Польські чиновники наполягають на тому, що Польща не має жодного стосунку до вибухів на «Північному потоку-1» та «Північному потоку-2», і що пов'язування Польщі з цими подіями є необґрунтованим.
Як повідомляє Sputniknews, 11 червня речник міністра координації спеціальних служб Польщі, пан Станіслав Жарин, підтвердив, що Польща не причетна до вибухів на двох газопроводах «Північний потік» з Росії до Європи.
«Польща не має жодного стосунку до вибухів на «Північному потоку-1» та «Північному потоку-2». Пов’язування Польщі з цими подіями є необґрунтованим», – написав пан Зарин у своєму дописі у Твіттері.
У вересні 2022 року на газопроводі «Північний потік» у Балтійському морі сталося кілька вибухів. Пізніше експерти виявили чотири витоки на трубопроводах «Північний потік 1» та «Північний потік 2».
З них два розташовані у виключній економічній зоні (ВЕЗ) Швеції, а два — у ВЕЗ Данії. Західні країни та Росія звинувачують одна одну у вибухах.
Однак розслідування, проведені шведською, данською та німецькою владою, досі не змогли притягнути жодної країни чи організації до відповідальності, попри заяви про те, що це був «навмисний» акт.
14 березня президент Росії Володимир Путін заявив, що судно "Газпрому" виявило докази того, що може бути ще одним вибуховим пристроєм на трубопроводі "Північний потік-1", приблизно за 30 км від місця попереднього саботажу.
Раніше "Газпром" отримав запрошення від уряду Данії взяти участь у розслідуванні місця вибухів на трубопроводі "Північний потік-1".
Однак судно «Газпрому» не зупинилося на місці вибуху, а пройшло далі вздовж трубопроводу, де виявило невелику палю на стику – найслабше місце трубопроводу.
Попередні вибухи траплялися в подібних місцях. Експерти вважають, що це могли бути антени для прийому сигналів для спрацьовування вибухових пристроїв, розміщених під трубопровідною системою.
27 березня Росії не вдалося переконати Раду Безпеки ООН провести незалежне розслідування вибухів, що сталися у вересні 2022 року на газопроводі «Північний потік» , що з'єднує Росію та Німеччину та транспортує газ через Балтійське море.
Згідно з результатами голосування, лише Росія, Китай та Бразилія проголосували за проєкт резолюції, підготовлений Росією, тоді як решта 12 членів ради утрималися.
Того ж дня, 27 березня, директор Департаменту економічного співробітництва МЗС Росії Дмитро Бірічевський заявив, що Москва може вимагати компенсації за збитки, завдані вибухами.
Кремль вважає, що всі акціонери несуть відповідальність за рішення щодо призупинення будівництва газопроводу «Північний потік».
Шведські прокурори 6 квітня заявили, що важко визначити, хто стояв за вибухами, які пошкодили газопроводи «Північний потік» минулого року.
Прокурор Матс Юнгквіст заявив, що існують різні повідомлення та інформація щодо саботажу газопроводів. Однак ці зовнішні спекуляції не вплинуть на розслідування, яке ґрунтується на фактах та інформації, зібраних шляхом аналізу, розслідувань на місці та співпраці з країнами.
21 травня німецька газета Suddeutsche Zeitung повідомила, що щонайменше двоє українців могли брати участь у саботажі трубопроводів «Північний потік 1» та «Північний потік 2». Однак, 22 травня, коли Федеральна прокуратура Німеччини запитали про це, вона не прокоментувала це питання.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії оголосило про виклик послів Німеччини, Швеції та Данії на знак протесту проти того, що Москва назвала «повною неефективністю» розслідування вибухів, які пошкодили газопровід «Північний потік».
У своїй заяві Міністерство закордонних справ Росії заявило, що всі три країни «намагалися затягнути» розслідування та «намагалися приховати винних» у вибухах. Москва також висловила «невдоволення» відмовою сторін дозволити Росії брати участь у цьому розслідуванні.
Директор Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Кал заявив, що наразі жодне розвідувальне агентство не може назвати імена людей, які здійснили саботаж газопроводу "Північний потік".
Джерело
Коментар (0)