Необхідно переглянути та вдосконалити правила щодо релігійних земель

Делегат високо оцінив процес розробки, сприйняття та роз'яснення з боку Уряду та органу, що розробляє законопроект ( Міністерство природних ресурсів та навколишнього середовища ). За словами делегата, законопроект, поданий до Національних зборів на 5-й сесії, отримав багато думок від народу, експертів, науковців, депутатів Національних зборів, які виступали на 4-й сесії, та Конференції штатних депутатів Національних зборів.

Щодо змісту земель релігійного призначення у проекті Закону про землю (зі змінами) передбачено, що «землі релігійного призначення включають землі для будівництва культових споруд, штаб-квартир релігійних організацій, афілійованих релігійних організацій та інших відповідних релігійних споруд». Однак це поняття потребує перегляду та уточнення з наступних двох питань: по-перше, Закон про віросповідання та релігію 2016 року та проект Закону про землю (зі змінами) цього разу не мають поняття культових споруд, тому не буде правової основи для визначення земель релігійного призначення відповідно до підходу до земель для будівництва культових споруд, передбаченого проектом Закону про землю.

Високоповажний Тхіт Бао Нгієм – делегат Національних зборів міста Ханой

Таким чином, делегат запропонував переглянути це положення в напрямку вилучення цієї нової концепції, щоб уникнути суперечностей та невідповідності між земельним законодавством та законодавством про вірування та релігії.

По-друге, пункт 14 статті 2 Закону про релігійні переконання 2016 року передбачає: «До релігійних установ належать пагоди, церкви, каплиці, храми, собори, штаб-квартири релігійних організацій та інші юридичні установи релігійних організацій». У рамках цієї концепції питання стосується землі для будівництва релігійних установ. Водночас необхідно оцінити цей підхід, оскільки визначення поняття «релігійна земля», передбачене проектом Закону про землю (зі змінами), охоплює землю для будівництва релігійних установ чи ні?

Делегат запропонував, щоб установа, що розробляє законопроект, переглянула та доповнила цей зміст, щоб забезпечити узгодженість положень між проектом Закону про землю (зі змінами) цього разу та Законом про релігійні переконання, уникаючи появи нових концепцій. Крім того, відсутність консенсусу в розумінні релігійних земель призведе до непослідовного впровадження, що може призвести до суперечок та скарг. Цього питання слід уникати під час регулювання змісту типів земель, особливо земель для вірувань та релігій. Тому необхідно уніфікувати спосіб визначення двох типів земель, а саме земель для вірувань та релігійних обрядів.

Ще одним питанням у Законопроекті є положення про те, що типи земель повинні відповідати планам планування, планам землекористування та планам будівництва, затвердженим компетентними державними органами. Положення про землі релігійного призначення також передбачають: «У разі повернення державою земель релігійного призначення, як це передбачено пунктом 2 цієї статті, вони влаштовуються на новому місці відповідно до місцевого земельного фонду для релігійної діяльності віруючих».

Делегати висловили свою згоду з цим положенням, але для забезпечення узгодженості в розумінні та впровадженні вони уточнили, що таке релігійна діяльність. Оскільки наразі пункт 11 статті 2 Закону про віросповідання та релігію передбачає, що «релігійна діяльність – це діяльність з пропаганди релігії, сповідування релігії та управління релігійними організаціями».

Нарешті, пункт 2 статті 82 проекту Закону про землю передбачає випадки повернення земель, включаючи випадки, коли землекористувачі більше не потребують використання землі та добровільно повертають її. Окрім положень статті 82 проекту, інших положень, які б згадували цей зміст, немає. Делегати зазначили, що, окрім положень про повернення земель у зв'язку з добровільним поверненням земель, необхідно продовжувати дослідження для доповнення деяких інших положень, таких як механізми, політика та питання, пов'язані з поверненням земель державою, коли землекористувачі добровільно повертають землю, щоб політика, передбачена проектом закону, включаючи повернення земель, коли землекористувачі добровільно повертають землю, була впроваджена на практиці.

Стаття 206. Землі релігійних об'єктів, передбачено проектом Закону про землю (зі змінами)

1. До земель релігійного призначення належать землі для будівництва культових споруд, штаб-квартир релігійних організацій, афілійованих релігійних організацій та інших релігійних споруд.

2. Держава виділяє землю без стягнення плати за користування землею за землю, що використовується для будівництва культових споруд, штаб-квартир релігійних організацій та афілійованих релігійних організацій.

3. Держава орендує землю та стягує щорічну орендну плату за землю з релігійних організацій та пов'язаних з ними релігійних організацій, які використовують землю, що не підпадає під випадки, зазначені у пункті 2 цієї статті.

4. Народний комітет на рівні провінції, виходячи з фактичних потреб у релігійній діяльності та можливостей місцевого земельного фонду, приймає рішення щодо земельної площі, що виділяється релігійним організаціям та пов'язаним з ними релігійним організаціям.

5. Використання земель релігійного призначення у поєднанні з комерційними послугами повинно забезпечувати виконання вимог, визначених у пункті 2 статті 212 цього Закону.

6. У разі повернення державою земель культового призначення, як це передбачено пунктом 2 цієї статті, для них облаштовується нове місце, придатне для місцевого земельного фонду та релігійної діяльності віруючих.

Коментар (0)