 |
| Народ хмонгів у день Хуой передає свою традиційну культуру молодому поколінню. |
Слідом за дядьком Со Кангом, секретарем партії та шанованою фігурою села Хуой Дей, ми прибули на простору ділянку землі поруч із культурним центром, щоб зустрітися з пані Фунг Тхі Де, жінкою-хмонг, яка найкраще грає на губній арфі в селі. Здалеку ми чули захопливий звук флейти хмонг. З цією музикою флейти лунав ніжний, глибокий звук, немов тонка нитка, що пронизує тихий простір гір та лісів. Це була музика губної арфи пані Фунг Тхі Де та музика флейти пана Зіанг Мі Пао.
Звук губної арфи та флейти, на яких грає подружжя Фунг Тхі Де та Зіанг Мі Пао, хмонгські народи в селі Куой Дей описують як солодкий, як джерельна вода, і ніжний, як полум'я.
Дядько Со Канг сказав: Гуслана – це музичний інструмент, який дуже давно асоціюється з народом хмонг, аж до того, що багато поколінь хмонгів вже не пам’ятають, коли вона вперше з’явилася в культурному житті громади. У минулому хлопці та дівчата хмонг знайомилися один з одним, не зустрічаючись особисто, а сиділи біля стіни або на краю підлоги, щоб розмовляти та довіряти одне одному. Вони використовували звук гусланої губи, щоб висловити свої почуття коханій людині. У минулому, лише за звуком гусланої губи, чоловіки та жінки хмонг могли розмовляти всю ніч і зрештою одружуватися.
Пані Фунг Тхі Де далі пояснила нам цей особливий музичний інструмент: Гусла хмонг складається з трьох основних частин: невеликої мідної деталі, бамбукової трубки та частини, яка називається «тростиною», виготовленої з міді. «Тростинка» має лише близько 5 см завдовжки, тонка, як велика швейна голка, і прикріплена до мідної деталі. Гра на губній губці вимагає не лише вмілих рук, а й контролю дихання. Рівномірне, глибоке та тривале дихання необхідне для того, щоб звук мав різну висоту та утворював мелодію.
 |
| Пані Фунг Тхі Де — одна з небагатьох людей у Хуой Дей, яка досі вміє грати на губній арфі. |
Окрім губної гармошки, флейти та багатьох інших інструментів, губна гармошка колись була важливим інструментом, який допомагав зберігати культурну ідентичність народу хмонг протягом років, коли вони мігрували до району Хуой Дей, щоб оселитися та побудувати своє життя. Зянг Мі Пао зізнався: «Я приїхав з Хазянга до Хуой Дей як зять, і спочатку мені було трохи сумно, бо я не звик до неї. Я так сумував за звуком губної гармошки, якщо не чув її цілий день. На щастя, моя дружина вміє грати на губній гармошці, тому щоразу, коли заходить сонце, ми дістаємо губну гармошку та граємо разом».
Однак, життєві труднощі призвели до того, що звуки губної арфи поступово затихли. У всьому селі лише кілька чоловіків все ще вміють грати на губній арфі та флейті, тоді як серед жінок лише пані Фунг Тхі Де досі зберігає мистецтво гри на губній арфі.
Визнаючи ризик зникнення культурної ідентичності, секретар партії села Хуой Дей, Чу Со Канг, активно придбав губні арфи та інші музичні інструменти, такі як кхене (тип губної гармошки) та флейти, щоб молодь села могла на них грати. Однак через обмежені кошти він ще не зміг відкрити офіційні заняття. Він сказав, що наступного року село Хуой Дей відновить традиційне весняне свято, організувавши виконання народних пісень монг та традиційних музичних інструментів для відродження культурної ідентичності, зокрема звучання губної гарфи.
 |
| Мешканці села люблять гру на губній арфі пані Фунг Тхі Де та гру на флейті пана Зіанг Мі Пао. |
Пані Пан Тхі Дунг, заступниця начальника відділу культури та соціальних справ комуни Нгіа Та, також поділилася: «Комуна Нгіа Та провела дослідження та запланувала зберегти й пропагувати культурні цінності етнічних груп, пов’язані з туризмом у цій місцевості. Спеціально до Дня Хуой ми створимо етнічний культурний клуб монг, і щорічно співпрацюватимемо, відкриваючи заняття з вивчення народних пісень, гри на музичних інструментах тощо, щоб культурна ідентичність народу монг у День Хуой не зникала...»
Покидаючи Хуой Дей, ми все ще чули шепіт, проникливі звуки губної варгани, що супроводжували наші кроки. Цей мелодійний звук завжди був джерелом гордості, зв'язком, що об'єднував покоління хмонгів у високогірному селі Хуой Дей. Але лише за умови своєчасного та належного відновлення губна варга зможе зберегти дух гір та лісів, зберігаючи пам'ять поколінь хмонгів, які довірили їй свої прості мелодії.
Джерело: https://baothainguyen.vn/van-hoa/202604/ve-khuoi-day-nghe-tieng-dan-moi-4c331d0/
Коментар (0)