«Заходьте, заходьте в село! Приходьте та послухайте гонги, тале, па чанх, ча кіт, послухайте щире та тепле серце народу Гієчінг». Старійшина А Брол Вẻ, 80 років, все ще міцний та здоровий, грає на своєму ріжку, щоб запросити гостей. З нагоди місячного Нового року 2025 (Рік Змії) делегація Комітету у справах етнічних меншин (CEMA) на чолі із заступником міністра та віце-головою Нонг Тхі Ха відвідала та привітала з Новим роком колективи з досягненнями та внеском у справи етнічних меншин, впливових діячів та громади етнічних меншин в районах Баолак, Хакуанг та Нгуєнбінь провінції Каобанг . 30 січня 2025 року (другий день 2025 року за місячним календарем) у штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку (США) посол Данг Хоанг Зянг, голова Постійного представництва В'єтнаму при Організації Об'єднаних Націй, провів робочу зустріч з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем для обміну думками з питань, що становлять взаємний інтерес, та співпраці між В'єтнамом та ООН у 2025 році. Поряд з увагою, інвестиціями та підтримкою партії та держави, зусилля народу, спрямовані на досягнення прогресу, також мають вирішальне значення. Громади етнічних меншин є необхідною умовою для швидкого та сталого розвитку етнічних меншин та гірських регіонів. У контексті того, що вся країна впевнено вступає в еру самовдосконалення, приділення уваги інвестиціям та сприяння комунікаційній та пропагандистській роботі має вирішальне значення для подальшого сприяння духу самостійності та власної сили серед громад етнічних меншин. «Приходьте сюди, приходьте в село! Приходьте та послухайте гонги, послухайте тале, па чань, ча кіт, послухайте щире та тепле серце народу Г'єчіенг». Старійшина А Брол Ва, 80 років, все ще міцний і здоровий, грає на своєму валторні, щоб запрошувати гостей. Швидко сприймаючи інформацію та креативні у своїх пропагандистських методах, команда молодих впливових діячів разом із «ветеранами» в селах Даклак відіграла свою роль у низових рухах наслідування, зробивши свій внесок у всебічний розвиток районів проживання етнічних меншин, гідних бути «мостом» між волею партії та серцями людей. Вранці 31 січня (3-го дня Нового року за місячним календарем) на площі Імператора Дінь Тьєн Хоанг у місті Хоалу, провінція Нінь Бінь, Генеральний секретар То Лам відвідав церемонію відкриття фестивалю посадки дерев «Назавжди вдячний дядькові Хо» до Весни року Змії 2025. В атмосфері святкування Вечірки та Весни, вранці 31 січня (3-го дня першого місяця за місячним календарем, року Змії), у Національному особливому місці реліквій Стародавньої столиці Хоалу, комуна Чионг Єн, місто Хоалу, провінція Нінь Бінь, Генеральний секретар То Лам підніс пахощі на згадку про дядька Хо. Згадуючи національних героїв, які зробили внесок у країну, у Храмі короля Дінь Тьєн Хоанг та Храмі короля Ле Дай Ханя. Газета «Етнічні новини та розвиток». У сьогоднішньому денному випуску новин від 23 січня 2025 року міститься така цікава інформація: Фестиваль посадки дерев «Назавжди вдячний дядькові Хо» у рік Змії. Солодкі помело від Дьєн Бак Сон. Душа гір та лісів у зеленому бань чунгу (традиційному в'єтнамському рисовому коржику). В'єтнамський Тет, серед змін часу, від неминучого змішування старого та нового, залишається неушкодженим у свідомості кожної людини, старим, що важко змінити. Тет досі схожий на щиру обіцянку, прагнення возз'єднання, відчуття хвилювання… Дорогою до прикордонних воріт Кхоан Ла Сан, комуна Сін Тхау, район Муонг Ня, провінція Дьєн Б'єн, недалеко від перетину кордону В'єтнам-Китай-Лаос. Пізнього дня наприкінці року повітря густо оповито туманом, немов біла вуаль, що вкриває гірські схили та дахи, пом'якшуючи пристрасну мелодію епосу Лхападі, що лунає десь... В'єтнам посідає друге місце за експортом фруктів та овочів до Китаю з оборотом понад 4 мільярди доларів США, випереджаючи Чилі та скорочуючи розрив з Таїландом. Зі зборами в прокаті понад 56 мільярдів донгів лише за 1,5 дні після виходу, фільм Тран Тханя "Чотири мстиві духи" встановив рекорд як фільм, який найшвидше досяг позначки в 50 мільярдів донгів. Тепла сонячна погода створила жвавий потік людей, які прямували до Лангсона на весняні екскурсії. Багато туристів звідусіль відвідували храми, пагоди та святилища, щоб поклонитися та помолитися за багатство, удачу та мир.
У простому дерев'яному будинку старого є простора кімната, яка використовується для демонстрації традиційних музичних інструментів та зустрічі гостей зблизька та здалеку. Переступивши поріг, ви побачите акуратно розставлений інструмент торонг. На невеликій, потертій часом стіні вишиковано понад 20 інструментів. Усі вони були створені та освоєні старостою села А Брол Вẻ, який створює ці захопливі звуки, що зачаровують багатьох відвідувачів.
Старійшина А Брол Вак розповів, що у воєнні роки він брав участь у битвах під Дакпетом та Даксутом в районі Дакглей провінції Кон Тум . Після 1975 року він повернувся до свого села та обіймав посади в комунальній поліції, міліції та Вітчизняному фронті, заслуживши довіру селян та будучи обраним шанованим сільським старійшиною. У свої 80 років, маючи майже 40 років членства в партії, старійшина А Брол Вак подібний до дерева кơнія, що дає тінь селянам. Він також старанно досліджує, зберігає та передає селянам і майбутнім поколінням всю цінну спадщину народу Г'єчіенг.
Серед меланхолійних звуків рогів талул і талех старий розповідає свою історію, історію свого села, своїх предків та поколінь народу Г'є Трієнг на цій землі. У дитинстві А Броль Вẻ часто ходив за своїм дідом і батьком, щоб навчитися співати та виготовляти музичні інструменти. Його батько та дід були талановитими співаками та майстрами музичних інструментів. Ніч за ніччю, у полях, біля теплого вогню, він уважно спостерігав, як його батько виготовляє інструменти, і слухав, як той співає народні пісні. З віком давні історії, народні пісні та навички батька виготовляти музичні інструменти поступово проникали в його кров і ставали пристрастю. Тож щоразу, коли в селі проводився фестиваль, А Броль Вẻ був присутній і відігравав дуже важливу роль у трупі виконавських мистецтв села.
Як староста села, шанована постать і видатний ремісник, старійшина А Брол Вẻ використовує та виготовляє понад 20 різних музичних інструментів. Щоразу, коли грає його флейта, слухачі відчувають, ніби чують ніжне дзюрчання струмка, відлуння водоспаду, іноді схоже на вітер неосяжного лісу, а іноді таке ж глибоке та величне, як відлуння давніх часів.
Вказуючи на стіну, де висіли різні музичні інструменти, зроблені самим старим, старий А Броль Вẻ «хвалився», що в народі Г'є Чіенг є багато видів музичних інструментів, таких як та ле, па чан, ча кіт, дін горор, бін, та ліл, дел до, піль пой… За допомогою цих простих інструментів музиканти використовують руки, губи та язик, щоб відтворювати звуки, які іноді низькі, іноді високі, іноді неквапливі, іноді жваві та спонтанні, ніби підбадьорюючи людей.
У селі Дак Ранг, розташованому в цьому прикордонному регіоні, проживає понад 200 домогосподарств з майже 700 особами етнічної групи Кьєчінг. Посеред потоку сучасного життя народ Кьєчінг досі зберігає свої давні культурні традиції. Молоді чоловіки та жінки села старанно виготовляють рисове вино, тчуть парчу та створюють традиційні музичні інструменти. Вони проводять такі культурні заходи, як музика гун, танець соанг та кілька традиційних фестивалів, таких як фестиваль Ча Ча (фестиваль поїдання вугілля) та фестиваль поїдання буйволів.
Старійшина А Брол Вẻ старанно та серйозно працює над збереженням та поширенням краси традиційної музики . Він завжди відданий навчанню прекрасних культурних традицій народу Г'є Чіенг наступним поколінням, створюючи ідентичність землі та народу Дак Ранг у традиційно багатому Північно-Центральному нагір'ї. Завдяки відданим зусиллям старійшини любов до традиційних музичних інструментів зберігається та поширюється по всій громаді.
Пан Хієнг Ланг Тханг, голова Народного комітету комуни Дак Дик
На думку старійшини А. Брол Ва, традиційна культура етнічної групи завжди є корінням, яке потрібно зберігати та розвивати. Тому старійшина А. Брол Ва завжди підтримує почуття відповідальності, мобілізуючи ремісників села до практики та участі в заходах зі збереження та розвитку етнічної культури. Завдяки цьому він популяризує традиційну культуру народу Кьє Чіенг у цьому прикордонному регіоні серед друзів та туристів.
Джерело: https://baodantoc.vn/bong-ca-o-lang-dak-rang-1737516049252.htm
Коментар (0)