Цао Ван Хань, видатний генерал.

Я читав і дізнавався про життя та діяльність багатьох генералів В'єтнамської народної армії (ВНА), серед яких глибоке враження справив генерал-лейтенант Цао Ван Хань, колишній заступник начальника Генерального штабу ВНА.

Зображення обкладинки книги «Генерал Цао Ван Хань, історичні мемуари» – Фото: NB

На сьогоднішній день існує дві книги про генерала Цао Ван Ханя, які є відносно повними та детальними. Це: «Генерал Цао Ван Хань, історичні мемуари» Цао Бао Вана, видана видавництвом Tri Thuc; та «Історія кохання генерала Цао Ван Ханя» Біч Тхуана, видана видавництвом Thanh Nien. Книга «Генерал Цао Ван Хань, історичні мемуари», обсягом 800 сторінок і що складається з 34 розділів, була написана його дочкою, Цао Бао Ван, після 10 років збору документів та зустрічей з багатьма офіцерами та генералами, які воювали та працювали разом з її батьком. Хоча це була її перша книга, праці Цао Бао Ван високо цінуються за рясний, насичений та цінний джерельний матеріал.

Генерал Цао Ван Хань народився 1917 року в місті Хюе в заможній інтелектуальній родині, де здобув гарну освіту. До 1945 року він викладав математику в приватних школах, таких як Фу Суан, Ліцей В'єт Ань та Тхуан Хоа в місті Хюе. Хоча він викладав недовго, він користувався популярністю серед учнів і був відомий як чудовий викладач математики.

Коли в багатьох місцях спалахнула Серпнева революція, він не стояв склавши руки, а приєднався до Фан Хама у створенні визвольної армії провінції Тхуатхьєн і був обраний заступником командувача провінційної визвольної армії. Він очолив новостворену армію, яка захопила склади зброї, боєприпасів та військового спорядження, що утримувалися японською армією на форпості Манг Ка, для оснащення наших військ.

Визвольна армія провінції постійно зростала, спочатку складаючись лише з 15 загонів, але згодом перетворившись на 25 боєздатних підрозділів. З цього моменту його життя змінилося, перетворивши його з вчителя на військового командира, відданого революційній армії. Коли французи розпочали агресію в Південному В'єтнамі, він брав участь у просуванні на південь, воюючи та здобувши багато перемог, зрештою ставши командиром 27-ї дивізії на крайньому півдні Центрального В'єтнаму, воюючи під командуванням генерала Нгуєн Сона.

Завдяки своєму таланту, набутим знанням та накопиченому досвіду він поступово став блискучим військовим командиром, заслуживши довіру генерала Во Нгуєн Зяпа.

У 1949 році його перевели на Північ, де він обіймав посаду заступника командира 308-ї дивізії. Під час кампанії Сон Тхао 1949 року його було призначено заступником командира разом із командиром Ле Чонг Таном. Після цього він брав участь у прикордонній кампанії 1950 року та кампанії Дьєнб'єнфу 1954 року. Крім того, він також воював у Верхньому Лаосі...

Після 1954 року він повернувся на роботу до Ханоя, де протягом чотирьох років обіймав посаду директора Військової школи. Коли американські війська загострили війну в 1966 році, його перевели на поле бою на півдні...

Через своє «складне» походження (він здобув освіту в західній школі, його дід по материнській лінії був судовим чиновником, його тесть також був судовим чиновником...), попри те, що він був талановитим і завжди користувався довірою начальства щодо багатьох важливих обов'язків, він 26 років обіймав звання полковника, лише у 1974 році отримавши підвищення до бригадного генерала, а потім у 1980 році до генерал-лейтенанта.

Рідне місто генерала Цао Ван Ханя по материнській лінії знаходиться в Куангті. У Куангті генерал Цао Ван Хань брав участь у багатьох запеклих битвах і командував великими кампаніями, такими як: командування кампанією на Маршруті 9 - Кхесань у 1968 році; командування корпусом B70 - кампанія на Маршруті 9 - Південний Лаос 1970-1971 років; і командування фінальною битвою при Куа В'єті, утримуючи звільнену територію до підписання Паризької угоди в 1973 році.

Протягом понад 30 років служби в армії він завжди був присутній на передовій, від полів битв у Південно-Центральному В'єтнамі до таких кампаній, як річка Тхао, кордон, Дьєнб'єнфу, Кхесань, шосе 9 та Центральне нагір'я.

Під час кампанії Хошиміна в 1975 році він працював у Генеральному штабі, безпосередньо з Генеральним штабом та міністром національної оборони. Цао Ван Хань вважався одним із найблискучіших у стратегічному плані генералів; цінним помічником генерала Во Нгуєн Зяпа під час командування кампанією Хошиміна.

Сам генерал Во Нгуєн Зяп зазначив про нього: «Товариш Цао Ван Хань був патріотичним інтелектуалом, який брав участь у Серпневій революції з 1945 року. Він був військовим офіцером, командував 308-ю дивізією, брав участь у великих битвах опору французам, а також був командиром B70 під час опору американцям. Він був ентузіазмом, чесною людиною з великим досвідом у загальновійськових операціях, війська довіряли йому та любили його».

Як командир на полі бою, він глибоко любив і поважав своїх солдатів. Він часто писав дружині, зізнаючись: «Чим більше я люблю своїх дітей, тим більше я люблю своїх побратимів. Вони справді чудові; як би не було важко, вони завжди залишаються життєрадісними та рішучими у боротьбі з ворогом».

Перед кожною битвою він завжди глибоко переймався своїм обов'язком: «Як досягти перемоги, мінімізуючи втрати серед своїх товаришів». Він також був щедрим і толерантним до солдатів по інший бік поля бою.

Він завжди жив скромним і тихим життям. Хоча він здобув багато перемог, мало хто бачив його з медалями чи нагородами. Це було тому, що він завжди розумів, що кожна перемога, кожне досягнення було здобуто ціною крові та життя його товаришів, тому досягнення та честь завжди належали їм. Коментуючи генерала Цао Ван Ханя, полковник Нгуєн Чан, товариш з кампанії Дьєнб'єнфу, сказав: «Цао Ван Хань — один із найталановитіших генералів країни; він відомий генерал В'єтнамської народної армії...»

Провівши багато років у боях на полі бою, терплячи бомби, кулі та хімічні токсини, у 1980 році, обіймаючи посаду заступника начальника Генерального штабу, він помер від раку печінки.

З огляду на його величезний внесок у національно-визвольну боротьбу, після його смерті було запропоновано поховати його на кладовищі Май Діч. Однак його родина вирішила поховати його на кладовищі Кьо Єн, Бат Бат, Ба Ві. Він лежить там поруч зі своїми родичами та товаришами, серед неосяжних просторів соснових лісів, туманних гір та гірських вітрів. Простий і скромний, як і його життя – справді надзвичайний генерал...

Хоанг Нам Банг

Джерело: https://baoquangtri.vn/cao-van-khanh-mot-vi-tuong-dac-biet-195717.htm