Пишучи про президента Хо Ши Міна зі щирою та непохитною відданістю.

Опубліковано понад 100 віршів, ще одна збірка наближається до завершення; здійснено десятки поїздок по країні та за кордон до місць, де президент Хо Ши Мін залишив свої сліди… Це те, чого не багато хто може досягти. Але протягом усієї розмови вчитель Нгуєн Лонг повторював: «Я лише скромний учень великих поетів, коли справа доходить до зображення президента Хо Ши Міна».

Автор Нгуєн Лонг (третій зліва) отримує нагороду на попередній церемонії нагородження та вручення премій за видатні літературні, художні та журналістські роботи на тему кампанії «Вивчення та наслідування морального прикладу Хо Ши Міна » у 2010 році, яка відбулася 17 травня 2011 року.

Вчителька, яка любить свою професію та любить поезію.

Коли я думаю про Нгуєн Лонга, у мене складається враження про нього як про гідну, спокійну та дружелюбну людину. Як викладач, а потім завідувач кафедри літератури в Університеті освіти Тай Нгуєн протягом багатьох років, його зразковий характер глибоко вкорінився у мені. Здається, що благородні та прекрасні речі, які він говорив про сучасну в'єтнамську літературу на лекційній платформі, переплетені з його особистістю та повсякденним життям.

Нгуєн Лонг не лише відданий учитель, але й любитель поезії, який досяг успіху досить рано. На сьогоднішній день опубліковано 15 поетичних збірок, його життя та поезія сповнені енергії, ентузіазму та жаги до життя.

У рамках цієї короткої статті я хочу обговорити лише один дуже особливий аспект його творчості: вірші про президента Хо Ші Міна, улюбленого лідера нашої нації.

Розповідаючи про дядька Хо, Нгуєн Лонг завжди глибоко зворушений. Він зізнався: «Я часто відмовляюся від запрошень читати вірші чи виступати з доповідями про дядька Хо публічно, бо знаю, що мені було б важко стримувати сльози. Дядько Хо був простою та скромною людиною. Ми досі знаходимо його чесноти в кожному патріотично налаштованому громадянині В'єтнаму. Він був нам таким же близьким і дорогим, як наші бабусі й дідусі та батьки».

Один пам'ятний момент, що ознаменував початок творчого шляху Нгуєн Лонга у написанні творів про президента Хо Ши Міна, стався у 1972 році під час маршу на підтримку поля битви на півдні. Його підрозділ зупинився в комуні Нам Хоа, недалеко від села Сен (комуна Нам Лієн, район Нам Дан, провінція Нге Ан ). Тож, незважаючи на те, що вже була друга чи третя година ночі, він та кілька товаришів перетнули поля, щоб відвідати будинок президента Хо Ши Міна. Так народився чотирирядковий вірш під назвою «Дорогою до битви».

Навіть після півночі вони все ще йшли до села Сен.

Гірський перевал Trường Sơn кличе…

Річ не лише в тому, щоб думати: одного разу вийшовши на поле бою, ти ніколи звідти не повернешся.

Але я хочу ще більше зміцнити полум'я віри…

Ці чотири вірші, багаті на ліричні та політичні коментарі, несуть у собі резонанс самонавчання перед від'їздом. У цю тиху, священну мить, стоячи перед простим солом'яним будинком, де народився президент Хо Ши Мін, молодий солдат стикається зі своїми найглибшими почуттями. Він приїжджає до села Ланг Сен, ніби повертаючись до свого коріння, до місця, де кристалізувалися революційні ідеали та етика, щоб «ще більше зміцнити полум'я віри». Ці чотири вірші – це клятва солдата перед виходом на передову, голос покоління, яке чітко усвідомлює, що обраний ними шлях освітлений вірою та ідеалами президента Хо Ши Міна та Комуністичної партії. Це перший твір, що знаменує його нескінченну емоційну подорож у написанні про життя президента Хо Ши Міна. Вірш також мимоволі «керував» більшістю з понад 100 віршів, які він пізніше написав про президента: лаконічними, гідними, простими та сповненими емоцій.

«Гори, зігріті людською добротою», збірка ліричних віршів про президента Хо Ши Міна.

Нгуєн Лонг свідомо дбав про збереження своїх рукописів. П'ятдесят віршів, які він написав з 1972 року, були відредаговані та зібрані в твір «Гори, зігріті людською любов'ю», опублікований у 2009 році.

 

Нгуєн Лонг зізнався: «Моя глибока повага та прихильність до президента Хо Ши Міна завжди були безмежними. Особливо після виходу на пенсію мене обирали секретарем партійного відділення в моєму районі на кілька термінів. У цей період партія розпочала кампанію за вивчення та наслідування морального прикладу Хо Ши Міна. У мене було більше можливостей дізнатися більше про президента Хо Ши Міна, прочитати про нього та зрозуміти його. Я подумав: я повинен писати з усією щирістю та серцем, сповненим любові до нього. Я досліджував конкретні події та інциденти, висловлював свої почуття та виносив з них уроки».

Читаючи «Гірське тепло та людська доброта», можна побачити цю послідовність у творах Нгуєн Лонга: