(NLĐO) - Вперше я їла тушкованого коропа з галангалом понад десять років тому, коли я поїхала зі своїм хлопцем, тепер уже чоловіком, до його рідного міста на Тет (Місячний Новий рік) та щоб познайомитися з його родиною.
Моя свекруха померла рано. У родині лише дві сестри. У моєї невістки своя сім'я, вона живе поруч із будинком, який залишила моя свекруха. Місяцем раніше, коли вона почула, що її молодший брат привезе додому свою дівчину, щоб познайомитися з родиною, вона кілька днів прибирала в будинку моєї свекрухи. Вона замінила ковдри та матраци. Вона обрала товсті, багатошарові ковдри, бо хвилювалася, що я, приїхавши з Півдня, не звикну до холоду на Півночі. Вона багато чого приготувала, але не стала готувати кухню. Вона сказала: «Заходьте та їжте, вам не потрібно готувати».
Пам'ятаю, це був вечір першого дня Нового року за місячним календарем. Я поїхала з чоловіком відвідати родичів, і коли ми повернулися додому, вже стемніло. Було холодно. Щойно я відчинила двері, на столі стояв накритий кошик. Усередині були тушкований короп з галангалом, маринована гірчиця з чилі та рибним соусом, рибний суп і гарячий білий рис.
Тушкований короп з галангалом – це страва, яку подають на обіді моєї родини.
Я щойно відчинила кришку кошика, як з-за дверей почувся голос моєї сестри: «Їж, поки гаряче. Чому ти так багато ходиш? Тобі не холодно і не голодно?» З цими словами вона знову скочила на велосипед і помчала геть, а її голос луною відлунював у відповідь: «Я йду додому годувати буйволів, інакше вони знесуть сарай».
Я вперше дізналася, що галангал використовують у тушкованій рибі, тому запах був мені незнайомий. Перші кілька шматочків я їла лише мариновану гірчицю, вмочену в рибний соус. Мій чоловік підбадьорював мене: «Спробуй трохи, а потім поступово, наступного разу тобі буде смачно». Насправді, мені не довелося чекати наступної страви; з третього шматочка я вже відчувала насичений, вершковий смак і пружну текстуру риби. Рибні кістки, після такого тривалого приготування, були м’якими та розплавлялися.
Мій чоловік сказав, що тут люди зазвичай тушкують коропа на Тет (місячний Новий рік). Заможні сім'ї купують велику рибу, 5-6 кілограмів. Тушковану рибу подають зі свинячим черевом. Її неодноразово тушкують на сильному вогні. Риба добре вбирає смаки, м'ясо тверде, а кістки м'які. Щоб зробити тушковану рибу ще смачнішою, деякі люди злегка обсмажують її з обох боків або готують на вугіллі до легкого обвуглювання. Того року родина моєї невістки також була не дуже заможною, але риба, яку вона принесла в перший день Тет, була майже з долоню завдовжки, від хребта до шкіри на череві.
Щойно ми закінчили їсти, моя невістка стояла біля дверей і казала: «Залиште посуд тут, я віднесу його додому помити». Моя невістка запитала, чи смачна риба. Поки я її дуже хвалила, мій чоловік зауважив, що вона трохи занадто солодка. Моя невістка пояснила, що перед тим, як я пішла, вона запитала кількох людей, які були на півдні, і багато хто сказав, що там все солодке. Люди там не переносять холоду. Декому навіть доводиться готувати вугільну піч для своїх невісток, щоб вони зігрілися… Моя невістка хвилювалася, що її майбутня невістка не звикла до погоди та харчових звичок у сільській місцевості, тому, коли вона тушкувала коропа, вона додавала більше цукру, чого ніколи раніше не робила.
Я пам'ятаю, як того року я щойно повернулася з майже місячної відрядження на острови Спратлі. Моя шкіра була обгоріла на сонці, обличчя засмагле, а мій чоловік був відомий як «найгарніший чоловік у селі». Ми були як неоднакова пара. Моя невістка пояснювала кожному зустрічному: «Він щойно повернувся з моря та островів», маючи на увазі: «Ця потворність тимчасова; зазвичай він досить гарний».
Я провела понад тиждень, святкуючи Тет (Місячний Новий рік) у рідному місті мого майбутнього чоловіка, але зовсім не почувалася чужинкою, хоча були страви, які я куштувала вперше, люди, яких я зустріла вперше, і діалекти, які мені доводилося кілька разів просити зрозуміти… і все це завдяки моїй сестрі.
Моя невістка — сільська жінка, яка звикла працювати в полі цілий рік і ніколи не виїжджала зі свого села, — але ретельно звертала увагу на дрібні деталі, такі як додавання цукру до тушкованої риби, щоб її було легше їсти, допомагала мені вірити, що я обрала правильних людей, яких буду любити все своє життя.
Джерело
Коментар (0)