляючи репортерів для участі у великих національних заходах, таких як Національний партійний з'їзд, спортивні змагання та журналістські семінари. Видатні та авторитетні журналісти, такі як Фан Куанг, Чань Чрінь, Хюнь Сон Фуок, Хонг Фуонг, Дунг Нян тощо, приходили до газети «Фу Єн», щоб поділитися своїми навичками та досвідом.

Я очікую, що преса й надалі буде мостом між партією, урядом і народом; авангардною силою на ідеологічному фронті. Для досягнення цього преса має пройти рішучі реформи – від журналістського мислення до організації та застосування технологій. Журналісти повинні бути висококваліфікованими, сміливими, відповідальними та володіти чесністю справжнього професіонала.

Порівняно з багатьма іншими газетами, які планують видавати щоденні випуски, такими як «Кан Тхо» та «Бінь Дінь», газета «Фу Єн» стикається з багатьма труднощами. Хоча Народна рада провінції має особливу резолюцію про виділення газеті 15 постійних штатних посад, бюджет на видавничу діяльність залишається на рівні річних адміністративних витрат. Хоча роялті з часом зростали, вони все ще є одними з найнижчих у країні. Навіть після того, як газета виконала свій план щодо щоденного видання, роялті газети «Фу Єн» становили 7 мільйонів донгів за випуск, що становить лише 40-50% від того, що заробляли інші газети Центрального В'єтнаму. Я дуже пишаюся тим, що газета «Фу Єн» відсвяткувала 14-й з'їзд провінційної партії щоденною газетою, тираж якої перевищує 5200 примірників за випуск; щомісячний випуск «Фу Єн» чудово надрукований; а онлайн-сайт новин «Фу Єн» та англомовний онлайн-сайт новин мають майже 30 мільйонів читачів.

Донині я пишаюся цим і радий, що зробив свій внесок у створення професійної та висококваліфікованої команди журналістів. Багато молодих репортерів, які навчалися у складному, напруженому та знедоленому журналістському середовищі, подолали свої обмеження та подорослішали.

* Чи можете ви поділитися якимись пам’ятними випадками з вашої журналістської роботи?

- Як місцева партійна газета, газета «Фу Єн» завжди прагне виконувати місію, довірену їй партією та народом. Вона не лише старанно пропагує та бере участь у впровадженні політики та директив партії, але й опублікувала багато великих серій статей, використовуючи своє перо для боротьби із соціальними проблемами. Наприклад, я особисто доручив журналістам опублікувати серію статей, пов’язаних із правопорушеннями одного з підприємств у провінції. Після цього мені довелося написати відповідь до іншої газети, щоб підтримати правильну позицію газети «Фу Єн», тим самим зміцнюючи довіру з боку провінційного партійного комітету та народу.

Є багато спогадів, але, мабуть, найглибші – це часи, коли ми працювали у складних умовах, наприклад, вдень і вночі вели репортажі з місця стихійних лих, штормів та повеней. Незважаючи на сильні дощі та повені, а також ізоляцію багатьох районів, я завжди заохочував журналістів знаходити способи дістатися до місця події та надсилати читачам найактуальнішу інформацію; створюючи надійне джерело інформації, щоб влада та благодійники могли зв’язатися з постраждалими та підтримати їх. Це було не лише професійним викликом, а й свідченням єдності та рішучості всієї команди забезпечити своєчасне та точне донесення інформації до читачів.

Особисто я досі найяскравіше пам'ятаю час, коли висвітлював 9-й Національний з'їзд партії. Я не лише працював репортером, а й замовляв статті у багатьох колег, щоб зробити висвітлення з'їзду в газеті «Фу Єн» цікавішим. Я також пам'ятаю час, коли поїхав до Сінгапуру, щоб висвітлити програму заохочення інвестицій у «Фу Єні»; лише через дві години після закінчення заходу я надіслав свій репортаж секретарю редакції для публікації у випуску наступного дня.

* Як людина, яка колись керувала місцевою партійною газетою, які поради ви можете дати молодому поколінню журналістів?

– Журналісти не лише орудують ручками, а й повинні «завойовувати серця народу». Це означає завжди ставити інтереси народу та країни на перше місце. Журналістам необхідно розвивати професійну етику, накопичувати знання та занурюватися в реальність. Гарний репортаж не можна написати в офісі з кондиціонером, він має виникнути в результаті відвідування місця події та зустрічей зі справжніми людьми. Я сподіваюся, що молоді репортери завжди навчатимуться, будуть креативними, постійно вдосконалюватимуть свою майстерність та підтримуватимуть почуття соціальної відповідальності. Працюючи журналістом, пам’ятайте, що кожне слово може мати значний вплив на суспільне життя, тому завжди будьте неупередженими та точними; завжди дотримуйтесь чесності та професійної етики.

Журналістика – це особлива професія; це не просто висвітлення новин, а й створення та захист добра, а також внесок у розвиток країни.

* Як би ви оцінили сучасний стан журналістики та найбільші зміни в професії з моменту початку вашої роботи?

– Журналістика сьогодні розвивається дуже активно, з різноманітними формами та медіа. Цифрові технології створили важливий поворотний момент, допомагаючи журналістиці швидше поширюватися та більше взаємодіяти з читачами. Однак також виникло багато викликів, таких як фейкові новини та конкурентний тиск. Хоча друковані газети домінували в минулому, онлайн-газети та соціальні мережі зараз стали основними каналами комунікації. Журналісти повинні бути як вправними у створенні контенту, так і адаптованими до технологій.

Незалежно від періоду часу, я завжди вважав, що журналістика — це не просто засіб інформації, а й канал формування громадської думки, просування прозорості та демократії. В епоху цифрових технологій ця роль ще більша, але вона також пов’язана з величезним тиском щодо швидкості, надійності та соціальної відповідальності. Журналістика має бути швидкою, але не поверхневою. Вона має відображати різні точки зору, але не повинна спричиняти хаос.

Я очікую, що преса й надалі буде мостом між партією, урядом і народом; авангардною силою на ідеологічному фронті. Для досягнення цього преса має пройти рішучі реформи – від журналістського мислення до організації та застосування технологій. Журналісти повинні бути висококваліфікованими, сміливими, відповідальними та володіти чесністю справжнього професіонала.

Дякую, пане!

Джерело: https://baophuyen.vn/xa-hoi/202506/tu-hao-nguoi-lam-bao-0d6571a/