ВОНГ КО (Традиційна в'єтнамська народна пісня): Країна сповнена радості.

(1) Вірш «Бог» – вірш Лі Тхуонг Кіета. (2) Новорічний вітальний вірш 1969 року від президента Хо Ши Міна. (3) Земля передмість – вірш Нгуєн Кхоа Дьєма. (4) Країна – вірш Нгуєн Дінь Тхі. (5) Згадуючи Північ – вірш Хюїнь Ван Нге.

Báo Vĩnh Long•26/04/2025

Музика: Хоанг Ха
Vọng cổ (традиційна в’єтнамська народна пісня): HUỲNH THANH TUẤN

Неправда

Гори та річки Південного Королівства належать Південному Імператору.
Доля абсолютно визначена в Книзі Небес.
Коли річка тече, варвари приходять вторгатися.
Ви неодмінно зазнаєте поразки.(1)

Поніжитися весняним повітрям
Минулий рік був славною перемогою.
Цього року передові, безсумнівно, виграють ще більшу перемогу.
За незалежність, за свободу
Боріться за вигнання американців, боріться за повалення маріонеткового режиму.
Вперед! Солдати та співвітчизники!
Північ і Південь возз'єдналися, яка весна може бути радіснішою? (2)

Музика
Ми йдемо серед незліченних золотих зірок, з лісом майорючих прапорів.
Сповнені хвилюванням та пристрастю, кроки сходяться тут.
О Сайгоне! Ми міцно трималися своєї віри стільки років, аж до радісного дня визволення.
Ми чуємо голос президента Хо Ши Міна, що підноситься з гір та річок.
Як же він сьогодні схвильований, дядько Хо радий приєднатися до людей на цьому зібранні.
О неприступна фортеце! Твоя непохитна вірність пролунала тріумфом.
О! Безмежне щастя. Співай ще, коханий мій, ці слова ніжності.

Вонґ ко
4. Давайте заспіваємо разом, прославляючи нашу батьківщину, яка тепер сповнена радості після довгих днів боїв. Ми з тобою стоїмо тут, дивлячись у безмежне небо, слухаючи величний звук бойових барабанів, що несеться вітром…
Відлуння давніх голосів спонукає армію нескінченними колонами просуватися вперед.
«О! Земля має зникнути, і земля має повернутися».
Це цегла та плитка смутку, окоп гніву.
Саме гірський хребет Чионгшон побудував тисячі стартових майданчиків.
Як стародавній пам'ятник, ми накреслили клятву: Визволення" (3)
Визволення справді настало, і країна тепер є єдиною нацією.
Ми розділяли однакову радість, але сльози лилися рікою.

Музика
Хо ơ… ớ хо… ớ хо…
Тріумфальне святкування сповнило країну хвилюванням. Ми хочемо літати!
Я дивлюся на величні гори та річки. Мені хочеться кричати від радості.
Співайте пісню В'єтнаму навіки. Героїчна батьківщино!
О, моя батьківщина, хоч і спустошена та спустошена незліченну кількість разів загарбниками, залишається стійкою.
День повної перемоги. Абсолютно прекрасний!
Життя яскраво сяє блискучими очима.
Я хочу обійняти та поцілувати кожен куточок моєї батьківщини.
Ми хочемо оспівувати стопам мужніх борців за визволення.
У ніч свята ліхтарів ці усміхнені обличчя подібні до найкрасивіших і найяскравіших квітів життя.
Прекрасна віра, навіки, Вітчизно навіки.
Уся нація єдина. В'єтнам яскраво сяє.

Вонґ ко
5/ Дракони летять із землі Півдня, випромінюючи славу по неосяжному небу. О батьківщино, хоч і спустошена незліченну кількість разів, незламний дух народу Півдня стоїть високо, здобувши славну перемогу роду Безсмертного Дракона…
З гвинтівками на плечах та поетичними душами ці солдати йшли вперед, слідуючи за червоним прапором.
Душа поезії пронизана душею нації. Йдучи слідами армії, яка перетинала гірський хребет Чионгшон.
«Наша країна, країна тих, хто ніколи не був переможений…»
… Гармати заревіли, люто стрясаючи небеса.
Люди піднімаються, немов повінь, що прориває греблю.
В'єтнам був побудований на крові та вогні.
«Струси бруд і встань, сяючи яскраво». (4)

6/ Музика
О, моя батьківщино, хоч її незліченну кількість разів спустошували та руйнували загарбники!
І все ж, вони мужньо здобули день повної перемоги. Просто неймовірно!
Життя яскраво сяє блискучими очима.
Я хочу обійняти та поцілувати кожен куточок моєї батьківщини.
Ми хочемо оспівувати кроки солдатів.
Рішуче визволення!
У ніч свята ліхтарів посмішки подібні до квітів життя.
Свіжа, чудова, прекрасна і вічна віра.
Вітчизна навіки залишиться цілісною, а вся її територія об'єднаною.
Променистий В'єтнам!
(Щодо традиційного в'єтнамського народного пісенного стилю) О, моя батьківщино, ти герой тисячі років.
Завжди керуйте кораблем рівномірно попри шторми та бурі.
«З того часу, як ми взялися за мечі, щоб завойовувати нові землі»
«Південне небо сумує за землею Тханг Лонг» (5)
Стародавні вірші супроводжували тих, хто започаткував націю.
Це назавжди залишиться в серцях тих, хто сьогодні захищає країну!