Нормативні акти щодо земель релігійного призначення потребують перегляду та вдосконалення.

Báo Tài nguyên Môi trường•14/08/2023

Делегати високо оцінили процес розробки законопроекту, врахування відгуків та надання пояснень з боку Уряду та розробника законопроекту ( Міністерства природних ресурсів та навколишнього середовища ). За словами делегатів, законопроект, поданий до Національних зборів на 5-й сесії, врахував багато думок народу, експертів, науковців та делегатів Національних зборів, які виступали на 4-й сесії та Конференції делегатів Національних зборів, що працюють у спеціалізованих галузях.

Щодо змісту релігійних земель у проекті Закону про землю (зі змінами), там зазначено, що «релігійні землі включають землі для будівництва місць культу, штаб-квартир релігійних організацій, афілійованих релігійних організацій та інших відповідних релігійних споруд». Однак цю концепцію потрібно переглянути та уточнити з двох питань: по-перше, ні Закон про переконання та релігії 2016 року, ні цей проект Закону про землю (зі змінами) не містять визначення місць культу; отже, не буде правової основи для визначення релігійних земель з використанням підходу землі для будівництва місць культу, як це передбачено проектом Закону про землю.

Шановний Тхіт Бао Нгієм – член Національних зборів міста Ханой

Тому делегат запропонував переглянути це положення, виключивши цю нову концепцію, щоб уникнути суперечностей та невідповідності між земельним законодавством та законодавством про віросповідання та релігію.

По-друге, пункт 14 статті 2 Закону про переконання та релігії 2016 року передбачає: «До релігійних установ належать храми, церкви, каплиці, святині, мечеті, штаб-квартири релігійних організацій та інші законні установи релігійних організацій». З таким визначенням виникає питання щодо земельних ділянок для будівництва релігійних установ. Крім того, необхідно оцінити, чи охоплює підхід, визначений у проекті зміненого Закону про землю, землі, що використовуються для будівництва релігійних установ.

Делегати запропонували, щоб установа, що розробляє законопроект, переглядала та уточнювала цей зміст, щоб забезпечити узгодженість між проектом Закону про землю (зі змінами) та Законом про переконання та релігії, уникаючи появи нових концепцій. Крім того, невідповідності в розумінні релігійних земель призведуть до невідповідного впровадження, що потенційно може призвести до суперечок та скарг. Цієї проблеми слід уникати, визначаючи зміст різних типів земель, особливо земель для вірувань та релігій. Тому необхідне єдине визначення двох типів земель, а саме земель для вірувань та релігій.

Ще одним питанням у Законопроекті є вимога про те, що типи земель повинні відповідати планам землекористування та планам забудови, затвердженим компетентними державними органами. Положення про землі релігійного призначення також передбачають: «У випадках, коли держава повертає землі релігійного призначення, як це передбачено пунктом 2 цієї статті, для релігійної діяльності віруючих виділяється нове місце, придатне для місцевого земельного фонду».

Делегати висловили згоду з цим положенням, але наголосили на необхідності узгодженого розуміння та впровадження, щоб уточнити, що саме являє собою релігійна діяльність. Наразі, пункт 11 статті 2 Закону про переконання та релігії передбачає, що «релігійна діяльність – це поширення релігії, релігійних практик та управління релігійними організаціями».

Зрештою, пункт 2 статті 82 проекту Закону про землю визначає випадки рекультивації земель, включаючи випадок, коли землекористувач більше не потребує землі та добровільно повертає її. Окрім статті 82, у проекті немає інших положень, що стосуються цього питання. Представник зазначив, що, окрім положення про рекультивацію земель у зв'язку з добровільним поверненням, необхідні подальші дослідження для додавання іншого змісту, такого як механізми, політика та питання, пов'язані з рекультивацією земель державою, коли землекористувачі добровільно повертають землю, щоб політика, передбачена проектом закону, включаючи рекультивацію земель, коли землекористувачі добровільно повертають землю, могла бути ефективно впроваджена.

Стаття 206. Землі релігійного призначення, як це передбачено проектом Закону про землю (зі змінами).

1. До земель релігійного призначення належать землі, що використовуються для будівництва місць культу, штаб-квартир релігійних організацій, афілійованих релігійних організацій та інших релігійних споруд.

2. Держава безкоштовно виділяє землю для будівництва місць культу, штаб-квартир релігійних організацій та афілійованих з ними релігійних організацій.

3. Держава орендує землю та стягує щорічну орендну плату за землю з релігійних організацій та пов'язаних з ними релігійних організацій, які використовують землю, що не підпадає під випадки, зазначені у пункті 2 цієї статті.

4. Провінційний народний комітет, виходячи з фактичних потреб релігійної діяльності та наявності землі в місцевості, приймає рішення про площу землі, що підлягає виділенню релігійним організаціям та пов'язаним з ними релігійним організаціям.

5. Використання земель культового призначення в поєднанні з комерційними послугами повинно відповідати вимогам, передбаченим пунктом 2 статті 212 цього Закону.

6. У випадках, коли держава повертає землі релігійного призначення, як це передбачено пунктом 2 цієї статті, для них виділяється нове місце, що відповідає місцевим земельним ресурсам та релігійній діяльності віруючих.

Джерело