Ефективні методи профілактики

ДОРОСЛІ ПОВИННІ ВИЙТИ ЗІ СВОЄЇ «ЗОНИ КОМФОРТУ»

Згідно з дослідженням Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ), кожна п’ята дитина та підліток зазнають цькування в Інтернеті, і три чверті з них не знають, куди звернутися за допомогою. Пані Нгуєн Ту Ань, спеціалістка з дитячої та підліткової психології та засновниця проекту «Щасливе батьківство», зазначила, що це досить високий і тривожний показник, не кажучи вже про випадки, коли люди зазнають цькування, але не знають про це і тому не повідомляють про це.

Батькам слід звертати увагу на те, коли їхні діти проявляють ознаки аномальної психологічної або психічної поведінки.

«У дитинстві та підлітковому віці жертва або винуватець онлайн-булінгу несе ризик серйозних та тривалих психологічних проблем. Наприклад, діти можуть відчувати депресію, тривогу, деструктивну поведінку в реальному житті, бути нездатними підтримувати здорові соціальні стосунки, а також страждати від погіршення академічної успішності та належного формування та розуміння себе», – сказала пані Ту Ань.

Щоб захистити дітей від шкоди

Щодо онлайн-булінгу, пані Ту Ань вважає, що кожного потрібно проінформувати про Закон про кібербезпеку 2019 року, а також про цивілізовану та позитивну поведінку й навички самозахисту в соціальних мережах. «Тому що діти не можуть самостійно навчитися цьому без освіти , керівництва та практики, як з боку сім’ї, так і школи, через різні форми, такі як життєві навички», – пояснила володарка ступеня магістра.

Пані Ту Ань також зазначила, що те, що відбувається в Інтернеті, досить непомітно, і якщо діти цим не діляться, дорослі навряд чи дізнаються. Тому ця мати двох маленьких дітей радить дорослим вийти зі своєї «зони комфорту», ​​щоб бути в курсі інтересів своїх дітей, і зрозуміти, що заборона на використання соціальних мереж часто призводить лише до негативних наслідків у поведінці дітей, таких як підкрадання, приховування речей або брехня.

«Батьки та вчителі повинні звертати увагу на будь-які зміни в поведінці, розпорядку дня та поведінці дітей, щоб розпізнавати відхилення та надавати підтримку за потреби. Водночас вони повинні належним чином контролювати використання Інтернету дітьми, наприклад, налаштовувати функції для блокування шкідливого контенту та веб-сайтів, а також навчати дітей розрізняти корисний та непотрібний, навіть безглуздий контент. Тоді діти будуть проактивно ділитися інформацією та звертатися до нас за допомогою, коли стикаються з труднощами, незалежно від оточення», – підсумував майстер Ту Ань.

Додавання «Пронумерованих вакцин» та «Віртуальних огорож»

За словами доктора Нгуєн Вінь Куанга, спеціаліста з управління освітою та директора Міжнародної організації кар'єрної освіти Mr.Q, існує п'ять важливих факторів, що сприяють зростанню онлайн-булінгу: поширеність технологій та соціальних мереж; анонімність та віртуальний простір; втрата контролю над інформацією після публікації контенту; брак обізнаності та освіти; а також психологічні та соціальні проблеми.

«Онлайн-булінг є серйозною проблемою не лише у В’єтнамі, а й у багатьох країнах, таких як Велика Британія та США», – сказав пан Куанг.

За словами доктора Куанга, онлайн-булінг може приймати кілька поширених форм, таких як поширення шкідливої ​​або навіть вигаданої інформації за допомогою технологій; домагання через текстові повідомлення; образи в соціальних мережах; булінг через онлайн-ігри, електронну пошту, блоги тощо.

Щоб боротися з цією проблемою, доктор Куанг рекомендує дітям отримувати «цифрову вакцину» через регулярні освітні програми в школі та вдома про онлайн-насильство та відповідні захисні заходи та заходи реагування. Водночас, щоб справді виробити «антитіла», дітям також потрібно навчитися проактивно використовувати соціальні мережі вдумливо та з різних точок зору, а не просто несвідомо публікувати фотографії чи коментарі, що може призвести до непотрібних конфліктів.

Запобігання кібербулінгу не означає відмову від доступу до Інтернету.

Багато жертв кібербулінгу настільки налякалися, що заблокували всі свої облікові записи в соціальних мережах або навіть уникали користування інтернетом протягом певного часу. За даними ЮНІСЕФ, доступ до інтернету має багато переваг. Однак, як і багато речей у житті, він пов’язаний із ризиками, про які потрібно знати та захищати себе від них.

«Зіткнувшись із кібербулінгом, ви можете захотіти видалити певні програми або на деякий час вийти з мережі, щоб дати собі час відновитися. Але вимкнення інтернету не є довгостроковим рішенням. Ви не зробили нічого поганого, тож чому ви повинні страждати? Вимкнення інтернету може навіть послати неправильний сигнал цькувачам, заохочуючи їхню неприйнятну поведінку. Ми всі хочемо, щоб кібербулінг припинився, і це одна з причин, чому так важливо повідомляти про кібербулінг. Нам потрібно подумати про те, що ми ділимося або говоримо, що може завдати шкоди іншим. Нам потрібно добре ставитися один до одного онлайн і в реальному житті. Це залежить від усіх нас», – радить ЮНІСЕФ.

Також необхідно створити «віртуальні бар’єри» або безпечне онлайн-середовище для дітей, зазначив пан Куанг. Зокрема, команди з кібербезпеки та національна система брандмауерів можуть розробити інструменти для контролю поведінки та блокування чутливих ключових слів, щоб мінімізувати шкідливий контент. Регуляторні органи також повинні встановити чітку політичну базу та правила щодо боротьби з онлайн-булінгом, заохочуючи вчителів та шкільний персонал до оперативного втручання після отримання відповідної інформації.

«У боротьбі з булінгом вкрай важливо діяти швидко та своєчасно. Це вимагає тісних каналів комунікації, особливо між трьома сторонами — сім’єю, школою та учнем — елементом, якого досі бракує в багатьох місцях. Коли діти стикаються з онлайн-булінгом, зрозуміло, що батьки та вчителі не знають про це, але ми повинні поставити собі під сумнів, якщо дитина не звертається до нас по допомогу», — заявив доктор Куанг.

Кібербулінг стає дедалі поширенішим явищем серед студентів.

Щодо думки деяких батьків заборонити дітям користуватися телефонами та соціальними мережами, доктор Нгуєн Вінь Куанг оцінює це як неефективне рішення. За його словами, якщо батьки позбавляють своїх дітей технологій, це нічим не відрізняється від позбавлення їхніх можливостей для майбутнього розвитку. «Дозвольте дітям користуватися технологіями під наглядом, навіть створіть умови для активного самоконтролю, замість того, щоб нав’язувати їм правила», – запропонував доктор Куанг.

НЕ ЧЕКАЙТЕ НАСЛІДКІВ, ПЕРШ НІЖ ВЖИВАТИ ДІЙ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ.

За словами психолога Вуонг Нгуєн Тоан Тхіена (Дитяча лікарня міста Хошимін), дорослим не слід чекати на наслідки, перш ніж починати їх вирішувати, оскільки на той час, незалежно від їх тяжкості, їхні діти вже постраждають. Батьки також не можуть контролювати або повністю фільтрувати інтернет-середовище, щоб забезпечити абсолютну безпеку своїх дітей. Тому необхідні освітні програми, щоб навчити дітей захищати себе під час користування Інтернетом.

«Батьки повинні навчати своїх дітей, як вибирати інформацію, яку вони отримують, як контролювати обмін особистою інформацією та як реагувати на булінг… щоб вони могли безпечно та ефективно користуватися інтернетом. Для цього батькам потрібно витрачати час на спілкування, розмови та обмін інформацією зі своїми дітьми. Під час побудови добрих сімейних стосунків діти можуть легко ділитися проблемами, з якими вони стикаються, щоб батьки могли своєчасно надати допомогу, коли це необхідно», – сказав пан Тхієн.

Водночас, за словами психолога Міської дитячої лікарні, коли батьки помічають будь-які незвичайні психічні симптоми у своїх дітей, їм слід звернутися до лікарні, клініки або психологічного центру для втручання.

Посилання на джерело: https://thanhnien.vn/hoc-sinh-suy-sup-vi-bi-bat-nat-tren-mang-cach-ngan-chan-hieu-qua-18523061201004687.htm